Агробізнес і нові громади: тенденції взаємодії

Після реформи децентралізації органи місцевої влади отримали нові повноваження та величезні масиви земель. Не кожен керівник ОТГ на початку своєї роботи взагалі розуміє, що і з чого починати – як структурувати та класифікувати наділи, оформити нові землі, максимально ефективно їх використовувати. Це складний шлях, що є вкрай важливим, адже від ефективності адміністрування земельних ресурсів залежить наповнення бюджету. Від цього, відповідно, і можливість розвивати громаду, підвищувати добробут мешканців, розбудовувати інфраструктуру.

Дана ситуація має як державний рівень взаємовідносин, так і суб’єктивний, в залежності від того, як певні громади взаємодіють з підприємствами. В цілому, є кілька обставин, які зумовлюють дану ситуацію.
По-перше, громади отримують землю, і відповідним чином, вони матимуть право здавати її в оренду. Від того, як це буде реалізовуватись, та скільки землі вони отримають буде формуватися бюджет громади.
По-друге, це податки які сплачують підприємства у місцевий бюджет. У даній ситуації є декілька податків: єдиний земельний податок, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок.
Переважна більшість податків які отримують місцеві громади це саме податок на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок – ¾. Це головний наповнювач місцевих бюджетів громад.

«У даному плані є і велика кількість проблем. Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко повідомляв, що з 10 млн гектарів державних земель за останні 20 років залишилося трохи більше 3 мільйонів. Земля так чи інакше пішла до приватних осіб. Крім того, 10-12 млн гектар землі поза зоною оподаткування. А це означає, що фіксований сільськогосподарський податок, який повинні вносити підприємства, вони не вносять. Фактично ця земля знаходиться поза офіційним оборотом», - говорить професор кафедри Економіки підприємства та організації бізнесу ХНЕУ ім. Семена Кузнеця, доктор економічних наук Дмитро Шиян.

Передача державних земель у приватну власність

Передача земель у розпорядження ОТГ - це крок вперед для наповнення бюджету громад. Вони повинні бути зацікавлені у тому щоб вся земля, яка є на території ОТГ знаходилася у безпеці з юридичної точки зору.

«Звичайно, співпраця бізнесу та ОТГ повинна будуватися на фундаменті законодавства, о ні в кого не було спокуси якось змінити ту законну тенденцію, яка вже склалася. Треба набратися терпіння та дочекатися можливості перезаключення договорів на оренду, а потім вирішувати вже якісь інші умови згідно діючого законодавства. Ми ж розуміємо, що може комусь захочеться землі забрати, передати іншим землекористувачам або змінити умови цього договору, тому я б застеріг від таких дій, щоб ми не розбалансували ті відносини, які вже склалися. Але я за те, щоб все існувало в правовому полі, щоб держава чітко контролювала ці питання», - заявив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області Володимир Татаренков.

Відсутність актуальних даних про інвентаризацію, землекористування й нормативну грошову оцінку земель є одним з ключових обмежень територіальних громад в управлінні земельними ресурсами, що негативно впливає на формування місцевого бюджету.

«Для того, щоб у правильне русло направити співпрацю нам потрібно провести аналіз попередніх періодів, потреб, які є на сьогодні. Зробити певне планування та слідувати цьому плану. На сьогодні таким ключовим засобом для аналізу є інвентаризація існуючих ресурсів», - впевнений юрист Куньєвської ОТГ Микола Адіханян.

Аналіз забезпечує громаду інформацією про наявні у розпорядженні земельні ресурси та поточні ризики їх використання, зокрема:

• Землі, що потребують інвентаризації;

• Самовільне захоплення земель;

• Тіньова оренда земельних ділянок;

• Невикористання державних та комунальних земель;

• Землі не сільськогосподарського призначення, що перебувають в обробітку.

Кожен гектар землі, що відповідає одному з цих критеріїв, це ризик недотримання громадою коштів у бюджет.

Що громада може запропонувати бізнесу?

На сьогодні, за словами експертів, громади повинні запропонувати все, що може зацікавити бізнес прийти саме на їх територію. Особливо це стосується сільських громад, де фактично єдині, хто сплачують податки, - це агропідприємства. При чому й самі підприємства повинні інвестувати в розвиток територій.

«Наша кафедра проводила окреме дослідження, яке стосувалося того, як витрати на заробітну плату, у розрахунку на 100 гектар сільгоспугідь, пов'язані зі структурою виробництва. У Харківській області переважна більшість виробництв займаються тільки рослинництвом. Це сезонна робота – люди наймаються, звільняються й потім йдуть на біржу. Фактично, мова йде про те, що їм немає куди піти у селі працювати близько півроку. А для громади це означає, що підприємство ці місяці сплачуватиме мінімальну кількість податків з заробітної плати. Інша справа, якщо у підприємства є галузь тваринництва. Наше дослідження стверджує, що ті підприємства, які мали структури товарної продукції галузі рослинництва хоча б на рівні 25%, мали рівень витрат на 100 гектар сільгоспугідь удвічі більше. Тваринництво – це не сезонне виробництво, це робочі місця для села та податки для місцевого бюджету. Таким чином, це один з напрямків розвитку підприємств. Безумовно, можна говорити й про інші напрямки. Наприклад, Дворічанський район намагається розвивати туризм, але поки що це дуже важко», - запевняє Дмитро Шиян.

Читайте також: Готові досліджувати мутації коронавірусу