"А верба понад водою - наша доля..." Сталося диво! Що пропонують науковці заради компромісу технологій із природою?

Про наслідки наймасштабнішої екологічної катастрофи, перспективи відновлення Каховської ГЕС та розроблені науковцями екосистемні підходи до оцінки нанесених нашій державі збитків в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік Володимир Семиноженко) для YouTube-каналу НАН України розповів завідувач Відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, академік НАН України Яків Дідух.

Щойно росіяни підірвали Каховську дамбу і хлинув потік води, у всіх українців був шок. І в перші дні наслідки було дуже складно прогнозувати. Безумовно, народилося безліч гіпотез, з яких, на думку академіка Дідуха, багато з них не виправдалися. Хоча прогнозовані тяжкі наслідки могли статися...

Наприклад, прогнозувалося, що на цій території може виникнути справжнісінька пустеля з пиловими бурями. Тому що лівий берег - це піщана тераса, з якої можуть розвіюватися піски.

Боялися, що розкриються скотомогильники і це спричинить спалахи небезпечних для людей і тварин інфекцій.

29 липня 2023 року академік уперше потрапив на територію колишнього Каховського "моря".

- Ми їхали вздовж Дніпра правим берегом і бачили воістину марсіанські краєвиди, - ділиться враженнями вчений. - Бурі висохлі ґрунти...

 

Доїхали до самого півдня - до Національного парку "Кам'янська Січ". І ліворуч бачиш марсіанські пейзажі, а праворуч - заміновані поля. І це шокувало!

Але природа виявилася мудрою. Коли ми приїхали восени, лише через чотири місяці, ми побачили верби.

Як виявилося, на момент підриву дамби якраз дозріло насіння верби. А схожість у нього - два-три тижні.

Якби теракт стався пізніше, то верба не дала б сходів. До того ж водорості, що скупчилися на дні колишнього "моря", сформували кірку, завдяки чому на цьому місці утворилися мули.

Під літнім сонцем утворилися глибокі тріщини - до 50 см завглибшки, а кірка водоростей заблокувала поширення пісків.

Сталося диво природи. У світі нічого подібного ще не було, тому й важко було навіть передбачити це явище з точки зору науки. Про багато що доводилося просто здогадуватися...

Щодо масштабів того, що сталося, то, незважаючи на те, що територія постійно обстрілюється, у травні цього року вчені Національної академії наук України побували на місці каховської катастрофи.

- Дивишся, аж до самого горизонту розрослася верба, - розповідає Яків Дідух. - Восени минулого року середня висота дерев була 1,9 метра. На один квадратний метр припадає 23 деревця. Цього року верби піднялися на висоту близько трьох метрів.

Уявіть собі, швидкість росту - два сантиметри на добу.

- Це нас вразило, - каже академік Дідух. - Ми стали шукати наукові дані колег, і виявилося, що за масштабами росту наша верба у два з половиною рази перевищила темпи росту, характерні для Європи.

Як зазначає науковець, навколо каховської трагедії виникає чимало спекуляцій. Кажуть, що Каховське водосховище мало 24% прісної води, необхідної регіону. На його думку, це величезне перебільшення, бо тут протікає безліч річок.

Академік Дідух із перших днів після каховської трагедії, коли вибухнула дискусія щодо майбутнього Великого Лугу і Каховського "моря": варто чи не варто відновлювати Каховську ГЕС, - дійшов висновку про те, що все необхідно прораховувати.

Раніше рахували тільки інженери та фінансисти, - міркує він. - А тепер і екологи навчилися рахувати. І тому необхідно все зважити...

 

При цьому вчений мимоволі жестикулює руками, показуючи рівновагу.

Господарський ефект від відновлення Каховського водосховища - приблизно 300 млн доларів.

А от корисний ефект від вербових лісів (через 20-30 років) - близько 6 млрд. доларів. Тому що ці вербові ліси мають величезне значення для водного регулювання. 

Порівняно з іншими деревами вони більше засвоюють вуглекислого газу і більше виділяють кисню в атмосферу.

Верба вбирає з ґрунту важкі метали, кадмій, фосфорні та азотні сполуки.

У вербових лісах, за оцінкою європейських екологів, мешкає понад 60 видів птахів і кілька сотень видів комах.

Проте в Україні власне вербових лісів усього-на-всього 1%. Їх не вважають цінними для господарства. Натомість з точки зору біорізноманіття та екологічної користі саме вербовий біотоп у ЄС підлягає охороні.

Крім того, вербова деревина, яка швидко відновлюється в природі, в європейських країнах використовується для виробництва біопалива.

І тому збільшення площі вербових лісів для України - дуже добре.

- Площа колишнього Каховського водосховища - це приблизно 80% площі такої європейської країни, як Люксембург.

 

Навіщо нам таку площу знову заливати водою під час відновлення Каховської ГЕС? Гігантоманія була притаманна часам Радянського Союзу. Максимальна глибина 36 метрів, середня - 8 метрів! А у річкових барж, які ще недавно плавали водосховищем, усадка - 5-7 метрів.

47% води використовувалося для поливу в сільському господарстві. 12% просто випаровувалося. Чимало води йшло в ґрунт і відбувалося засолення.

97% прилеглих територій на південному сході розорюють.

- А чи треба це? - продовжує академік Дідух. - Можливо, найбільш посушливі місця слід повернути природі? Нехай відновлюються ті степові екосистеми, які ми втратили, а зрошувальні системи використовувати там, де це найдоцільніше.

Науковець зазначив, що, за словами аграріїв, полив потрібен для соняшнику, кукурудзи, баштанних культур. Але в нас є посухостійкі сорти пшениці.

- Тому потребу в аграрному блоці теж важливо прорахувати, - підкреслює Яків Дідух. - І, з моєї точки зору, можливо, є сенс відновити площу водосховища для енергетичних і сільськогосподарських потреб, використовуючи мінімально необхідний обсяг води і площі для цих цілей. А всю іншу територію повернути природі.

Тим паче, що майже третина території водосховища, за замірами вчених, мала глибину менше трьох метрів.

- І ось на цій території можна було б відновити природну екосистему.

Академік Дідух представляє її так: частина площі буде знову затоплена і піднята, частину займе болотна рослинність, частину - піщаний степ, а частину - вербовий ліс.

- Таким чином, сформується складний природний комплекс на тій території, яка раніше була затоплена на висоту менше трьох метрів.

Україна отримає ще одну заповідну територію, яка матиме велике екологічне значення.

Читайте також:

Лікарня, водопровід, електростанція...Чому передавати дані ООН смертельно небезпечно?