Дмитро Безусий: повернувся на службу і так само мріє про «Мадрид»

Рівно рік тому, у вересні 2024-го, ми спілкувалися з Дмитром Безусим — ветераном  російсько-української війни зі Змієва, який після звільнення з російського полону і реабілітації (отримав два складних поранення в ногу), пішов у ветеранський спорт.

Серед ветеранів-стронгменів він уже входив у п’ятірку найсильніших у своїй категорії та мріяв про Мадрид, тобто про участь у Міжнародних ветеранських спортивних змаганнях «Strong Spirit’s Games», які вже два роки поспіль проходять у столиці Іспанії.

У лютому 2025 року, під час підготовки до серії змагань стронгменів, Дмитро отримав травму — 90-кілограмова штанга зіскочила з рук та «трохи придавила», як каже сам спортом. Безусий змушений був пропустити кілька змагань серії, внаслідок чого відкотився до 12-го місця у рейтингу.

Та, попри це, він повернувся у ветеранський спорт, зокрема в травні став бронзовим призером турніру «Київ Незламний» і відновив свої позиції.

Паралельно почав працювати в Зміївському центрі «Спорт для всіх» з такими ж, як сам, ветеранами, які на війні втратили своє здоров’я.

Загалом Зміївська міська рада дуже підтримувала ветерана. Під його виступи на змаганнях навіть зробили брендовані футболки та худі. А сам Дмитро на спортивних майданчиках завжди говорив: «Я зі Змієва», хоча спочатку виступав від «Серця Азовсталі». Цей проєкт надає допомогу захисникам та захисницям Маріуполя, які боронили місто з 24 лютого по 20 травня 2022 року. Безусий — з їх числа.

А потім у житті цього чоловіка сталося кілька подій, які змусили його поставити на паузу спортивну кар’єру, тренування загалом та навіть особисте життя.

«У кожної людини, а тим більше, в кожного чоловіка, та ще й з ПТСР, буває період, коли він копається в собі та шукає смисли життя, — розповідає Дмитро. —  У мене так тривало три місяці. На зараз уже всі питання вирішені, рішення прийняті».

Дмитро Безусий повернувся на службу. Попри полон і важку травму. Правда, не в морську піхоту, а в ППО. Він зараз є заступником командира взводу одного з підрозділів, що захищає небо над Харківщиною. Чекає на отримання чергового військового звання — сержанта.

Чоловік говорить, що там, на службі, він почувається комфортніше. В ЗСУ Дмитро — загалом з 2019 року (з річною перервою). Тому для нього там все знайомо і зрозуміло. 

На цивілці, коли пройшов період реабілітації та притирання до нових умов життя, йому було складно і некомфортно. А найскладніше — відповідати на питання: «Коли закінчиться війна?»

«Військові мають наказ: «Уперед – вперед!» Ми не знаємо, коли скінчиться війна. Тож не ставте мені питання, на які немає відповідей!» — наголошує ветеран. 

Крім того, чоловік вступив заочно до Харківської державної академії фізичної культури, на тренера важкої атлетики — на бюджет, до речі!

«Всі війни закінчуються, а все життя присвятити ЗСУ я не готовий. Та коли я піду тренувати, то маю показати людям і свій фах, і свої досягнення», — розповідає далі Дмитро Безусий.

Ну й — повернувся до спорту. З тренером уже обговорили план тренувань, адже за місяці перерви Дмитро втратив і в навичках, і у фізичній формі. Мрія — потрапити «на Мадрид» нікуди не зникла, але тепер це — завдання вже на 2026 рік.

А головне — в оточенні Дмитра з’явилася людина, яка його морально підтримує, надихає та допомагає долати життєві негаразди.

 Фото надані Дмитром Безусим

Цей матеріал створено в межах проєкту НСЖУ «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією», який фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.