До дітей Борівської громади навідалися Святий Миколай та його вірні олені

Цьогорічний День Святого Миколая пройшов для дітей Борівської громади яскраво та незабутньо. Щоправда, через евакуацію свято відбувалося не на Борівщині, а в Ізюмі. Але й там, на відстані від їхніх домівок, слухняних (і не дуже) хлопчиків та дівчаток знайшов і сам святий, і його кмітливі олені, щоб принести радість, свято і цікаві подарунки.

«Олені Святого Миколая» — це унікальний проект, який здійснює громадська організація «Українські Рубежі». Ми зв’язалися з координатор кою цього проекту, однією з найактивніших оленів, а по сумісництву — чудовою дитячою письменницею Євгенією Левінштейн, і вона розповіла нам, що цього року у оленів вже ювілейний, десятий сезон. Десять років тому, коли війна тільки починалася, група ентузіастів придумала красиву ідею: діти з прифронтових сіл та міст, які так настраждалися від війни, писали листи Святому Миколаю. А дорослі шукали меценатів-добродіїв, які втілювали в життя ці дитячі мрії. А потім Олені Святого Миколая розвозили подарунки по різним адресам. Але подарунки — це лише частина проекту. Для дітей щоразу влаштовували ціле шоу з руханками, конкурсами, майстер-класами, різноманітними забавами та іграми.

Пані Євгенія розповідає, що так було тільки з самого початку: оленячий маршрут проходив переважно по Донецькій та Луганській області. А потім з’явилися вимушені переселенці, які вивезли дітей з прифронтових зон до Києва та Харкова, Львова та Івано-Франківська, багатьох інших міст, селищ та сіл. І, починаючи напередодні Дня Святого Миколая, бідолашні «тваринки» розвозили зібрані з усього світу подарунки декілька місяців, що, погодьтеся, дуже важко навіть для витривалих оленів. А ще значна частина активістів цього руху пішла на фронт воювати, що теж підточило сили організації. Тож, цього року вони вирішили відмовитися від частини поїздок. Але — запевняє Євгенія Левінштейн — діти без подарунків та без свята не залишаться. Просто «Олені Святого Миколая» перетворюється на своєрідну франшизу. Харківські «олені» знайшли однодумців в інших регіонах, і проводять для них навчальні тренінги, передають свій досвід та реквізит, зібрані подарунки, — і в цілій низці населених пунктів Заходу та Центру України свято відбуватиметься без участі тих, хто започаткував цю прекрасну ідею. А згодом харківські «олені» планують залишити за собою тільки Харківську область, а до дітей інших областей будуть приходити місцеві «олені».

Звісно, замінити справжню автентичну команду «оленів» буде дуже непросто, адже в ній кожен має свою роль і своє місце. Хтось є художником і вчить дітлахів малювати, хтось — завідує хореографічним напрямком і навчає гостей запально танцювати, є там і дитячий психолог, який допомагає дітям подолати наслідки стресів, і музики, що вміють грати на дуже незвичних інструментах… Але головне не це, головне — що кожний «олень» має безмежну доброту, безмежну любов до дітей і безмежний запас жартів та посмішок…

Пані Євгенія каже, що цього року на адресу організації прийшли тисячі дитячих листів. І кожній матеріальній дитячій мрії знайшовся відгук — хтось, хто витратив власні гроші, щоб подарувати незнайомій дитині свято. Але були й такі побажання діточок, на виконання яких не вистачить усіх грошей світу. Їх можна тільки читати та плакати. Наприклад, деякі юні автори листів просили, щоб їхні батьки, які зникли безвісти, повернулися живими та здоровими. Хтось з малих громадян забажав від святого та його оленів Перемоги України та кінця війни, хтось просив надати можливість повернутися в рідну домівку, яка наразі знаходиться на окупованій території (та чи ще існує взагалі?)… Важко підібрати доречний дарунок таким дітям, але «олені» знаходять вихід і з таких ситуацій. Але більшість авторів листів мали звичайні дитячі бажання: замовляли святому ляльку Барбі або набір олівців, роботів-трансформерів або роликові ковзани, справжній шкіряний м’яч або санчата. І кожна дитяча мрія була здійснена цим проектом. Отже, в «оленів» тепер — найгарячіша пора: сподіваються, що до кінця січня все ж таки встигнуть розвести всі зібрані подарунки і створити свято усім авторам отриманих ними листів…

Питаю у співбесідниці:

— А як виникла ідея проведення святкового шоу для дітей-борівчан?

— Ми вже багато років співпрацюємо з борівським Будинком культури, колись проводили там свої заходи, маємо там друзів та однодумців. І ми, звісно, хотіли організувати щось для дітей Борівської громади, але знали, що там проведена евакуація, а куди хто виїхав — не знали. На щастя, борівські діячі культури самі нам зателефонували, і повідомили, що значна кількість дітей зараз знаходиться в Ізюмі. Ось ми й вирішили завітати до них. Щоправда, часу на написання малечею листів вже не було. Але за десять років в нас накопичилося багато «безадресних» подарунків, які нам надавали добродії з різних країн. Отже, в нас знайшлося достатньо ляльок, м’яких іграшок, м’ячів, конструкторів тощо. Настільки достатньо, що ми навіть могли щось змінювати, якщо бачили, що дитині подарунок не дуже сподобався. Наприклад, одна дівчина розчаровано затягнула: «Знов така сама лялька…» Ми зрозуміли, що хтось їй вже подарував подібну іграшку, і швидко замінили подарунок зі словами: «Шукай ще!» І, врешті, дитина була у захваті від іншого сюрпризу.

Борівських дітей в Ізюмі виявилося багатенько, тож, «олені» провели там не одне свято, а два, на кожному побувало десь по 20-25 юних глядачів. Загалом — десь більше півсотні хлопчиків та дівчаток. Подарунки та веселі забавки організували «олені», а солодкі делікатеси виділила на це свято Борівська селищна військова адміністрація. На святі був присутній і сам Святий Миколай, який радо привітав присутніх на веселому дійстві. А ще один почесний гість — начальник Борівської військової адміністрації Олександр Тертишний — не втримався, і взяв участь у танцях разом з юними земляками, а ще — допоміг святому роздати подарунки, бо їх справді було багатенько…

Як офіційно повідомляє Борівська селищна рада, діти грали, танцювали, співали, брали участь у руханках та отримували подарунки. Для дітей, які живуть у прифронтових умовах, такі зустрічі — це щира радість і відчуття свята, якого їм так не вистачає у воєнний час. Усі присутні констатували, що «олені» дійсно є чарівниками, бо на початку заходу в приміщення заходили дещо похмурі, невеселі, трохи роздратовані діти. А виходили — веселі, рум’яні, радісні, з щасливими посмішками…

Але Святому Миколаю прийшлося завітати до борівської малечі ще раз, адже 55 діточок все-таки написали йому листи. Про це повідомляє Борівська селищна рада. Цього разу Миколай прибув без оленів, але з волонтерами громадської організації «Звичайні люди». Дитячі мрії стали реальністю, і замовлені малюками солодощі, іграшки чи інші омріяні речі знайшли своїх щасливих господарів.

Начальник відділу з питань гуманітарної політики Борівської селищної ради Ольга Макогон висловила подяку громадській організації та вручила відзнаки голові ГО Ірині Строєвій і координатору проєктів Назару Тихоненку — за тепло, увагу та підтримку маленьких жителів громади. Діти теж не залишилися осторонь — вони написали і передали через активістів подяку Святому Миколаю.

Звісно, в ці дні і сам Святий Миколай, і його помічники дуже зайняті, але, відправляючись в дальню дорогу, вони натякнули своїм юним шанувальникам, що новорічні та різдвяні свята тільки починаються, отже, попереду ще чимало веселих сюрпризів, цікавих подій та радісних зустрічей.

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм