Альбом з Аушвіца: за ЩО? Навіщо? І чому геноцид повторюється?

Балакають про мир, продовжуючи вбивати, методично день у день...

У травні-червні 1944 року якісь есесівські офіцери зробили близько 200 фотографій, щойно приїжджав до табору смерті Аушвіц-Біркенау черговий потяг із євреями з Підкарпатської Русі (Закарпатської України, а тоді окупованої Угорщиною частини Чехословаччини).

З німецькою педантичністю вони вклеїли ці світлини в альбом і навіть не полінувалися підписати.

Жінки з дітьми, літні люди, інваліди одразу вирушали в газові камери.

До середини 1944 року процес знищення євреїв став виробничою технологією.

Чотири газові камери з газом «Циклон Б» і чотири крематорії працювали практично без зупинки.

Коли крематорії не справлялися, людей спалювали в ровах за ними.

Навіщо гітлерівцям знадобився фотоальбом (щоб показувати дітям, онукам? Пишатися?) - невідомо, але трапилося так, що альбом після визволення знайшла єврейська дівчинка Лілі Якоб, яка пройшла через Аушвіц і дивом залишилася живою.

Визнана придатною для роботи, дівчина опинилася в концтаборі Дора-Міттельбау під Бухенвальдом, де вже після звільнення випадково знайшла альбом із фотографіями в покинутій охоронцями казармі.

Сім'я Лілі вся загинула в газових камерах, і на фото вона знайшла своїх родичів, дідуся з бабусею.

Багато років Лілі зберігала у себе цей альбом, а 1980 року передала його до музею Голокосту «Яд ва-Шем» в Єрусалимі.

Знайдений Лілею альбом - унікальний архів документальних фотографій чинного Аушвіца.

Дивишся на обличчя приречених людей і думаєш: але ж у хвилини зйомки всі вони ще живі, і кожен сподівається, що найстрашніше не трапиться. Адже, правда ж, ЦЬОГО не може бути, тому що НЕ може бути...

Гіммлер посилав до Освенцима різних функціонерів партії та СС, щоб вони самі побачили, як знищують євреїв. Усі при цьому отримували глибокі враження. Дехто з тих, хто раніше просторікував про необхідність такого знищення, побачивши «остаточне розв'язання єврейського питання», втрачали дар мови. Мене постійно запитували, як я і мої люди можуть бути свідками такого, як ми все це здатні виносити. На це я завжди відповідав, що всі людські пориви повинні придушуватися і поступатися місцем залізній рішучості, з якою слід виконувати накази фюрера».

Лілі Якоб, приїхавши до Ізраїлю, показала альбом ізраїльському прем'єр-міністру Менахему Бегіну. Багато років на цих фотографіях люди впізнавали своїх родичів. Майже щотижня до Лілі приїжджав хтось і розглядав фотографії в надії знайти своїх рідних. Лілі Якоб пішла з життя 1999 року.

На пам'ятну церемонію, присвячену 80-річній річниці визволення концентраційного табору Аушвіц, прибули високопоставлені делегації з-за кордону.

Навіть не читаючи цитати в новинах, можна собі уявити, про що говорять лідери держав: про відповідальність за геноцид і про те, щоб ЦЕ ніколи не повторилося.

Чи запитав хтось із них себе: а що я зробив, щоб ЦЕ не повторювалося?

...Адже ЦЬОГО ж не може бути... Не може бути, щоб люди, які сплять, гинули у своїх будинках під завалами? Не може бути, щоб на наші прекрасні міста летіли КАБи і ракети?

І хто за ЦЕ відповість?

Немає відповіді...

Читайте також:

Косплей Вермахту. Терміново зняли статтю з «Армійського збірника». Скандал?

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: