Часи важкі, а люди - добрі

Багато українських сімей наразі не в змозі самостійно організувати для себе правильне раціональне харчування, від якого значною мірою залежить стан здоров’я людини. Хтось втратив житло і вимушений починати облаштування свого побуту “з нуля” в орендованій квартирі. Хтось не має роботи, а відтак і коштів. Хтось, навпаки, працює з ранку до ночі, а сил та часу на приготування домашніх страв для сім’ї вже не залишається. У когось більшу частину доходу “з’їдають” ліки. Багато сімей живуть в постійному очікуванні звісток з фронту, де воюють їхні рідні і куди спрямована вся родинна підтримка...

Аби допомогти таким верствам населення збалансувати раціон харчування належним чином, фонд американського бізнесмена Говарда Баффета сприяв створенню на “Укрзалізниці” спеціального Food Train — цілого потягу, облаштованного під приготування страв для масового повноцінного харчування людей, що потрапили в скрутне становище. Наприклад, опинилися в районі стихійного лиха, техногенної катастрофи чи бойових дій, мають на утриманні кілька малолітніх дітей, чекають членів своєї родини з фронту тощо. Ця “кухня на колесах” час від часу курсує по прифронтових регіонах України. Зараз вона здебільшого знаходиться у Харкові. Тут швидко готується велика кількість їжі і ще гарячою розповсюджується місцевими волонтерськими організаціями серед людей, які її потребують найбільше.

Однією з таких організацій у Харкові є благодійний фонд “Європейське серце України”. Кілька разів на тиждень волонтери фонду розвозять необхідну кількість приготованих у фуд-потязі страв по різних житлових масивах міста. Днями кореспондент “Громади” долучилась до одного з таких виїздів в селище Лідне, що в Новобаварському районі Харкова.

Перша зупинка нашої автівки на шляху до Лідного — на п’ятачку коло проспекту Любові Малої. Тут на обідні страви вже чекають з десяток людей. Керівник фонду Максим Корнієнко пояснює, що раніше тут отримували їжу усього 2-3 людини:

— Ми тут зупинялися, аби роздати страви кільком людям, яким було важко дістатися до Лідного. Але сьогодні отримувачів тут побільшало: загалом прийшло 9 людей, які ще взяли порції для своїх родичів, котрі за станом здоров’я не змогли прийти особисто. Отже, цілком можливо, що це місце перетвориться в ще одну стандартну точку роздачі їжі нашим фондом.

Одна з жінок в черзі охоче розповідає:

— Мене звати Лариса Павлівна, мені 71 рік. Я тут вперше. Сусідка знайшла Телеграм-канал благодійного фонду “Європейське серце України” і зареєструвала мене для отримання харчів. Я прийшла зі своїм посудом і отримала вже готовий свіжий обід — курячі нагетси, гречану кашу і салат з капусти. А оскільки я живу одна, то мені більше і не треба. Ще суп приготую — от вже і харчування на цілий день!

Наступна в черзі молода жінка на ім’я Аліна прийшла разом з донькою.

— Я дуже вдячна за цю допомогу, за працю волонтерів, - каже вона. - Всім бажаю здоров’я, і дай Бог, щоб швидше настав мир. Я отримувала сьогодні їжу на нас з донькою і маму. Чоловік мій служить у війську, а ми чекаємо на нього вдома з Перемогою.

Наступна зупинка нашої автівки - у селищі Лідне. Тут по харчі від Food Train регулярно приходять кілька десятків людей,  в основному пенсіонери і мами з дітьми. Малеча вже знає, що крім котлет, гарнірів та салатів вони можуть отримати ще й цукерки, отже, терпляче чекають. Втім, сім’ї з дітьми тут обслуговуються першими - такого правила дотримуються волонтери благодійного фонду “Європейське серце України” з самого початку цього проєкту.

Дев’ятирічний Дмитрик радо демонструє їжу, отриману ним для своєї сім’ї:

- Сьогодні видали курячі нагетси, капусту та гречку. Я тут отримував обіди вже, мабуть, сто разів. Хожу сюди сам, отримую для себе і батьків, бо вже якби дорослий. Все дуже смачне, а нагетси - взагалі смакота! 

- А я отримую харчі на п’ятьох, - долучається до бесіди Наталія - молода жінка з двома малятами. - У нас в сім’є троє дітей. Тож допомога готовими обідами для мене, як багатодітної матері, є досить суттевою, бо вивільняє певний час, який я можу присвятити не роботі на кухні, а спілкуванню з дітьми. 

Віра Іванівна з онуком Ярославом отримує їжу вже другий рік, за що дуже вдячна:

- Нам з малим цих обідів на два дні вистачає, це вагома допомога. 

- А я отримую обіди вже рік, - ділиться місцева мешканка Людмила. - Якість харчів завжди добра, ми задоволені. Живемо втрьох з невісткою і онуком, він у нас аутист. Дякую фонду за таке піклування. 

- Часи зараз важкі, а допомога добра, - каже жінка на ім’я Надія. - І люди, які цю допомогу нам привозять, дуже добрі, вони всіх нас знають, по доброму ставляться. Буває, якщо затримаєшся абощо - обов’язково зачекають. Дуже хороший фонд, дай Бог йому процвітання і успіхів, а всім працівникам - дочекатися миру без втрат. 

Далі наша автівка прямує до місцевості під назвою Ясна Поляна. Тут місцева мешканка Раїса Павлівна облаштувала місце для розподілення харчової допомоги просто у власному дворі. Має для цього простору альтанку, де можна перепочити, якщо ноги вже відмовляють. А поруч з альтанкою влітку навіть встановлювала басейн для малечі - аби дітвора не нудьгувала, поки дорослі займаються пакуванням їжі. Пані Раїса є медичним працівником, отже, місцеві мешканці її добре знають, а вона знає про стан здоров’я та потреби своїх сусідів. Каже, людям тут комфортніше, ніж посеред вулиці, а їй спокійніше. 

- Півтора роки тому Раїса Павлівна попросила нас допомогти місцевим мешканцям продуктами, і так стала волонтером нашого фонду, - пояснює Максим Корнієнко.

В Ясній Поляні багато сімей з дітьми, деякі ще поповнилися родичами-переселенцями з постраждалих від обстрілів районів.

Брати Захар і Веня прийшли отримувати обіди зі своєю бабусею, Антоніною Володимирівною.

- У нас сім’я велика: донька з зятем мають п’ятьох дітей, та ще ми з чоловіком до них перебралися з Північної Салтівки, де все розтрощене, - розповідає вона. - Отже, тепер нас дев’ятеро в сім’ї. Дідусь наразі хворіє, потрапив до лікарні. Так що допомога харчами для нас зовсім не зайва, дякую за неї. 

Місцева мешканка Анаїт Андроніковна, в якої обидва зятя зараз у війську, розповідає, що тричі на тиждень отримує обіди на двох із чоловіком:

- Ми обидва пенсіонери, так що для нас це суттєва підтримка. І якістю страв я задоволена, все свіже, смачне. 

Коли у двір заходить дуже гарна дівчинка Маша, всі радісно відзначають, що вона вже пересувається самотужки, отже, йде на поправку після  хвороби. Маша з багатодітної родини переселенців. Кілька місяців тому перехворіла на ковід з дуже важкими ускладненнями, після яких вимушена буквально заново вчитися ходити. “Та головне, що лікарям вдалося її врятувати, - відзначає пані Раїса. - Ми всі за неї дуже хвилювалися”. 

- Цей проект нашого фонду є важливою частиною підтримки наших людей, особливо сімей військових, внутрішньо переміщених осіб та осіб з інвалідністю, які потребують особливої уваги, - каже Максим Корнієнко. - Особливо хочу підкреслити, як важливо в ці важкі часи не забувати про потреби тих, хто постраждав від війни, і хто щодня бореться за свою безпеку та добробут. Це прояв людяності та справжнього громадянського обов’язку. Такі ініціативи роблять наші спільноти сильнішими та згуртованішими!

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм