Бавовна гримить за законами історії. Що не зможуть пробачити українці? «Ядерна» Польща вимагатиме репарацій, а собачі упряжки помчали до НАТО…

Буданов (продовжуючи свердлити поглядом): — Володимире Ростиславовичу, у мене до вас тільки одне запитання. 

Мединський (із надією): — Історичне? Щодо спільності коріння? 

Буданов: — Ні. Щодо вашої квартири. Ви коли сьогодні йшли, праску вимкнули? 

Мединський: — Здається... а чому ви питаєте? 

Буданов (злегка посміхається одним кутиком рота): — Просто через три хвилини у вас там за планом — бавовна. І за законами історії, вона буде гучнішою, ніж ваш виступ!

Цей огляд світових ЗМІ пишеться на тлі третього раунду переговорів між США, Україною та Росією, спрямованих на припинення війни. Ставки особливо високі для Києва, на який чиниться тиск з боку Вашингтона, щоб Україна погодилася на угоду.

Топ-тема світових ЗМІ — стаття в Axios з телефонним інтерв'ю Володимира Зеленського.

У телефонному інтерв’ю для Axios президент України Володимир Зеленський розповів, що пояснив американським посередникам, що реакція українців на можливу відмову від Донбасу буде однозначно негативною.

Зеленський додав, що Україна готова обговорювати механізми безпеки або тимчасове замороження ліній фронту, але будь-які поступки щодо суверенітету мають бути схвалені українцями на референдумі.

Трохи пізніше видання Axios повідомило з посиланням на свої джерела, що в ході переговорів у Женеві 17 лютого політична група на чолі з помічником Путіна Мединським "зайшла в глухий кут", тоді як військова група "продовжувала домагатися прогресу".

За словами джерел, причиною став Володимир Мединський, який очолив російську делегацію на відміну від попередніх раундів, де переговори з боку Кремля вели військові. Через позиції, озвучені Мединським, переговори «застрягли», пише кореспондент Axios Баррак Равід.

Володимир Зеленський в інтерв'ю Axios пояснив, що Мединський, як і Володимир Путін, любить філософствувати про «історичне коріння» війни. «У нас немає часу на все це лайно, — сказав 

Зеленський. — Ми повинні прийняти рішення, ми повинні закінчити цю війну».

Чому українська сторона не йде на компроміси і так вчепилась у Донецьку область? – розмірковує на своїй сторінці у Фейсбук, офіцер ЗСУ та політолог Кирило Сазонов. - Справа не тільки і не стільки в тому, про що говорить президент Зеленський, мовляв, «люди не зрозуміють і не пробачать». Хоча це правда. 

Та не головна проблема. Всі ці кулуарні розмови та «відплив у ЗМІ» про Донеччину – димова завіса для Трампа. 

Показати, що Москві потрібний маленький шматочок для збереження обличчя бункерного щура, а Київ упирається, «незважаючи на відступ по всіх фронтах». Це і є брехня Москви для Трампа, щоб уникнути посилення репресій. Немає жодного відступу ЗСУ по всіх напрямках. І плани Росії – зовсім не Донецька область

Олександра Прокопенко — економіст і дослідник Берлінського центру Карнегі — на сторінках The Economist задається питанням, як довго ще економічний організм зможе метаболізувати власну м'язову тканину.

Як вважає експертка, на п'ятому році війни військова економіка РФ зазнала таких змін, які буде важко — можливо навіть неможливо — повернути назад без нової кризи. Проте, за її прогнозами, очікуваного краху російської економіки не відбудеться. Але й відновитися вона не зможе. Вона увійшла в те, що альпіністи називають «зоною смерті»: висоту понад 8000 метрів, на якій людський організм виснажується швидше, ніж відновлюється.

Російська економіка застрягла в тому, що можна описати як негативну рівновагу: вона тримається на плаву, але неухильно руйнує свій власний потенціал на майбутнє. Бюджетний дефіцит швидко збільшився і досяг 5,6 трлн рублів, або 2,6% ВВП до 2025 року — це найбільший показник з початку пандемії. Відсоткові платежі за держборгом цього року перевищать сукупні витрати на освіту та охорону здоров'я.

Ціни на нафту посилюють тиск. Однак слабкість цін на енергоносії — це не стільки російська проблема. Вона відображає дефляційне уповільнення економічного зростання в Китаї, стагнацію в Європі та торгові війни Америки. Стандартна економічна теорія припускає, що погіршення умов має підштовхнути Кремль до переговорів про припинення війни. Раціональний суб'єкт, що стикається з видатками, які зростають, шукає вихід.

Але, на думку авторки дослідження, Володимир Путін стежить не тільки за своїм рівнем кисню. Він бачить, що і Європа бореться зі своєю власною структурною кризою, політично роздроблена і нездатна домовитися зі стратегічних питань, включаючи Росію; Україна виснажена і залежить від західної підтримки, яка коливається з кожним виборчим циклом; а в світовій економіці багато хто задихається, передбачаючи кризу, викликану величезним боргом і використанням торгівлі як зброї.

Якщо ваші конкуренти також слабшають — і якщо ви вважаєте, що зможете терпіти біль довше, ніж вони, — розрахунки змінюються. Економічний тиск, який має підштовхувати до компромісу, замість цього зміцнює логіку наполегливості, робить висновок Прокопенко. 

Перевага Росії — продовження війни, незважаючи на витрати, що зростають — раціональна в цих умовах. Логічно продовжувати боротьбу і сподіватися на зміни: що західна коаліція розпадеться, що Україна виснажить свої сили, що пріоритети Дональда Трампа зміняться.

Чи означає це, що виходу з війни немає і не буде? На думку аналітикині, кожен додатковий рік війни підвищує системний ризик: фінансової кризи, інституційного краху, шкоди настільки серйозної, що ніяка післявоєнна політика не зможе її виправити. Питання, яке мають поставити собі західні політики, полягає в тому, яка Росія виникне, коли, нарешті, почнеться падіння, і чи є у кого-небудь план на майбутнє.

Впадає в око гранична обережність авторки. Зовсім незрозуміло, кому адресовано її заключне запитання: а чи є у кого-небудь план на майбутнє? Судячи з поточної мілітаризації Європи, континент готується до конфронтації на десятиліття вперед. А ось чи витримають економіка Росії та її еліти, що звикли збагачуватися за рахунок ресурсів (а не розвитку), подібний марафон без скасування санкцій, – питання, скоріше, риторичне.

Президент Польщі Кароль Навроцький висловив підтримку участі країни у ядерному проєкті, наголосивши на необхідності посилення безпеки на тлі загроз з боку РФ.

Як повідомляє Polsat, Навроцький назвав себе «великим прихильником вступу Польщі до ядерного проєкту». Політик заявив, що країна повинна рухатися цим шляхом із дотриманням міжнародних норм. 

Коментуючи потенційну реакцію Москви, Навроцький заявив, що Росія «може відреагувати агресивно на що завгодно». Раніше президент Польщі Анджей Дуда пропонував розмістити на території країни американську ядерну зброю. Він закликав США перемістити ядерні боєголовки до Польщі як стримувальний чинник проти можливої російської агресії.

— Це нереально! – заявив на YouTube-каналі Юрія Яковенка відомий український військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський.

Він констатує, що нині поляки всерйоз розглядають питання відновлення своєї власної ядерної енергетики. А ядерна зброя – це цілий комплекс наукомістких виробництв, інфраструктури, наявність фахівців і можливостей. — Якраз із можливостями все гаразд, сказав експерт. – Польща входить до числа найбільших економік G-20 з ВВП понад трильйон доларів.

Полковник Грабський пропонує для початку подивитися, як швидко Польща зможе створити свою ядерну енергетику, а після цього можна буде повернутися до розмови про ядерну зброю.

На думку Сергія Грабського, стати членом ядерного клубу можна, дозволивши розміщення ядерної зброї інших країн на своїй території. Наприклад, ядерної зброї Франції та Великобританії, що повністю відповідає концепції НАТО.

 — У такому разі, я вважаю, що це допустимо і буде дзеркальною відповіддю на розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі.

Як підкреслив експерт, розгортання ядерної зброї (рухома та стаціонарна інфраструктура для «Орєшніка») у Білорусі має місце, за винятком боєголовок.

Польська влада вже активно готує позов про репарації проти Росії, повторюючи свою вимогу до Німеччини про виплату компенсації у розмірі 1,3 трлн євро за військові злочини Другої світової війни.

 Про це пише Financial Times.

Директор польського Інституту військових втрат Бартош Гондек розповів, що зараз за дорученням прем’єр-міністра Дональда Туска проводиться розслідування «історичних злочинів» Росії 

— І воно «буде набагато масштабнішим, ніж робота з вивчення нацистської жорстокості, з огляду на більш ніж чотири десятиліття, протягом яких Польща залишалася під радянським впливом під час холодної війни».

У 2022 році Польща вимагала від Німеччини репарацій на суму 6,2 трильйона злотих (1,3 трильйона доларів) за збитки, понесені в роки Другої світової війни. Гондек зазначив, що на сьогоднішній день передчасно обговорювати, яку суму репарацій запросить Варшава у Москви і чи перевищуватиме вона розмір вимог до Німеччини.

Кремль довгий час заперечував такі звірства, як Катинська різня 1940 року, в результаті якої близько 22 000 польських офіцерів і мирних жителів були страчені невдовзі після розділу Польщі Німеччиною та Радянським Союзом.

Як нагадує The Financial Times, тільки в 2010 році російський парламент нарешті визнав, що Йосип Сталін віддав наказ про Катинські вбивства. Але після початку війни в Україні Путін просуває ревізіоністську версію історії, яка також спрямована проти Польщі.

У 2023 році тодішній голова російського парламенту В'ячеслав Володін запропонував, щоб Польща виплатила Росії 750 мільярдів доларів за звільнення країни після закінчення Другої світової війни.

У січні голова Федерального архіву Росії Андрій Артізов заявив, що дослідження, проведене за замовленням Путіна, показало, що Польща підірвала зусилля Радянського Союзу щодо співпраці з Великобританією та Францією проти Німеччини з метою запобігання початку Другої світової війни. Польща заперечує це твердження.

Крім радянських воєнних злочинів, Бартош Гондек, директор інституту, який веде розслідування за дорученням уряду, заявив, що його інститут також прагнутиме встановити, яку ціну заплатила Польща за втрату частини населення та східних територій після 1945 року.

Тим часом офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова вже заявила, що в якості репарацій Польщі Москва може надати посилання на відео опери «Іван Сусанін».

Немовлята в Європі хворіють, а Nestlé та інші виробники відкликають свою продукцію. Ймовірною причиною є добавка з Китаю, а також постачальник, який тижнями мовчав.

Про це повідомляє  швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung (NZZ).

Ухань має досить сумнівну репутацію в галузі охорони здоров'я. Згідно з усією наявною інформацією, пандемія коронавірусу почалася в цьому центральному китайському місті шість років тому. В Ухані також розташовані лабораторії, де Китай виробляє хімічні речовини-прекурсори для знеболювального фентанілу, що викликає звикання.

В Ухані китайська компанія Cabio Biotech виробляє арахідонову кислоту (ARA). Такі компанії, як Nestlé та Danone, додають цю добавку до свого дитячого харчування. Вона прискорює ріст мозку та нервової системи у немовлят.

Через те, що, згідно з поточними даними, олія з Уханя була забруднена, численні діти в Європі захворіли.

Симптоми – блювота та діарея. У Франції троє дітей, у яких спостерігалися ці симптоми, померли. Поки що незрозуміло, чи існує зв'язок між добавкою з Китаю та захворюваннями та смертями.

Тим не менш, Nestlé була змушена відкликати продукцію в багатьох країнах.

Ідея про військового командос, який використовує їздових собак в Арктиці, може здатися застарілою. Але ці тварини все ще набагато перевершують машини.

Про це йдеться у репортажі Neue Zürcher Zeitung (NZZ).

На північному сході Гренландії, де взимку температура падає до мінус 50 градусів, лютують полярні шторми і багато місяців триває повна темрява, діє датське спеціальне командування Sirius Sled Patrol – арктичний підрозділ, що складається з 12 чоловіків та 69 їздових собак.

У Данії знято безліч фільмів та документальних фільмів про цих чоловіків в Арктиці, але кілька місяців тому вони зазнали нападок з боку президента США Дональда Трампа.

Трамп висміяв їх. Він применшив значення оборони острова Данією, неправдиво стверджуючи, що Данія лише додала ще одну собачу упряжку для забезпечення захисту величезного острова.

— Патруль — це не бойовий підрозділ, а розвідувальний, —  каже Асгер Фредслунд, який був частиною підрозділу з 1994 по 1996 рік. — Взимку він патрулює великі території на собачих упряжках, а влітку — на човнах.

З 1950 року патруль «Сіріус» відповідає за захист суверенітету Королівства Данія.

«Собаки – справжні герої цієї історії. Вони – серце і душа підрозділу та єдина причина його існування вже 75 років», – каже Ніколас Адсербалле.

Місія НАТО зараз проводиться на додаток до військових навчань під керівництвом Данії «Арктична витривалість» — навчань, у яких беруть участь солдати зі скандинавських країн, а також з Великої Британії, Франції та Німеччини.

Ці навчання спонукали президента США пригрозити всім країнам-учасницям тарифами.

Місія НАТО надсилає чіткий сигнал. Офіційно вона має на меті стримувати російські та китайські амбіції в Арктиці, але місія також може сигналізувати Вашингтону про те, що Гренландія та більша частина Арктики перебувають під контролем союзників – і що так має залишатися.

Читайте також:

Юрій Федоренко про те, коли може закінчитися війна, боях на Харківщині та про уроки України для НАТО

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.