Музика грецької душі візантійської Європи звучала у Харкові

Андрій Домановський, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна 15.04.2021 у 23:47 1 002

Днями у новій органній залі Харківської обласної філармонії відбувся концерт «Музика Греції від Візантії до наших днів», присвячений знаменній даті – 200-річчю від початку Грецької Революції 

Музика грецької душі візантійської Європи звучала у Харкові

Грецька Революція (Ελληνική Επανάσταση του 1821) вивільнила греків з-під ярма османського поневолення. Після національно-визвольної війни 1821-1829 років ця славетна революція увінчалась 1830 року здобуттям незалежності Греції від Османської імперії. Нині початок повстання греків проти османського поневолення відзначається як національне свято - День незалежності Греції. Щороку його святкують 25 березня, бо саме цього дня 1821 року, на свято Благовіщення, у монастирі Агіа Лавра у місті Калавриті, розташованому на півночі Пелопоннеського півострова, прозвучав заклик «Свобода або смерть!» і грецькі патріоти підняли знамено Грецької Революції.

Провідну роль у підготовці повстання відіграли грецькі патріоти, що мешкали під той час в Одесі. Саме у цьому багатоетнічному та полікультурному місті на півдні України Ніколаос Скуфас, Еммануїл Ксантос та Афанасій Цакалов заснували товариство «Філікі Етерія» (Φιλική Εταιρεία - «Спілка друзів»), головною метою якого було звільнення грецького народу від османського поневолення і відновлення незалежності грецької держави. Взоруючи на зразки мужньої боротьби еллінів за свободу та демократію доби Античності й часів Середньовіччя, саме ця організація підготувала й організувала збройне повстання за грецьку незалежність.

Однак не лише підготовкою повстання за свободу Греції в Одесі пояснюються давня дружба, що єднає грецький та український народи, сучасні суверенні держави Грецію та Україну. Історія греків у межах сучасної України триває вже понад дві з половиною тисячі років, і важно переоцінити грецький внесок до скарбниці української культури. Від античних міст, заснованих еллінами Північного Причорномор’я цей спадок тягнеться до Візантії, а звідти, через славнозвісний кримський Херсонес - до Києва, куди наприкінці 80-х рр. Х ст. князь Володимир Святий доправив світло християнської віри, що визначила європейську цивілізаційну приналежність і вектор руху України на тисячоліття вперед. Саме грецька, антична та візантійська культура заклала підмурівок української історії, ставши одним із провідних чинників творення душі та духу не лише грецького, але також й українського народу. Ці душа і дух - здавалося б, невловимі категорії, які неможливо осягнути суто грубим матеріалістичним сприйняттям - цілком відчутні до сьогодні, й саме вони допомагають порозумітись і сучасним грекам та українцям.

 

 

Найкращими способами відчути, сприйняти й через відчуття та сприйняття усвідомити душу і дух народу є його поезія і музика. Тож не дивно, що саме мовою мелодії, танцю та римованого слова промовляли один до одного греки та українці під час концерту «Музика Греції від Візантії до наших днів», легко долаючи мовний бар’єр і розуміючи один одного завдяки спільному історичному минулому та добрим стосункам сучасності.

Відкрив концертну програму Ансамбль грецького танцю «Армонія» (Україна) (художній керівник - Катерина Шевченко), виконавши два грецькі народні танці, дуже схожі своєю ритмікою на українські. Окрім славнозвісного танцю Сіртакі, світ добре знає понад п’ять десятків грецьких народних танців, покликаних передати емоції танцівників через рухи тіла учасників під ритмічну музику. Важливим елементом багатьох із таких народних танців є хоровод, рух по колу обличчям один до одного, що з давніх давен сприяло єднанню традиційної сільської громади. Узявшись за руки й усміхаючись один одному, танцівниці й танцівники долали дрібні сварки і непорозуміння, неуникненні у повсякденному житті, поновлювали добросусідські стосунки і єднали спільноту. Саме такими були обидва танці, блискуче виконані ансамблем «Армонія» - танець «Ста тріа» під народну пісню «Під білим камнем» («Κάτω στην άσπρη πέτρα») і танець під пісню «Панайота» («Παναγιώτα»), в якій співається про грецьку дівчину, яка гордо відкинула залицяння загарбника, відповівши, що скорше земля почервоніє від її крові, ніж вона поцілує османського завойовника.

 

 

Наступним став сольний виступ Катерини Курдіновської - артистки відомого харківського фольклорного гурту «Муравський шлях» і лауреатки І премії Х Міжнародного фестивалю грецької пісні імені Тамари Каци 2020 року. Цей фестиваль під егідою Федерації грецьких товариств України традиційно відбувається щодва роки у Маріуполі. 2020 року через карантинні обмеження фестиваль відбувся 19-20 грудня онлайн. Катерина Курдіновська виконала пісню «Мій Дімітрула» («Δημητρούλα μου»), в якій йдеться про залицяння дівчини до парубка, з яким вона хотіла би провести веселий вечір і випити трохи вина.

Після виступу Катерини Курдіновської ансамбль «Армоніа» виконав грецький народний хороводний танець «Каламатьянос» на пісню члена товариства «Філікі Етерія» й учасника Грецької Революції Теодороса Колокотроніса.

Окрасою першої частини концерту став також виступ лауреаток численних міжнародних конкурсів, кандидаток мистецтвознавства і доценток Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Ірини Денисенко (фортепіано) та Наталії Полікарпової (вокал). Харківські науковиці й мисткині плідно поєднують високе мистецтво і глибокі наукові розвідки, досліджуючи й популяризуючи, зокрема, і доробок грецьких композиторів. Так, Ірина Денисенко входить до складу ради Харківського міського товариства греків «Геліос» з питань розвитку культури, традицій, звичаїв та з питань релігії, впродовж багатьох років входить до складу журі Міжнародного фестивалю грецької пісні імені Тамари Каци (м. Маріуполь) та Відкритого конкурсу піаністів Інтерпретації Сучасної Музики (м. Київ). Неодноразово виступала з численними концертами в різних куточках України та за кордоном - в Естонії, Словаччині, Португалії, Франції і, звичайно ж, Греції. З Елладою пов’язує Ірину Денисенко також й організаційна діяльність та наукова робота - вона є організаторкою й учасницею Першого міжнародного молодіжного архітектурно-музичного форуму у грецькому місті Лутракі, співорганізаторкою Міжнародного музичного фестивалю-конкурсу «Ελληνική Ραψωδία» («Greek Rhapsody») у місті Серрес.

 

 

Впродовж багатьох років науковиця вивчає творчість грецьких композиторів, чия доля була пов’язана з Харковом і Слобідською Україною - Ахіллеса Алферакі та Маноліса Каломіріса. Твори цих двох композиторів, а також Мікіса Теодаракіса піаністка неодноразово виконувала під час концертів, що відбувались у різних містах України. Вокалістка Наталія Полікарпова також активна учасниця численних міжнародних музичних фестивалів та культурних проєктів, і серед її безмежного репертуару - від Й. С. Баха, Ф. Генделя, Й. Гайдна, В. Моцарта, Дж. Россіні, К. Горського, А. Вівальді, Р. Вагнера, Л. Деліба, Дж. Пуччіні до А. Аренского, О. Гречанінова, С. Василенка, В. Косенка, М. Черепнина, Р. Глієра, О. Мессіана й О. Щетинського знайшлося місце і для грецьких композиторів А. Алферакі та М. Каломіріса.

З огляду на це цілком зрозуміло, що окрім класичних романсів з репертуару Харківської обласної філармонії артистки виконали твори відомих грецьких митців Ахіллеса Алферакі та Маноліса Каломіріса, доля яких була тісно пов’язана з Харковом. Ахіллес Алферакі (1846-1919 рр.) народився у Харкові й з дитинства потрапив під чар української народної пісні. Притаманні українському фольклору мотиви значною мірою вплинули на композиторську творчість Ахіллеса Алферакі, їх можна прослідкувати у багатьох із його романсів (їх композитор написав понад сто) і двох операх - «Лісовий цар» і «Купальська ніч». Особливо відчутними є українські мотиви у його романсі «Осіння ніч» (1884 р.) на слова Генріха Гейне. А. Алферакі тонко відчував мелодику народних українських та грецьких творів, вдало поєднуючи і творчо переосмислюючи притаманні їм риси мелодійного малюнку, що дозволило композиторові витворити неповторні мелодії, сповнені ліричного хисту та благородного смаку.

Відкриття, дослідження і популяризація творчого спадку Ахіллеса Алферакі - значний здобуток харківських дослідниць, серед який провідна роль належить Ірині Денисенко. Саме її тривка послідовна праця з пошуку, вивчення і оприлюднення доробку грецьких музикантів Харкова зокрема і Слобожанщини в цілому дозволили гідно представити творчість еллінських композиторів Слобідської України не лише на регіональному чи загальноукраїнському, але й на міжнародному рівні. Завдяки цьому грецька музика України зазвучала новими слобожанськими барвами, що стали відтепер відомими поціновувачам класичної музики в усьому світі.

Харків відіграв вагому роль також у житті й творчості грецького композитора Маноліса Каломіріса (1883-1962 рр.) - засновника новогрецької музичної школи, дійсного члена Афінської академії наук. Впродовж 1906-1910 років Маноліс Каломіріс викладав у Харківській музичній школі Російського музичного товариства при жіночій гімназії Дарії Оболенскої. Саме це музичне училище стало одним із навчальних закладів, які заклали підґрунтя для постання у майбутньому Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського. Й саме у Харкові Маноліс Каломіріс написав свій перший з низки знакових творів - Грецьку сюїту для оркестру. Цей твір, а також вокальний цикл «Магічні трави» на вірші Костіса Паламаса для сопрано та симфонічного оркестру увійшли до золотого фонду грецької симфонічної, несучи чар витонченого благородного смаку композитора через десятиліття від початку ХХ ст. до сучасності. Виконання Іриною Денисенко та Наталією Полікарповою творів грецьких митців зі Слобожанщини стало, поряд із виступом ансамблю «Армонія», головною родзинкою першої частини концерту.

Отже, перше відділення концерту «Музика Греції від Візантії до наших днів» яскраво представило творчий доробок композиторів, музикантів, співаків та танцівників грецького Харкова від ХІХ ст. до сучасності. Під час другого ж харківців долучили до музичних традицій та новацій сонячної Еллади відомі виконавці з самої Греції.

 

 

 

Відкрив другу частину концерту відомий грецький музикант Йоргос Калудіс низкою творів, виконаних на класичній критській лірі. Унікальною авторською інновацією Й. Калудіса стало долучення до цього триструнного музичного інструменту четвертої струни, що дозволило вперше в історії музики виконати класичні музичні твори Йоганна Себастьяна Баха на традиційному народному грецькому музичному інструменті. Саме виступ Йоргоса Калудіса виявився чи не найбільш візантійським з усієї концертної програми - виконані на традиційній критській лірі мелодії звучали особливо проникливо й переконливо історично. Цікаво, що Йоргос Калудіс є живим уособленням давньогрецького ідеалу калокагатії - поєднання краси досконало розвиненого атлетичного тіла та високої чутливої доховності й внутрішнього гармонійного розвитку, оскільки є не лише видатним музикантом, але й відомим атлетом - впродовж 1988-1997 рр. він був членом національної збірної Греції з легкої атлетики, неодноразово перемагав у змаганнях і до сьогодні лишається одним із 20 найкращих спортсменів в історії грецької спортивної ходьби.

Продовжив другу частину концерту сольний виступ відомої грецької піаністки Христини Панделі, яка виконала на фортепіано твір сучасної грецької композиторки Елені Анагностопулу під назвою «Небесний танець». Витончена мелодія у чутливому виконанні зачарувала слухачів, дозволяючи, подібно до міфічного Ікара, то зринати у небесну височінь до сяючої сонячної колісниці Геліоса, то падати з небес до небезпечних морських глибин Посейдона. Виступ Христини Панделі вкотре довів високу майстерність піаністки, відомої численними виступами на батьківщині у Греції та поза її межами - в Італії, Канаді, Південно-Африканській Республіці та інших країнах. Активно популяризуючи музику сучасних грецьких композиторів вона неодноразово записувала музичні твори для Грецького радіо («Ελληνική Ραδιοφωνία») - провідного громадського радіомовника Греції.

 

 

Перлиною другої частини концерту стало виконання музичних творів композитора Янніса Константінідіса з циклу «Двадцять пісень грецького народу» (1937-1947 рр.), яке поєднало творче тріо грецьких гостей Харківської філармонії - Йоргоса Калудіса (класична критська ліра та віолончель), Христину Панделі (фортепіано) і Іріні Ціракіду (вокал, мецо-сопрано). Митці творчо переосмислили спадок Янніса Константінідіса, долучивши до інтерпретації його творів традиційну критську ліру та віолончель, що дозволило збагатити музичний малюнок елементами грецької фольклорної музики. Бездоганне звучання музичних інструментів витворило глибоке насичене тло для чарівного голосу Іріні Ціракіді. Солістка виконала пісні за мотивами віршів із грецької народної традиції. Спів Іріні Ціракіді був не лише музично досконалим, але й неймовірно емоційним, доносячи до слухачів енергетику кожної композиції. Це дозволяло долати мовний бар’єр, легко розуміючи тональність пісень - веселих та сумних, жартівливих і тужливих, комічних чи трагічних. Іріні Ціракіді - всесвітньо відома співачка, яка неодноразово виступала у найпрестижніших оперних театрах світу, і завдяки організаторам концерту «Музика Греції від Візантії до наших днів» харківські поціновувачі високої музики отримали змогу почути її голос наживо й оцінити глибину таланту виконавиці.

Концерт вкотре переконливо довів спорідненість і глибоку дружбу грецького та українського народів, і тому справедливими будуть слова щирої вдячності його організаторам - Харківському міському товариство греків «Геліос» і Харківській обласній філармонії. Важливими стали сприяння його проведенню з боку Посольства Грецької Республіки в Україні та фінансова підтримка з боку виконавчого директора будівельної компанії «Гефест» Васіліоса Бумбураса та Благодійної організації «Фонд Бумбураса», заснованої грецьким бізнесменом та меценатом Пантелеймоном Бумбурасом. Саме вони дозволили організувати і провести захід на найвищому рівні найкращих світових імпрез. Важко переоцінити значення багаторічної діяльності «Фонда Бумбураса» з підтримки грецьких товариств та популяризації грецької культури в Україні, що дозволяє плідно розвивати грецько-український національний діалог та підтримувати дружні стосунки між нашими народами і країнами. Фонд гідно виконує свою провідну місію зі збереження та популяризації грецької мови, історії та культури в Україні, невтомно підживлюючи українсько-грецьку дружбу, корені якої сягають глибини віків.

«Музика Греції від Візантії до наших днів», що звучала для харківських слухачів, стала окрасою Десятого ювілейного Фестивалю грецької культури, що його щороку проводить Харківське міське товариство греків «Геліос», знайомлячи харків’ян із розмаїттям грецької культури й історії. Цьогорічний фестиваль вкотре довів, що наше далеке від сонячної Греції місто є водночас дуже близьким до грецької культури завдяки силі культурної тяглости і традиції, яка пронизує грецько-українські відносини й у межах якої Харків та харків’яни також відіграють помітну оригінальну роль, доповнюючи симфонію звучання Одеси і Києва, Маріуполя і Львова, Херсона і Дніпра, Бердянська та Сум і численних інших міст, містечок і навіть сіл, у межах яких діють численні грецькі товариства, об’єднані у Федерацію грецьких товариств України. «Тож еллінство й у нас живе» - грецькі душа і дух Європи звучать в Україні потужно і помітно, вплітаючи свою яскраву музичну тему до гармонійного багатоголосся багатонаціональної української культури.

Ευχαριστώ πολύ, Ελλάδα!

 

          Хто може отримати виплати через локдаун – читайте за посиланням.

Підписуйтесь на наш Facebook.

Підписуйтесь на наш Telegram.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини