«Ближче, ніж ніколи раніше»? Харківські експерти про те, чи отримає Україна запрошення до НАТО

Напередодні в ефірі авторської програми Олександра Швеця «Політична кав'ярня» Харківського пресклубу харківські експерти аналізували перспективи запрошення України до НАТО, а також візит президента України до Сполучених Штатів, виступ на засіданні Ради безпеки ООН, «План перемоги» України у війні з Росією.

Доктор політичних наук Ігор Поліщук констатував, що Україна сьогодні волею-неволею змушена прораховувати, що буде з нами після 5 листопада.

За свіжими соціологічними даними, Гарріс набирає 50% ймовірних виборців, порівняно з 48% у Трампа.

Ми всі живемо в очікуванні результату.

- Я думаю, що невідомо, що станеться в разі перемоги Трампа, - розмірковує Ігор Поліщук.

Політолог виходить і з того, що Дональд Трамп - рішучий політик. І він може зіграти щодо України, як у плюс, так і в мінус. Будучи президентом, Трамп, не замислюючись, розбомбив авіабазу в Сирії.

ДОВІДКА «Громади»

Ракетний удар по сирійській авіабазі Еш-Шайрат у провінції Хомс було завдано вночі 7 квітня 2017 року у відповідь на атаку хімічними отруйними речовинами в сирійському місті Хан-Шейхун.

Наказ на нанесення удару віддав президент США Дональд Трамп. 60 крилатих ракет «Томагавк», використані для удару по літаках та інфраструктурі авіабази, були споряджені як осколково-фугасними, так і касетними боєприпасами.

- Ані Джо Байден, ані інші представники демократів нічого подібного не робили, - зазначив політолог, - Вони діють за підтримки України: півкроку вперед, десять - назад.

Як не крути, а момент істини підбирається. Ким увійде в історію Джо Байден? Політиком, який не дав остаточно зникнути Україні, чи державним діячем, який допоміг нам перемогти фашистську РФ?

Політолог вважає позитивним дзвіночком той факт, що схвалено (нарешті!) $8 млрд допомоги для України.

Ігор Поліщук припустив, що Україна ще за каденції Байдена отримає запрошення до НАТО.

- І ось це для нас - великий стратегічний виграш, - переконаний він. - Це виправдовує всі наші страждання і жертви. Тому що надалі Україна матиме велику стратегічну перспективу власної безпеки.

Мені видається, що будь-який російський лідер після цього вже ніколи не полізе в Україну.

Справді, позитивних моментів візиту Володимира Зеленського до США більше, ніж негативних, погоджується історик і політолог Євген Ярошенко.

- Нашим дипломатам вдалося врегулювати ситуацію, і зустріч із Трампом відбулася. Щоправда, на пресконференції наш президент говорив про Перемогу, а кандидат у президенти й експрезидент США - незрозуміло про що.

Чіткої позиції, як завжди, Дональд Трамп не висловив.

Тому що в Республіканській партії більшість за підтримку України, пояснює Євгеній Ярошенко, хоча, на жаль, є і впливова група, яка наполягає на тому, що США необхідно зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем.

Тому Трамп намагається маневрувати.

- Що стосується «Плану Перемоги» Зеленського. Назва звучить чудово, - зазначає Євген Ярошенко. - План - це розклад дій. І голова Офісу президента Андрій Єрмак обіцяв показати його 

Ось коли нам його покажуть, ми і зможемо робити висновки. Поки що ми можемо судити про нього за коментарями американської сторони. Йдеться про те, яка допомога з боку США і ЄС необхідна для досягнення бажаних результатів.

Він зауважив, що українська сторона не розкривала деталей цього плану публічно, тож і США поки що утримаються від публічних обговорень.

Політолога-міжнародника Володимира Волю деякі речі в американському вояжі Зеленського відверто здивували.

- Бо було зрозуміло, що вони не реалістичні, - каже Володимир Воля. - Наприклад, запрошення України до НАТО.

Річ у тім, що жоден очільник країн Альянсу таких запрошень не дає, оскільки це винятково результат консенсусу всіх держав-членів на саміті та їхнє голосування.

- Однак запрошення - це ще не вступ, - наголошує експерт. - Насправді - це лише початок тривалої та багатосерійної епопеї.

Він нагадав, що Фінляндія та Швеція були до вступу готові. Однак чимало часу знадобилося, щоб урегулювати «дрібниці» з Угорщиною та Туреччиною.

Крім того, для вступу одних тільки військових реформ недостатньо. З військової точки зору Україна готова, оскільки вона стримує найпотужнішу армію в Європі. Однак при цьому ми бачимо проблеми з військовими закупівлями (корупція), в «Енергоатомі»...

І хоч би хто нарікав на якість підготовки України до війни, слід визнати, що це спадщина діяльності міністрів оборони за двох президентів - Порошенка і Зеленського.

Что касается приглашения, то, по мнению эксперта, ни Байден, ни Трамп не смогут надавить на угорського прем'єра Орбана.

Поки при владі Орбан, а також є група країн, таких як Туреччина, Німеччина, Франція, які вважають, що вирішення цього питання не на часі, запрошення України до НАТО можна вважати нереалістичним завданням.

Наступне завдання - удари далекобійною західною зброєю вглиб російської території.

Рішення на користь України експерт-міжнародник оцінив як 50 на 50.

- Реально отримати дозвіл на удари на глибину приблизно 300 км, - розмірковує Володимир Воля. - Усе, що далі 400 км, а це вже Московська область і Москва, і це вже вторгнення у сферу стратегічного стримування, оскільки такі ракети можуть нести більш потужний боєзаряд, ніж безпілотники.

Тому, з його точки зору, навіть якщо Камала Гарріс стане президенткою, навряд чи США надасть нам можливість бити західними ракетами на глибину понад 400 км.

Нереалістичними експерт назвав і сподівання українців на те, що ППО Альянсу захищатиме українське небо, збиваючи над нашою територією російські ракети.

- Елементарна, з точки зору міжнародного права, річ. Є дві протиборчі держави. Росія-агресор напала на Україну, але якщо, наприклад, Польща зіб'є на полі цієї битви російські повітряні цілі, запущені по українських об'єктах, то це означає, що Польща вступила у війну на боці України.

А як же відразу кілька держав захищають повітряний простір Ізраїлю від іранських атак?

Володимир Воля вважає, що там «немає Москви», а отже, і немає загрози втягування цих країн у війну з РФ.

Загалом візит Володимира Зеленського до США експерт вважає успішним. Головний позитивний підсумок - заявлений пакет допомоги Україні, який страхує нас на той випадок, якщо в новому фінансовому році в США триватимуть політичні зволікання, подібні до тих, що ми спостерігали наприкінці 2023 - першій половині 2024 року, які коштували життя військовим і мирним українцям.

Пакет допомоги - це гарантія того, що найближчими кількома місяцями підтримка надходитиме Україні, незважаючи на всі внутрішньополітичні американські баталії.

Володимир Воля також звернув увагу на те, що Україна отримала кілька заяв на полях Генасамблеї ООН про надання пакетів допомоги від представників європейських держав.

І третій аспект - це зустрічі на рівні міністрів, парламентаріїв і глав держав.

- Те, що пишуть про те, що Китай прагне з іншими "країнами-однодумцями" створити платформу "Друзі миру", аби врегулювати "українську кризу",

це все показова акція Китаю, щоб довести, ніби він не самотній у своєму баченні мирного врегулювання.

- Ця платформа не може вплинути на ті держави, які визначилися зі своєю позицією ще в березні 2022 року під час голосування на Генасамблеї ООН за резолюцію, в якій прямо йдеться про те, що Росія має зупинити війну і вивести свої війська з території України.

Водночас є речі, з якими не може погодитися доктор юридичних наук, політик Степан Гавриш, оскільки вони є визначальними.

- Насамперед не слід вести мову про дві воюючі країни - Україну і Росію - та українську територію як «поле битви» виключно між двома країнами, - наголошує Степан Гавриш. - Агресія РФ, безпричинне порушення міжнародного права, спрямовані не тільки проти України, а проти західної цивілізації.

Є агресор і є країна-жертва, яка має право на оборону.

Ми пам'ятаємо, як створювалася Антигітлерівська коаліція, і там не йшлося про те, чи мають право, чи не мають права ці країни бомбардувати гітлерівську Німеччину. Він нагадав, що Друга світова війна завершилася скиданням двох атомних бомб на Хіросіму і Нагасакі.

- У цьому контексті розмови про участь союзників у захисті територіальної цілісності та суверенітету, а за великим рахунком - нашого права на життя, є міжнародним правилом, закріпленим статтею Статуту ООН. Міжнародної організації, яку, власне, Україна свого часу і створювала.

Експерт вважає, що в цьому контексті існує відповідальність союзників перед Україною.

- Я кілька разів прослухав інтерв'ю експрезидента США Білла Клінтона, який підписав Будапештський меморандум, - зауважив Степан Гавриш. - І він визнав, що гарантії щодо України не були виконані.

ДОВІДКА «Громади»

В інтерв'ю Клінтона виданню Financial Times колишній очільник Білого дому згадує, що під час їхньої розмови в Давосі ще 2011 року Путін відкинув Будапештський меморандум, який був укладений його попередником Борисом Єльциним за посередництва США і передбачав повагу до територіальної цілісності України в обмін на відмову Києва від ядерного арсеналу.

«Володимир Путін сказав мені 2011 року - за три роки до того, як він захопив Крим, - що він не згоден з угодою, яку я уклав із Борисом Єльциним.

Він сказав:

Я не згоден із нею. І я його не підтримую. І я не пов'язаний ним.

- І я знав, що з того дня це (напад на Україну. - ред.) було лише питанням часу, - сказав Білл Клінтон.

Нагадаємо, Клінтон також заявляв, що шкодує про ядерне роззброєння України в 1990-х роках.

- Поїздка Зеленського до США - це не вояж «із простягнутою рукою», - наголошує Степан Гавриш. - Це візит лідера держави з нагадуванням про відповідальність союзників перед українцями.

Адже ми бачимо, що Захід намагається не те, щоб дистанціюватися, а зберегти якийсь коридор можливостей для дипломатичного врегулювання стосунків між Заходом і Росією, розв'язання проблеми миру в Україні, не застосовуючи зброю як фактор сили, розуміючи, що РФ - ядерна держава.

Саме в цей момент Путін оголосив про зміну ядерної доктрини. І, на думку Степана Гавриша, це був сигнал нашим західним союзникам не тільки не дозволяти Україні використовувати далекобійну зброю для ударів по території Росії, а й не брати ширшої участі у війні з Україною.

Завдання Зеленського прямо протилежне: спонукати Захід узяти участь у війні, дати дозвіл на далекобійну зброю, створити зону повітряної безпеки над Західною Україною, яка дала б змогу повернути частину наших біженців із Європи.

- Це не тільки військова місія, - наголосив доктор юридичних наук. - Це одночасно і гуманітарна місія.

Буде це робити НАТО чи не буде, однак новий генсек Альянсу Марк Рютте пріоритетом назвав саме захист України. Експерт думає, що його вплив на політику НАТО матиме величезне значення.

Тому поїздка Зеленського за океан була принципово важливою ще й тому, що нині ми бачимо у США дуже складний і непрогнозований перехід влади. Перемога Камали Гарріс ще не означає, що вибори у США закінчилися.

Післявиборче протистояння 2020 року залишається частиною розколу нації, як мінімум, у середовищі американських еліт. І в цій ситуації Зеленському необхідно було зрозуміти, як йому діяти надалі.

Цікаво, що, хоча Трамп і прийняв Зеленського, проте не висловив жодної підтримки Україні та заявив, що шукатиме шляхи до мирної угоди.

А Джеймс Ді Венс - головний соратник Дональда Трампа і кандидат у майбутні віцепрезиденти США - піддав критиці президента України Володимира Зеленського після того, як той зустрівся з лідером республіканців у США.

Він прямо сказав, що Україна повинна пожертвувати своїми територіями, заради припинення війни.

Росія - ключовий фактор цієї війни, і, оновлюючи ядерну доктрину, Путін продемонстрував, що ніякий мир без поступок з боку України неможливий.

- Мені видається, що таким чином Путін унеможливив мирний договір не тільки з Україною, а й загалом із Заходом.

І зрозуміло, що в цих умовах у Зеленського є запит на вступ до НАТО.

За оцінкою експерта, проблема не в тому, що якщо президент Байден надасть нам запрошення, Орбан накладе вето.

Саме США - головний керуючий НАТО, і від них залежить це рішення, угорці не зможуть протистояти, якщо США ухвалять таке рішення.

Проблема сьогодні: чи запрошувати Україну до НАТО як цілісну державу, чи ту частину, яка залишиться після певного конвенційного миру, який буде підписаний з Росією. Росія забере окуповані території, а інша частина України вступить до НАТО.

Такий план, за оцінками Степана Гавриша, серйозно обговорюється.

На його думку, як воно насправді, ми, звісно, поки що не знаємо. Але результат побачимо, найімовірніше, 12 жовтня на черговому засіданні Контактної групи з оборони України, також відомої як формат “Рамштайн”, де головуватиме Байден.

- Намічається безпрецедентна зустріч, - підсумував Степан Гавриш. - Оскільки формат буде надзвичайно широкий: не тільки країни-члени Альянсу, а й союзники, включно з Канадою, Японією та Південною Кореєю, які ухвалюватимуть рішення, виходячи з того, що російсько-українська війна - це проблема глобального масштабу.

Більше подробиць дивіться і слухайте в ефірі Харківського пресклубу:

Читайте також:

«Втіха» для Вугледара, непробивний захист Ізраїлю, Польща ставить умову, Сі боїться...