Друге російське вторгнення гірше за перше, кажуть евакуйовані на Харківщині

Вовчанськ, Україна - Через новий наступ росіян на українській Харківщині 6000 людей евакуюватися з цього маленького міста з п'ятниці, побоюючись за своє життя і втікаючи, щоб уникнути другої окупації більш ніж через два роки після того, як московські війська вперше перетнули кордон колонами танків.

Хвиля переселенців з Вовчанська, розташованого всього в п'яти милях від російського кордону, і навколишніх населених пунктів, нагадує ті перші дні вторгнення в лютому 2022 року - але ця атака ще гірша, заявили евакуйовані.

Російські крилаті бомби вагою в пів тонни неодноразово скидалися з літаків на Вовчанськ і сусідні прикордонні міста протягом декількох днів. Звук артилерійських обстрілів був постійним. Можна почути, як гудуть над головою безпілотники-камікадзе, перш ніж врізатися в транспортні засоби. Горить так багато об’єктів - навколишній ліс, автомобілі, багатоквартирні будинки - що сильний дим ускладнює дихання.

Катерина Єфемець з трьома маленькими поліетиленовими пакетами речей і своєю тростиною для ходіння стояла в понеділок вранці біля будинку, який був її домом усе життя, готова залишити його назавжди. Вона не зважала на свист приходів артилерії, оскільки відчайдушно чекала на транспорт з міста.

Єфемець провела тут усі свої 70 років, але Вовчанськ був майже покинутий після трьох днів російських бомбардувань. Довоєнне населення з понад 17 000 чоловік скоротилося лише до кількох сотень.

Навіть літні жителі, які раніше поклялися ніколи не йти, кажучи, що їм нікуди йти, тепер вирішили евакуюватися, не в змозі витримати повне знищення.

"Ви думаєте, що їм потрібні ці села?", - 73-річна Валентина Іллєнко розповіла про росіян. - “Нічого не залишилося. Вони будуть продовжувати. Вони просто вичищають від нас усіх для того, що вони планують далі ".

Коли місцевий поліцейський, допомагаючи евакуювати останніх мешканців Вовчанська, вів Єфемець у свою машину, він зупинився і показав на російський безпілотник, що ширяв над головою. Вогонь зі стрілецької зброї було чути вдалині.

Російські солдати досягли північної межі міста, а українські військові кажуть, що надіслали підкріплення для відбиття штурму. У ніч на вівторок командування України заявило, що його війська поступилися землею у Вовчанську, щоб «врятувати життя» своїх солдатів.

Єфемець залишила її собаку, яка поглядала з-під замкнених зелених воріт будинку, коли вона йшла. Чоловік, який евакуювався з міста, просто кинув пальто на свого нерухомого батька і відніс його в машину, яка чекала.

“Я там народилася, хрестилася й прожила життя", - сказав Єфемець. -  "Я хочу плакати. Моя душа болить ".

Мета російського наступу не була відразу зрозуміла, але представники українського та західних  урядів кажуть, що Москва може намагатися розширити буферну зону приблизно до шести миль вглиб України, щоб обмежити можливості Києва обстрілювати російські села через кордон.

Харківська область прилягає до Бєлгородської області Росії, яка зазнала неодноразових атак, це одна з небагатьох областей в Росії, де жителі відчувають стійкий, прямий вплив війни, яка знищила українські міста та витіснила мільйони українців.

Багато евакуйованих заявили, що побоюються, що Росія може здійснити другу спробу дістатися до Харкова, другого за величиною міста в Україні, яке розташоване всього в 25 милях від російського кордону.

Харків був метою частих ракетних атак протягом двох років, але масштабний контрнаступ України у вересні 2022 року витіснив сили вторгнення з більшої частини північно-східного регіону, включаючи багато прикордонних міст, де Росія знову окуповує землі.

З кожним російським наступом зростає ризик того, що місто Харків знову опиниться в межах російського артилерійського вогню.

«Ворог наближається до нас з півночі і намагається просунутися далі на наші території», - заявив губернатор Харківської області Олег Синєгубов на прес-конференції в понеділок.

Росіяни «намагаються зайняти місто Вовчанськ і взяти його під контроль, але наші військові все ще стримують їх там і бої йдуть абсолютно в кожному напрямку», додав Синєгубов.

Наразі американські чиновники із занепокоєнням спостерігають за російським наступом, але поки не вважають, що українці перебувають на межі значної територіальної втрати.

Американські чиновники говорять на умовах анонімності, що рішення Росії завдати удару, ймовірно, було мотивоване знанням того, що Україна швидко переозброюється, завдяки фінансуванню, нещодавно схваленому Конгресом після затримки більш ніж на шість місяців - тобто Київ буде помітно сильнішим протягом декількох тижнів.

Чиновники говорять, Росія, можливо, перевіряє, наскільки далеко вона може просунутися в той же час, говорячи на умовах анонімності про оцінки поля бою, які не були розкриті громадськості.

Хоча західні та українські чиновники місяцями попереджали, що Москва може влаштувати наступ на Харківщині, деякі військові чиновники та опозиційні політики спостерігали в соціальних мережах, що Україна не підготувала достатню оборону на кордоні, що дозволило Росії швидко просунутися через кілька сіл. Українського командувача, відповідального за північно-східний фронт, відправили у відставку в понеділок.

Cили України в умовах чисельної переваги ворога вже розтягнулися на 600 миль. Військовослужбовці на місцях місяцями скаржилися на нестачу військ.

Київ готується мобілізувати більше військ, але на їх підготовку і виведення на фронт можуть піти місяці. Ті, хто воює вже більше двох років без перерви, відчувають надзвичайну втому на тлі посилених російських атак.

Крім втрат у Харкові, Україна поступається територіями у Донецькій області, у місті Часів Яр та навколо Авдіївки, захопленої Росією у лютому.

І сили України в значній мірі беззахисні проти активного використання Росією планерних бомб, примітивної зброї радянської епохи, яка руйнує військові позиції Києва і може нищити цілі цивільні будівлі.

Українські чиновники і солдати просили про сучасні винищувачі, такі як американський F-16, які, як очікується, прибудуть в Україну пізніше цього року. Літаки дозволять Україні загрожувати збиттям російським бомбардувальникам.

«Як тільки у нас буде нормальна авіація, то вони можуть збивати літаки в повітрі, і вони більше не будуть використовувати бомби», - сказав командир підрозділу ППО в Харківській області, який говорив на умовах анонімності, оскільки не був уповноважений публічно говорити про це.

"Авіація і ППО - ось що нам потрібно і тоді у них більше не буде фізичної можливості використовувати" планерні бомби ", - сказав цей командир. "Зараз це основні боєприпаси противника. І це таке просте прохання, чорт забирай ".

Командувач повідомив, що поблизу харківського кордону російські літаки здійснюють від трьох до чотирьох бомбардувальних вильотів за добу.

«Там просто чисте пекло», - сказала 26-річна Анастасія Кондратенко.

Як і інші евакуйовані, Кондратенко був доставлений в центр Харкова для реєстрації як внутрішньо переміщена особа. Людям вручали подушки і килимки і пропонували місце для сну в гуртожитку, якщо їм більше нікуди йти. Чоловік, який курив сигарету, тримаючи свого чорного кота, стрибнув на звук зачинених дверей автомобіля, наляканий шумом після стількох вибухів.

Любов і Микола Бондаренко, подружня пара, якій за 70, взяли з собою лише свого 8-річного папугу Кешу, коли виходили з Вовчанська. Вони пережили першу окупацію Росії і сказали, що не думають, що переживуть цю.

"У нас більше не було терпіння; ми ухилялися від вибухів ", - сказала Любов. "Ми провели минулу ніч на сходовій клітці і не спали всю ніч. Ми чекали, чекали, чекали, а потім прийшов кінець. Треба було йти ".

Вранці в понеділок начальник патрульної поліції Вовчанська Олексій Харківський проїхав містом, шукаючи тих небагатьох, хто хотів евакуюватися. Він зупинився в одному багатоквартирному будинку. Перед ним впала бомба, залишивши випалену землю і великий кратер у землі. Він увійшов у двір і вигукнув: «Люди, виходьте, ми евакуюємо!»

Цегляна будівля була заплямована чорними опіковими знаками. Єдиним звуком у відповідь були жалюзі, що вражають вибиті вікна та артилерійський вогонь на відстані.

«Тут нікого не залишилося», - сказав він, повертаючись до своєї машини.

Ед Рам у Вовчанську, Анастасія Галушка у Києві, Сергій Моргунов у Варшаві та Майкл Бірнбаум у Вашингтоні зробили внесок у цей репортаж.

Джерело: The Washington Post.