Медична реформа: усе, що варто про неї знати

Ернст Контлер 24.09.2020 у 14:55 394 7 мин.

Поточний рік стане визначним для медичної реформи, що викликала резонанс у суспільстві. Проте багато хто не розуміє сутності впроваджуваних змін. “Громада.Груп” узяла за мету пояснити читатам, у чому насправді полягає трансформація системи охорони здоров’я.

Медична реформа: усе, що варто про неї знати

Медична реформа в Україні наразі є темою, котра стосується кожного громадянина, і саме 2020 рік стане вирішальним для впровадження суттєвих змін. Перебудова системи охорони здоров’я, підвищення зарплати для лікарів вторинної і третинної ланки, запуск повноцінної роботи державного підприємства “Медичні закупівлі України” і, зрештою, надання всім українцям рівного доступу до якісної медицини – усе це і є метою медичної реформи.

Україна витрачає на охорону здоров’я громадян приблизно стільки ж коштів, скільки в середньому витрачають інші країни Європи. Проте в багатьох випадках безоплатне медичне обслуговування не обходиться без “подяки” за лікування в якості певної суми, що йде до кишені лікаря, або ж “благодійного внеску”, що фактично стає обов’язком для пацієнта.

Незважаючи на те, що громадяни України через податки вносять до бюджету державної медицини близько 3 млрд грн, 640 тисяч сімей самостійно сплачують за лікування та у зв’язку із цим зазнають фінансових збитків. Це свідчить про неефективне використання коштів, що є в системі.

Провідні зміни

Основні зміни, передбачені реформою, стосуються багатьох галузей надання медичної допомоги. У першу чергу мова йде про впровадження державного гарантованого пакету медичної допомоги.

Реформа ставить за мету досягти чіткого розподілу державою фінансування тих чи інших медичних послуг, необхідних пацієнтам, на єдиних для всіх громадян умовах. Гарантований державою пакет медичної допомоги визначатиметься згідно з пріоритетами охорони здоров’я в нашій країні та обсягом можливостей державного фінансування.

Верховна Рада України вже ухвалила закон, згідно із яким буде створено перелік медичних послуг, які будуть повністю оплачуватися державою. Точний список таких послуг формуватиметься щороку, зважаючи на потреби населення, та включатиме широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги. Оплачуватися пацієнтами самостійно будуть  такі посліги, як неекстрена стоматологія, естетична медицина, звернення до лікаря без направлення тощо.

До суттєвих змін, упроваджених медичною реформою, також слід віднести створення Національної служби здоров’я України, що відбулося 30 березня 2018 року. Цей орган виконавчої влади реалізує основний принцип медреформи “гроші йдуть за пацієнтом”, тобто оплачує вартість фактично наданих послуг. Такий принцип оплати повноцінно запрацював цього року, витіснивши застарілу радянську модель оплати ліжко-місць.

У жовтні 2018 року Національна служба уклала договори із 623 медичними закладами, що надають первинну допомогу. Відтепер українці можуть самостійно обирати лікаря у медзакладі, адже Служба на єдиних умовах сплачуватиме надання гарантованого пакету послуг усім закладам-партнерам. За перші чотири місяці роботи Службою було оплачено послуги в цих установах на 1,6 млрд грн. Також у жовтні 2018 року вищевказана установа створила власний контакт-центр за коротким номером 16-77. Відтепер українці матимуть змогу безкоштовно отримати відповіді на свої питання як в автоматичному режимі, так і під час розмови з оператором. 

Ще одним досягненням медичної реформи в Україні стало запровадження системи e-Health. Відтепер уся медична документація має бути  в електронному вигляді. Завдяки цьому лікарі зможуть оперативніше надавати допомогу пацієнтам, також система сприятиме якісному збору даних щодо необхідних послуг у конкретних районах, розрахуванню тарифів та контролю якості медичної допомоги. До того ж, електронна документація унеможливлює ситуацію втрати медичних даних пацієнтів.

Доступні ліки

Медреформа приділила особливу увагу пацієнтам, які страждають на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу чи бронхіальну астму – відтепер вони можуть отримати ліки безкоштовно або з незначною доплатою завдяки програмі “Доступні ліки”, що була запроваджена Урядом у квітні 2018 року. Для цього треба звернутися до лікаря за рецептом, а потім отримати необхідні препарати у будь-якій з більш ніж 6000 аптек, що вже долучилися до програми. На думку Всесвітньої організації охорони здоров’я, так в Україні була успішно реалізована система реімбурсації.

 

Важливим складником медичної реформи стала оптимізація процесу закупівель лікарських препаратів. Корупційні впливи вже вдалося мінімізувати, а незабаром очікується створення сучасної національної системи закупівель. У вересні 2018 року Урядом було ухвалено Концепцію реформування закупівель лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів медичного призначення. Завдяки Концепції має бути створено зручний механізм забезпечення ліками кожного пацієнта, який їх потребує. На результати не довелося довго чекати: у 2018 році Україна вперше досягла забезпечення 100% запитів лікарень за 12 напрямами, до яких відносяться тести на ВІЛ, донорство крові, ліки від дитячого церебрального паралічу, медикаменти при гемофілії у дітей та дорослих тощо. До того ж, МОЗ України отримав найнижчу за всю історію державних закупівель ціну на інноваційне лікування вірусного гепатиту С. 

Закупівлі через міжнародні організації стали вагомим досягненням медичної реформи, адже вони врятували життя тисяч пацієнтів, які колись були змушені продавати власне майно заради купівлі ліків та виживання. Наразі пацієнти отримують ці препарати безоплатно.

Етапи реформи

Перший етап

За планом медична реформа має бути впроваджена у два етапи. Перший із них пов’язаний із ухваленням законодавчих основ та консультаціями із громадськістю. 19 жовтня 2017 року Верховна Рада започаткувала реформу, ухваливши Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та внесення необхідних змін до Держбюджету. На цьому етапі впровадження було передбачено закладання правових та інституційних основ для нової системи охорони здоров’я; через створення госпітальних округів було розпочато впорядкування мережі закладів, що надають госпітальну медичну допомогу. 

Запуск другого етапу реформи, що мав стартувати 1 липня 2019 р. (пацієнтам мали почати надавати послуги за програмою «Безкоштовна діагностика»), відклали. 11 червня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував продовження медреформи "після виправлення помилок". 

Другий етап

Отже, із 1 липня почалася підготовка до наступного етапу реформи (до неї входять комп’ютеризація лікарень, їхнє оснащення належним обладнанням тощо). 

Стартувала національна кампанія з вибору сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів. Українці, нарешті, отримали можливість обирати лікаря без прив’язки до зареєстрованого місця проживання. Наразі кожен другий українець уже уклав декларацію із лікарем, до якого може звернутися у разі будь-яких проблем зі здоров’ям.

Уже у 2019 році сімейні лікарі, терапевти та педіатри перейшли на документацію в електронному вигляді. У цьому ж році було започатковано програму “Безкоштовна діагностика”. Завдяки програмі пацієнти за направленням сімейного лікаря, терапевта чи педіатра змогли безкоштовно проходити такі обстеження, як рентген, мамографія, ехокардіографія серця, УЗД у будь-якій медичній установі з тих, які уклали договір із Нацслужбою здоров’я.

Принцип “Гроші йдуть за пацієнтом” можна назвати базовим для всієї трансформації системи охорони здоров’я, адже тепер медичні заклади отримуватимуть кошти лише за конкретно надані медичні послуги, проліковані випадки чи готовність надати допомогу. Таким чином лікарні не матимуть змоги необ'єктивно завищити кількість ліжко-місць або роздути штат співробітників - реформа сприятиме підвищенню ефективності розподілу грошей у системі охорони здоров’я.

Із 1 квітня поточного року всі лікарні, що стали партнерами Нацслужби охорони здоров’я, виконали низку умов, а саме стали некомерційними підприємствами (КНП), забезпечили комп’ютеризацію власних закладів та підключення до медичної інформаційної системи. Відтепер лікарі не розраховують на субвенцію з держбюджету - НСЗУ закуповує у лікарень медичні послуги й оплачує їх згідно з тарифами, тобто медзаклад отримує стільки, скільки заробляє, а заробітна плата медиків залежить від кількості наданих послуг. Наразі бути посереднім лікарем зовсім невигідно, адже пацієнт має право самостійно обирати спеціаліста.

До пакетів, створених Програмою медичних гарантій, увійшли всі види медичної допомоги, які необхідні для порятунку життя людини. Лікування гострого інфаркту міокарда, гострого мозкового інсульту, неонатальну допомогу та допомогу при пологах, а також обстеження, спрямовані на виявлення онкологічних захворювань, Служба сплачуватиме за підвищеними тарифами. Проте до лікарень, які надаватимуть такі послуги, відтепер існують підвищені вимоги. Зокрема, медзаклади, що допомагатимуть пацієнтам з інфарктом чи інсультом, мають бути забезпечені комп’ютерним томографом, ангіографом, магнітно-резонансним томографом.

Безкоштовно консультуватися чи отримувати допомогу у вузького спеціаліста згідно із реформою можна буде лише за направленням сімейного лікаря, крім, звісно, звернення за критично важливою допомогою. Пацієнт може відвідати таких спеціалістів й без скерування сімейного лікаря, але в такому разі сплачувати надані послуги йому доведеться з власної кишені. Без направлення можна буде звертатися лише до акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, педіатра та стоматолога.

Другий етап реформи стосується й служб екстреної допомоги. Швидку можна буде викликати навіть у разі відсутності угоди із сімейним лікарем. Завдяки єдиній аналітичній системі “Централь-103”, до якої нині підключені всі центрі екстреної медичної допомоги, диспетчер одразу може обрати лікарню, до якої краще спрямувати пацієнта.

За даними опитування Соціологічної групи “Рейтинг”, 60% українців уважають, що влада має продовжити медичну реформу, але в неї варто внести суттєві зміни. Протягом останнього року 19% учасників опитування робили подарунки (алкоголь, солодощі тощо) або грошові внески за лікування, а половина опитаних узагалі не відвідувала лікаря за останні 12 місяців.

На другому етапі медичної реформи існує кілька проблем, які наразі намагається вирішити державний апарат. По-перше, не всі українські лікарні оснащені на одному рівні, а оскільки відтепер пацієнти самостійно обирають медзаклади, неконкурентоспроможні клініки можуть опинитися на межі закриття. По-друге, не всі лікарні на сьогодні комп’ютеризовані та готові до повноцінної роботи інформаційно-медичної системи. Велика кількість медичних закладів мають інформаційні системи із маленьким переліком функціональних можливостей. По-третє, єдина електронна база eHealth наразі ще не працює повноцінно. За планом реформи, у трансформованій системі в електронному вигляді відбуваються абсолютно всі процеси, пов’язані із наданням медичної допомоги.

“Багато хто вважає, що вже з 1-го числа [квітня - прим. ред.] повинні бути зміни в сфері надання медичної допомоги. Але працюють ті ж самі люди, які працювали і до цього. Їх потрібно навчити (що, до речі, входить в контракт з НСЗУ – "навчання медперсоналу сучасним методам лікування)", а це за місяць-два – особливо на карантині – неможливо втілити”, – додав Андрій Роханський, експерт Асоціації дитячої паліативної допомоги, голова ГО “Інститут правових досліджень і стратегій”.

Проте, незважаючи на всі негаразди, другий етап трансформації системи охорони здоров’я триває. Реформи такого масштабу зазвичай потребують великої кількості різноманітних ресурсів, грошей та часу. Маємо надію, що Нацслужба охорони здоров’я, лікарні та медики ефективно відреагують на всі виклики сьогодення та подолають усі проблеми, що стоять на шляху до якісної та доступної медицини в Україні.


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини