“Нам потрібен свій Ілон Маск”: три проблеми української науки

Спікери:

Проблема №1 — низька популярність.

Багатьох українських науковців не пам’ятають, а їх вклад у суспільство не цінується на належному рівні серед широких верств населення. Наприклад, чи знали ви, що у часи Другої Світової Харківський політехнічний інститут розробив Танк Т-34. Науковці цього ж університету створили дугу для укриття енергоблоку на Чорнобильській АЕС. 

“Витрати на освіту і науку це “інновації в майбутнє”, а у нас визначають їх як видаткову частину бюджету. Поки у нас не буде розуміння не тільки в суспільстві, а й в керівництві державі, що це саме “інновації в майбутнє” все буде рухатись дуже повільно...Сьогодні, за всі роки незалежні, коли маємо від ВВП найменший відсоток по фінансуванню науки.” - зазначає  Андрій Марченко. 

Цей процес є частково природним. Популяризувати науку не вигідно. Журналісту потрібні перегляди. Перед ним стоять дві новини: одна про вбивство або зіркові плітки, а інша про складні наукові відкриття. Зрозуміло, що вони оберуть.

“На негативі в пресі, важко вийти в позитив в науці” - зазначає експерт. 

Можливе рішення науковці бачать у зміні думки суспільства про необхідність займатися наукою. Зрозуміло, що бачення дорослих змінити вже дуже важко, тому беруться за дітей. Важливо зацікавлювати дітей у науці. Наприклад, розповідати про різноманітні конкурси та хакатони.

Тоді, як зазначає Богдан Стисло: “Як наслідок, в дорослому віці, думка, що наука не цікава їм не спаде”. 

Наприклад, у політесі існує проєкт “Канікули з політехом” куди приїжджають школярі зі своїми вчителями й вчаться створювати свої маленькі стартапи, потім вони ж самі їх і захищають. Цей проєкт є корисним з двох боків: перше він зацікавлює дітей займатися наукою, друге, вчителі отримують досвід практичної підготовки учнів в науковій діяльності. 

Проблема № 2 — гроші та закони

Для Української держави наука — ще одна стаття видатків, а не вклад у власне майбутнє. Андрій Марченко навів цитату Рейгана

”Ми вкладаємо в науку не тому що ми багаті, а ми багаті тому що вкладаємо в науку”

Окрім цього, держава ще й заважає залучати кошти від приватних інвесторів або з-за кордону через власні закони.

“Наше законодавче поле несприятливе для благодійності”, - зазначає проректор, і наводить приклад, - “ми виконували спільний проєкт з науковцями з закордону, і для цього нам потрібно було закупити біопаливо...нам надали безплатно дві бочки цього біопалива, але всі процедури оформлення речовини і її перевезення виявились дорожчими, ніж коштує саме паливо”. 

Однак, попри проблеми залучення інвестицій, у місті існують проєкти створені за гроші приватних осіб. Наприклад, Innovation Campus, навчальний осередок для студентів-айтішників ХПІ, створений за гроші голови наглядової ради ХПІ. 

Проблема №3 — відсутність гучного прориву

Найбільш яскраві та масштабні наукові відкриття висвітлюються навіть тоді, коли це не є основним напрямком роботи медіа. Навіть популярні видання писали про космос, коли до нього полетів Гагарін. 

Зараз тільки Ілон Маск, і ще декілька менш відомих науковців, повертає науку на шпальти газет. Але з цим в української науки є проблема — Маск американець. Тому, на думку експертів, нам потрібен свій.

“Потрібен ковток свіжого повітря. На початку минулого сторіччя були неймовірні  відкриття, зараз є розвиток, але він не такий. Потрібно щось яскраве інноваційне... Нам тут потрібен Ілон Маск...Потрібно тут зробити щось цікаве, щоб це було на слуху у суспільства”, - розповідає Ксенія Мінакова. 

Читайте також: Бібліотеки на карантині: даруємо мистецтво людям онлайн