Свавілля перевізників: проблеми пільгового проїзду для ветеранів

Безоплатний проїзд для учасників бойових дій гарантований Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ. Утім, реалізувати це право на практиці вдається далеко не завжди. Водії міського та обласного транспорту часто просто відмовляються безкоштовно везти ветеранів. А саму пільгу, маніпулюючи громадською думкою та шантажуючи забезпеченням транспортної інфраструктури, перевізники вже тривалий час намагалися скасувати. Епідемія коронавірусу надала їм можливість досягти бажаного. 

Що думають ветерани:

–Я учасник бойових дій, пішов на службу в 2014 році, – говорить Юрій Гончаренко. – Вочевидь, більшість із нас, коли йшли захищати Батьківщину, найменше думали про якісь там пільги. Та закон є закон, і він є обов’язковим для всіх українців. На початку карантину нам казали, що це лише на місяць, тож довго не триватиме. Ми погодились, що наші законні права на соціальний захист будуть дещо обмежені. Транспорт відновив роботу, але реалізацію пільг не поспішають повертати. Більше того, водії поводяться щодо атовців украй нахабно й зневажливо.

Що думають депутати:

Депутат Харківської обласної ради від “Самопомочі” Віктор Кисіль вважає, що основна проблема полягає не в порядності перевізників, а в самому законодавстві.

“З одного боку - держава гарантує пільгове забезпечення, з іншого - держава ні копійки на нього не виділяє, повністю перекладаючи відповідні видатки на місцеві бюджети. Харківська міська рада ухвалила положення, за яким не планує безкоштовно перевозити пільговиків, які не є мешканцями міста Харкова. Всім незадоволеним чиновники обласної адміністрації пропонують звертатись до суду”.

Правознавці запевняють, що рішення суду буде не на користь АТОвців. Олександр Богданіс - заступник голови Координаційної ради ГО "Зелений Фронт", пояснює:

“Держава самоусунулась від оплати компенсації перевізникам за транспортування пільгових категорій населення. Незважаючи на норму конституції про те, що пільги сплачує той орган, який прийняв рішення про її введення. Видатки досить умовно переклали на місцеві бюджети. Справа в тому, що у нормативних постановах дослівно зазначено: “Місцеві бюджети можуть оплачувати пільги”. А як ми знаємо, що норма закону, яка не є обов’язковою, м’яко кажучи, не завжди виконується”.

Висновки

Підсумовуючи, можна сказати, що існує певний правовий вакуум. Центральна та місцеві влади перекладають фінансування одна на одну, а цапом-відбувайлом виявляється перевізник, якому зазвичай просто не виплачуються гарантовані конституцією компенсації. 

У таких умовах перевізники змушені працювати  “в сіру”.  Віктор Кисіль розповідає: “Сьогодні ми маємо безпрецедентну ситуацію. Вже майже рік за маршрутами Харків-Люботин та Харків-Солоницівка працює перевізник без будь-яких документів. Про які пільги для ветеранів там може йти мова?”. 

На завершення

Отже, питання так і залишається відкритим та болючим. А поки ветерани АТО/ООС намагаються з допомогою юристів достукатись до керівників на місцях. Але будь-якому терпінню може прийти край.

Читайте також: Підбірка “трешової” політичної реклами на місцевих виборах.