«Горизонт Європа» — віконце до Європейського дослідницького простору

Також, під час бесіди торкнулися теми про підтримку досліджень та інновацій у секторі безпеки й оборони України з боку ЄС.

За словами завідувача науково-дослідної лабораторії соціально-психологічного забезпечення, супроводу та реабілітації працівників МВС ХНУВС Олексія Сердюка, «Горизонт Європа» є рамковою програмою ЄС і полягає в підтримці досліджень та інновацій. 

Вона не перша (це вже дев'ята подібна програма, яка впроваджується в Україні), проте наразі є найбільшою у світі серед майже 40 аналогічних програм грантової підтримки, що знаходяться, умовно, під амбреллою Європейської Ради. 

- Європа інвестує в майбутнє і не тільки у своє, а й в українське... Усю історію нашої Незалежності впроваджувалися рамкові програми, але вони не були настільки поширеними і до них не була залучена настільки широко громадськість, наукові установи та інші учасники, - розповідає Олексій Сердюк.

Наразі в Україні, за словами фахівця, працює офіс програми «Горизонт Європа», місія якого залучати й долучати наукову, промислову та усю інноваційну спільноту, зокрема й журналістів, до інноваційної діяльності й інтеграції у Європейський та світовий простір. 

Також Олексій Сердюк зауважив, що подібні програми відкривають можливості для малого й середнього бізнесу та навів цифри: доля малого та середнього бізнесу в реалізації «Горизонт Європа» складає третину, в попередній програмі було- 47%, а в Європі їх доля, взагалі, складає - близько 90% від загалу. 

Зрозуміло, що де великі проєкти, там і чималі гроші: 

- Один проєкт, це близько 3-х мільйонів євро, - уточнює фахівець. 

 

Проте Олексій поспішив додати, що ця сума ділиться поміж всіх учасників і на кожного виходить не так вже й багато - близько 100 - 200, максимум 300 тисяч.

В деяких напрямках фінансування ще більше. Наприклад 1,5 мільйони євро спрямували на «клімат». 

Наш кластер (Український, прім. автора), за словами Олексія Сердюка - безпека для суспільства, на що було витрачено близько 600 тисяч євро.

Україна отримує можливість, спростувати стереотип...

Окрім матеріальної компоненти, на думку Олексія, додатковий зиск з участі у таких програмах полягає у тому, що Україна отримує можливість, спростувати стереотип про те, що наша країна не може нічого запропонувати світу інноваційного й спроможна лише брати все готове у когось.

До слова, на рахунку Університету внутрішніх справ, який представляє Олексій, вже 5 успішних проєктів. Науковець особисто керує одним з таких, він має назву «Резонанс» і спрямований на протидію дезінформації, що наразі є одним з основних викликів для Європейської спільноти. 

- Ще один з напрямків, який був розроблений саме нашими спеціалістами, - долучається до розмови Олександр Чемерис -заступник директора з наукової роботи Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, який разом з Олексієм Сердюком відповідає за безпековий напрямок, - методологія з кібербезпеки та кібергігієни. 

Проте це не означає що Українські дослідники працюють лише в секторі безпеки, зауважує Олександр,  є й інші напрямки, що підтримуються іншими національними контактними пунктами, які, своєю чергою, координуються офісом «Горизонт Європи».

Також, Олександр Чемерис підкреслив міждисциплінарний характер досліджень: 

- Інформатики можуть брати участь в проєктах з безпеки, - каже фахівець, - соціологи теж можуть долучитися... Тобто Ця програма відкрита не тільки для технічних спеціалістів, але й для цих всіх інших категорій та напрямків.

Проте треба розуміти, зауважує Олексій Сердюк, що інтеграція України в Європейський дослідницький простір це - довгий та тривалий труд:

- Сьогодні вирішити, - а подамся я на конкурс... Завтра податись і виграти, чесно скажімо - такого не буває. Як не буває, що вчора ти був школярем, а сьогодні вже науковець. Це довгий шлях, який проходить кожна особа коли йде робити наукову кар'єру.

 

Так саме, щоб стати партнером у якомусь проєкті потрібно щонайменше поспілкуватися десь на конференціях, різних зустрічах з тими, хто вже бере участь у проєктах, щоб вони дізнались про тебе і подумали, - а може разом зробимо щось... - каже Олексій Сердюк.

Але, Олексій впевнений, що працювати потрібно саме зараз попри війну, бо будь-яка інновація розроблена в таких умовах, має більше шансів на успіх ніж та, яку розробляли десь у спокійних умовах.

- Після нашої Перемоги виникне шалена купа можливостей для України - «дверцята розкриються» до участі у всьому що відбувається в Європі й щоб взяти з цього максимальний зиск треба працювати зараз, - переконаний Олексій Сердюк.

Наше завдання -  консультувати та збільшувати участь України у Європейському дослідницькому просторі. 

Олександр Чемерис погодився з тезою свого колеги стосовно того, що необхідно налагоджувати нові стосунки з європейськими партнерами й наголосив на значущості в цьому контексті, як для підприємств, так і окремих фахівців - володіння Англійською мовою: 

-Так, треба працювати й  брати участь в тих заходах, що відбуваються... Треба визначити відповідальну особу, - зазначив фахівець звертаючись до потенційних учасників, - яка добре знає англійську мову і, якщо треба, ми і їм допоможемо, - запевнив Олександр Чемерис. 

Олексій Сердюк, своєю чергою, порадив зацікавленим відвідати офіційний сайт офісу «Горизонт Європа» в Україні, бо це, на його думку, наше віконце у Європейський дослідницький простір, де фахівці роблять шалену роботу з перекладу матеріалів та опису, як взяти участь у цих програмах.

- Після знайомства треба зареєструватись на порталі  funding and tenders і подивитись інформацію саме там - представити себе, - каже дослідник.

Також, Олексій Сердюк зауважив, що на порталі funding and tenders є всі необхідні контакти, навіть, мобільні телефони та наголосив, що до фахівців можна звертатися особисто, бо це є їх функція - консультувати та збільшувати участь України у Європейському дослідницькому просторі, щоб відобразити наші інтереси сьогодні у нашому завтра.

Відеозапис обговорення дивіться нижче: