Фото: Тетяна Логвіна
Спочатку учасників гуртка «Оберіг» було 14, зараз активних юних волонтерок і волонтерів 11. Двічі на тиждень вони збираються разом і в’яжуть килимки, шиють подушки та рукавиці, розписують гільзи, виробляють обереги, ллють окопні свічки. А головне — плетуть сітки, багато сіток!
«Оберіг» — це діти, яких об’єднала керівниця Костянтівської бібліотеки Лілія Черкашина ще у квітні 2022 року, фактично на початку великої війни. Дехто з них з народження жив у цьому маленькому селі Зміївської громади, а дехто переїхав сюди разом з родинами з Харкова, коли росіяни нещадно обстрілювали це місто. Є тут і особливі діти, які потребують додаткової уваги.
На теренах Зміївської громади (та й не тільки) це явище є дійсно унікальним. Бо ці діти вже без малого чотири роки займаються волонтерською працею. Причому — активно! Стільки часу не витримують часто й дорослі.
До Костянтівки ми приїхали разом з Борівським старостою Андрієм Горбатюком. І перше, що побачили, — це як діти запускають генератор, бо на Харківщині сталося чергове масштабне відключення. З генератором прекрасно справлялися і дівчата, але завести його довірили все-таки хлопцю.
Кристина, Настя, Дарина, Олександр, Настя, Таня та Олександра провели для нас екскурсію, розказали, як НЕ ТРЕБА плести сітки, показали, як вони в’яжуть килимки і шиють рукавиці. В одній з кімнат, що займає гурток, на стінах — дитячі малюнки, поряд на столах — ляльки-обереги, жовто-сині браслетики, розписані гільзи від снарядів та інше. Це все зроблене руками дітей, які наближають перемогу всіма силами і засобами, які можливі в такому віці.
Є тут і живий куточок, правда, звірята здебільшого зараз тут не живуть — холодно. Але кролик, песик і кіт активно допомагають дітям, попри холодну зиму і темні вечори.
Спочатку все було трохи по-іншому.
Два роки щосуботи діти «трамбувалися» в автомобіль пані Лілії та їхали за 19 кілометрів до Змієва. Там вони займалися виготовленням оберегів та плетінням сіток разом з волонтерським об’єднанням «Берегині». А ще той щосуботній ритуал включав у себе обов’язкові відвідини одного з місцевих кафе та інші активності.
Та згодом для гуртка знайшлося приміщення в Костянтівці, виїздів поменшало, а от роботи стало більше.
«Для дітей то більше були розваги спочатку, — розповідає пані Лілія. — Зараз вони подорослішали, й тепер гурток для них — це робота».
З моменту створення «Оберега» діти сплели вже понад тисячу сіток. Скільки точно — не знають, бо рахувати перестали після семисотої, яка була відправлена нашим хлопцям влітку минулого, 2025 року. Ці «павучки» плетуть мінімум дві сітки на тиждень, а коли є потреба, а головне — світло, то й більше. Найчастіше виконують «замовлення», які їм передають інші — дорослі — волонтери. Але бувають й прямі звернення.
Дівчата пригадали історію, як дядько однієї з них терміново просив зробити сітку, щоб прикрити його БТР — техніка стояла в Харкові. А в «Оберега» ще тоді не було каркасу, на якому плести, тож діти на підлозі розтягували основу та плели, повзаючи навколішки.
А за деякий час небайдужі люди придбали для «Оберега» ще й швейну машинку. Тепер дівчата шиють тут рукавички з джинсової тканини та подушки — теж потрібні речі у війську.
Щоб наблизити нашу перемогу, діти з Костянтівки роблять те, що можуть. Але об’єм цієї роботи — колосальний! Звісно, в них є й помічники. Спочатку це були батьки вихованців гуртка. Потім до них доєдналися й інші дорослі.
Це, зокрема, місцеві фермери Дмитро і Андрій Ревенки, які купують основу для сіток і парафін для свічок. З харківських «швейок» передають обрізки тканини, джинс, мотузку для сіток. Багато небайдужих передають баночки, картон для окопних свічок — Тетяна Перерва, Тетяна Руденко, Головіних Лоліта, Світлана Ільченко…
«Комунікацію» з бригадами довгий час забезпечував місцевий волонтер Олег Рудак. Тепер він теж у війську, й допомогу діти збирають вже для нього.
Співпрацюють діти також із волонтерськими об’єднаннями «Аванпост» і «Рідновір» та громадською організацією «VPW CARP».
А ще вони плели обереги та браслетики для ярмарків, різноманітних культурно-мистецьких заходів, що проходили в громаді. Це був, так би мовити, вхідний квиток за донат. Обереги від «Оберега» є в зміївчан, які хоч раз зустрічалися з гуртківцями — вони радо діляться своїми поробками.
З теплом згадують діти про концерти, які вони давали в громаді — під час різних заходів. А ще — їздили в госпіталь, до наших поранених військових.
«Ми їм дарували ляльки, співали їм, а вони плакали. Поранені чоловіки нас обіймали — це було дуже приємно», — згадує Кристина. І каже, що з концертами вони поїздили б ще, але то треба репетирувати, робити концертну програму...
А нещодавно діти їздили в притулок для тварин, який працює в селі Задонецьке Зміївської громади. Спочатку просто в гості до тваринок і до Роберта Саргсяна — волонтера, який цей притулок і організував. А потім їздили вже допомагати — упорядковували подвір’я, прибирали тощо.
У той день, коли ми були в гостях в «Оберега», діти саме доплітали чергову сітку, яку замовили військові через «VPW CARP».
«Якраз заберете в Зміїв», — радіє пані Лілія можливості вчасно віддати пакунки для військових. А там, крім сіток, ще й свічки, подушки й обереги, які військові чіпляють собі на бронежилети та наплічники.
Вже за кілька днів волонтери передали сітки захисникам. А з ними — частину тепла дитячих душ та їхню віру в нашу перемогу, яку вони наближають як можуть.
Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Шведської асоціації медіавидавців Tidningsutgivarna для українських прифронтових медіа в межах ініціативи Національної спілки журналістів України «Frontline Press».
TThis material has been prepared produced with financial support from the Swedish Media Publishers’ Association Tidningsutgivarna for Ukrainian frontline media as part of the National Union of Journalists of Ukraine’s ‘Frontline Press’ initiative.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз