“Від цього залежить гривня”
Обговорення почалось зі статистики щодо частки сільського господарства в загальному експорті України:
“У 2019 році Україна експортувала продукції приблизно на 50 млрд доларів, із них продовольчих товарів, тобто товарів рослинного походження, на 22 млрд. Тобто левова частка — це агроекспорт”, — говорить Дмитро Шиян — доктор економічних наук, професор кафедри економіки підприємства та менеджменту Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця.
“Я хочу сказати, що гривня підтримується, тобто залежить саме від експорту аграрної продукції”, — додав експерт.
На початку коронавірусного періоду спостерігався певний підйом аграрного сектору. Якщо порівнювати квітень 2019 з квітнем 2020, то можна спостерігати приріст на 120 млн євро.
Але, починаючи з травня, почався спад. Сільске господарство впало з 560 млн євро до 370. У червні з 400 млн євро до 277. Найбільше в липні - з 700 млн євро до 427 млн євро.
Основну причину спаду експерт бачить у коронавірусі та карантині. Наприклад, хвороба вдарила по фермерах Китаю, у них стало менше свиней, які раніше харчувались українськими рослинними культурами.
Раціон мешканців — стратегічна проблема
Під час пандемії в людей стало менше грошей, через це вони менше купують. Проте споживання продуктів на внутрішньому ринку не зменшилось. Але українці все одно не дотягують до норми.
“М’ясо в нас їдять по 50 кг на особу, раціональна норма — 80. Молоко — 200 кг, норма — 380. Яйця приблизно в нормі. Овочі — 50 кг, норма — 90 кг”, — обурюється Дмитро Шиян.
Крім цього, експерт зазначає, що Україна за роки своєї незалежності нічого не зробила для зростання споживання. Хоч таке скорочення торкнулось усього світу, але інші країні поступово виходять із цієї ситуації.
“Пасічники працювали. Вони як сміливі люди боронили нашу країну від голоду”
Голова ГО “Спілка пасічників Харківської області” Денис Солдатов говорить, що попит на мед не впав.
“Мед використовують як імуномоделюючий засіб, тому попит на нього тільки зріс. Україна в цьому році продала рекордну кількість меду до країн ЄС та Сполучених Штатів. Крім цього, галузь підтримала держава”, — говорить експерт.
Проте свої корективи внесла посуха, яка вплинула на аграрний сектор загалом. Також на галузь вплинула сама хвороба.
“Не варто забувати, що більшість пасічників — люди похилого віку, а отже, й основна група ризику для коронавірусу”, — зазначає Денис Солдатов.