Гроші на авто і ноші, або Можуть ВСЕ книжкові міхоноші

Майже забуте слово «міхоноша» асоціативно виринуло, коли  дізналася більше про українську книжкову серію «Все».

Міхоноша відповідає за  торбу наколядованого на свято. У часи давні кобзарювання й лірництва, що ототожнювалося із жебракуванням, був це хлопчик, який  носив за незрячим співцем торбину для подаяння.  «Хто йде, їде – не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші».  Так писав Тарас Шевченко.  

Шажок, шаг – дрібна розмінна монета (пів копійки), яка була в обігу в Російській імперії, зокрема, й на території України. Жила  приказка тоді: «Хто шага не бере, то й і копійки не варт».

Знецінити, принизити супротивника – давній хід пропаганди, інформаційної війни. Знецінювати не тільки українську армію, а й цивільних, особливо біженців, вимушених переселенців, жінок з дітьми за кордоном послідовно прагнуть  в сучасній рф. Приниженого легше перемогти. 

 «Будьмо вільними і розумними дітьми свого нескореного народу!» Це слова волонтерки й письменниці з Харкова Наталії Грайворонської, яка з двома малими дітьми знайшла  прихисток в невеликому містечку Німеччини після початку  повномасштабної війни. Наталія – одна з авторок книжкової серії «ВСЕ».

Назва серії нагадала мені давню програму Харківського обласного радіо, яка  виходила опівдні кожного будня, тривала годину й складалася з найрізноманітніших блоків – новини, гості, прем’єри пісень, прогноз погоди та інші «сім мішків гречаної вовни». Назва була «Усім про все».  Книжки з радіопередачами ніяк не перетинаються. Звичайний збіг, перегук смислів і звернень до життєвого матеріалу. Усе-таки земляками придумане.

Три томики: «Тут все ясно», «В Греції все…» і  «Все як слід» уже стоять на полицях не тільки авторів, а й бібліотек України.  Редакторка цієї серії – теж харків’янка, авторка прози Ірина Романенко. Зараз вона працює в Німеччині. Серія видається коштом авторів, а реалізується через передзамовлення, різноманітні презентації, книжкові ярмарки. Коротка проза значну частину коштів віддає на потреби ЗСУ. Фронтове волонтерство надихнуло  видавців із Білої Церкви  обирати саме такі рукописи, які б змінювали сприйняття української літератури на краще, популяризували сучасну прозу там, де зараз живуть українці поза межами рідної землі. Видавництво «Час Змін Інформ» працює з дитячою, художньою, навчальною та довідниковою літературою. Серія малої прози «Все»   –  успішний сучасний проєкт, який  об’єднує авторів-українців у різних куточках світу і самої України, допомагає самореалізації та й  копійка до копійки наближає той день, коли почуємо «ВСЕ! Війна закінчилася!»  Можливо, й такий том захочеться написати  авторам, які знову зберуться в Харкові.

«Учитель Артем Михайлович і його ворон, які навіть з потойбіччя приходять на допомогу. Закоханий волонтер, що його рятує Голос. Корова на дорозі, яку спровокував магніт для холодильника. Барельєф на станції метро, що допомагає нареченій протистояти заздрощам.

Повітряні кульки, які полегшують муки вибору».

460 сторінок життєвих історій, об’єднаних у книзі «Все як слід».

Більше двадцяти оповідань  дев’яти авторок і авторів зібралися під однією твердою обкладинкою.

Уже можна говорити про своєрідний книжковий клуб  «Все».

Томики «В Греції все» роз'їхалися по світу: Україна, Сполучені Штати Америки, Греція, Іспанія, Німеччина, Польща. Віртуальна презентація з Холодногірською бібліотекою в Харкові пройшла ще влітку 2022 року. Її презентувала у Львівській бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іванчука ще одна харків’янка   –   Галина Матвєєва в лютому 2023-го.

Книжка допомагала зібрати кошти на рації. У березні минулого року  Ірина Романенко в Німеччині взяла участь у Ночі бібліотек і читала своє оповідання українською, а перекладала для німецької публіки Анна Коломійцева.  Видавчиня Тетяна Виговська експонувала книжку в Ляйпцізі на книжковому ярмарку і на ярмарках у Польщі. Авторці Наталії Гордієнко з Іспанії вдається розповсюджувати книжку в Україні. Існує й такий шлях до читачів в умовах війни.  Наталія Грайворонська відправляла книжки серії по Україні й Німеччині, навіть на передову та у шпиталі.

Літераторка і волонтерка Наталія Грайворонська живе в Котбусі майже два роки. За цей час вона вже провела кілька благодійних заходів для потреб ЗСУ, у яких завжди брали участь наші громадяни. Але творчий вечір і презентація – то вперше. Ось що Наталія  розповіла: «Я нарешті наважилась на захід, про який мріяла і виношувала задум більше ніж пів року. Наша українська громада в Котбусі непередбачувана, та в більшості своїй глибоко маргінальна. Мені часом важко дається щоденне спілкування, і позитивними емоціями воно мене не радує точно. Але менше з тим, у мене є певне коло людей, серед яких мені досить комфортно. Ці люди не завжди поділяють мої погляди, не такі категоричні у висловленнях,  як я, але упевнена в їхній щирості. І щоб я не задумала, знаю, вони будуть поряд і підтримають мою ідею. Тож нещодавно провела першу повноцінну персональну презентацію збірок із серії «Все» (редакторка та натхненниця Ірина Романенко) і свій творчий вечір одночасно.

Я була здивована та окрилена такою увагою. Прийшли  друзі, знайомі, батьки моїх учнів, зовсім невідомі мені люди.  Хтось покинув Україну багато років тому, хтось тільки зараз почав цікавитися нашою Батьківщиною, мовою, літературою і здійснює свій «перехід»».

Варто додати до цих слів Наталії, що перша книжка серії «Тут все ясно» побачила світ все в тій же Білій Церкві 2021 року російською мовою.

«Спільною темою для стартового тому стала медицина, вибір шляху, погляд із професії на життя і смерть». На тлі реалій повномасштабної війни заголовок звучить з деякими зловісними нотками: «Тут все ясно». Ніби лікар у шпиталі біля важко пораненого виносить вердикт.  

Уже наступна колективна збірка оповідей вийшла у цьому ж видавництві «Час Змін Інформ» у рік повномасштабки і перегукувалася з темою багатовікової боротьби греків за національне відродження. Із коментарів до видання:

«Задум був символічний: не варто опускати руки, боротьба тривала, але за свободу варто боротися. Автори писали не тільки про греків, скоріше про Грецію як  колиску сучасної культури і ключ до розуміння людської поведінки. Книжка мала побачити світ у березні 2022 року, саме до Дня Незалежності Греції».

Повернімося до розповіді Наталії Грайворонської про цьогорічну березневу презентацію україномовних томів серії.  

«Презентація тривала майже дві години, які пролетіли, ніби одна мить. Пунктуальні щодо запланованого завершення заходів, німці попереджали і дзвоником, і красномовною мелодією, і навіть освітлення вимкнули, аби прискорити наше розставання. Та все було марно. За спілкуванням навіть не встигли зробити спільне фото на згадку.

Ми говорили про перехід на українську, про ідентичність, про життя в іншому культурному та мовному просторі без можливості спілкування рідною мовою, про Крим та кримців, про чорнобривці й знаки долі, на які варто зважати. А ще слухали гру на бандурі Костянтина Косика, підлітка з Дніпра. Звучали вірші Тараса Шевченка, мої переспіви поезій харківських поетів. Прекрасні відгуки слухачів отримали переклади німецькою мовою моїх перших воєнних віршів, написаних у таборі для переселенців у квітні 2022 року. Їх здійснила колишня харків’янка Ірина Штерн тієї ж весни. Ці поезії вперше прозвучали на творчому вечорі в Котбусі.

Не забули ми про сучасну літературу та мої уподобання, я згадала збірку «Там, де вдома» та її авторів,     звернула увагу на роль мистецтва під час війни.

Бібліотечні співробітники не очікували, що наші люди можуть так цікавитись літературою, і вона для них важлива.

Я була дійсно щаслива в цій затишній залі для презентацій. 

Свій творчий вечір поєднала з волонтерською підготовкою до одного гарного задуму і провела аукціон  –  розіграла дві прекрасні футболки від харківської художниці-волонтерки Олени Десюшки і Оксани Погомій, яка очолює волонтерський рух у Херсоні. Веселі та яскраві футболки  – з гарненьким кавунчиком та котиком, що опікується «справами Херсонської громади», дуже сподобалися учасникам зібрання. Я продавала своїх щасливих сонячних коників – обереги.

На поличках регіональної бібліотеки невеликого німецького міста майже на кордоні з Польщею тепер оселилися збірки «В Греції все» та «Все як слід». 18 книжок знайшли своїх нових читачів серед українців Котбуса. Далі буде!

Загалом вдалося поповнити нашу волонтерську скриньку і наблизити мій задум до реалізації. Збираємо гроші на тактичні ноші, щоб підтримати наших бійців на передовій».

Колись на турбазі в Карпатах  я прочитала перемитий, але ще не змитий дощами афоризм на фанерному стенді: «Знає не той, хто багато жив, а той, хто багато ходив».

Із прогулянок вихідного дня родина (мама Наталія і молодші діти, доня й синок) приносять кожен своє. Наталія – навіть вірш, що для неї означає: душа змогла відпочити хоч трішки. Тож і для вас – березневі рядки Наталії Грайворонської.

«Ви знаєте, що вже прийшла весна /І провесінь бриніти перестала?

Я дотепер про це не міркувала, /Та ось відкрилась істина проста…

Прийшла весна – час хуртовин минув /І знов життя над смертю верховодить.

Прокинувся струмок і розганяє мул, /І сік берези гулко колобродить. Торкнись тепла, що враз дарує мох, /І роздивись у крапельках все небо/ Ми на горі, здається, тільки втрьох,/ І час застиг,/ І кожна мить для тебе

Я слухаю, вбираю небосхил, /Кодую, розшифровую всі згуки

/І мариться, що стане мені сил/ Узяти світ, мов немовля, на руки...»

15 березня о 19.00 за київським часом з фейсбук-сторінки Холодногірська Бібліотека Ірина Романенко розповість про третю книгу проєкту «Книжкова серія малої прози «Все»».  Надалі щодня о 19.00 матимете змогу побачитися з авторами збірника «Все як слід». Зірки серії читатимуть уривки із своїх новел.

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

Телеграм: https://t.me/gromada_group

Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti https://www.facebook.com/gromada.grp

Інстаграм: https://www.instagram.com/gromada.group.news/

Читайте також:

Telegram: Contact @gromada_group