Виклики сучасного міста. Як зберегти архітектурне обличчя Харкова?

Чи всі пам’ятники архітектури потрібно зберігати?

Перелік пам’ятників архітектури був складений вченими у 60-тих роках минулого сторіччя. Як не дивно, але наразі цей перелік не збільшується, а тільки скорочується.

У першу чергу потрібно відновлювати пам’ятники, які відображають наш національний дух. Тобто ми повинні розглядати не просто пам’ятники архітектури, а ціле архітектурне середовище.

Самі ж пам’ятники архітектури поділяються на місцеві, національні та міжнародні. Будівля Держпрому була внесена до переліку національних пам’ятників і наразі навіть йде обговорення внесення її до переліку світових архітектурних шедеврів. 

Хто має визначати архітектурне обличчя міста?

Громадськість повинна давати соціальний запит, а влада повинна цей запит підтримувати. Якщо громадськість не буде брати активної участі в архітектурному житті міста, тобто якщо надати запит на реставрацію, але не запропонувати можливе використання будівлі, то влада переробить пам’ятник до невпізнання, як наприклад сталося з Будинком селянина.

Які архітектурні об’єкти Харкова увійшли до “Великої Реставрації”?

У першій постанові Міністерства культури йшлося про реставрацію об’єктів державної власності, а в Харкові багато пам’ятників знаходяться у комунальній власності, наприклад Шаровка та Сковородинівка.

У наступному році буде відзначатись 300-річчя Сковороди, будівлі, де він жив, знаходяться у дуже поганому стані. Тому маємо надію, що друга хвиля реставрації буде зачіпати й об’єкти комунальної власності. Найголовнішою проблемою реставрації є відсутність коштів, бо процес реставрації коштує у 2 рази більше ніж будування з нуля.

Наскільки бізнесмени допомагають у реставрації пам’ятників?

Раніше заможні люди часто вкладали свої кошти у розбудову різних культурних споруд. Наразі ми маємо ситуацію, коли зайва бюрократія та пошук у всьому вигоди усуває підприємців від фінансування неприбуткових проєктів.

На вулиці Гоголя 2, за гроші бізнесу на папері була проведена “реставрація”, а по факту було добудовано 2 поверхи під житлові квартири.

Хоч зараз і діє штраф у 5 мільйонів гривень за псування пам’ятників архітектури, але поки ми не бачимо прецедентів, щоб когось оштрафували, тому псування не припиниться у найближчому майбутньому.   

Дизайн-код міста: наскільки він працює?

Нещодавно у міськраді прийняли Дизайн-код Харкова. Він повинен регулювати розмір, колір та місце реклами на будівлях у місті. На жаль, наразі ми не бачимо якихось результатів, це відбувається як і через великий вплив капіталу на соціальне життя, так і недостатню актівність громадськості.

12