Харківські вікіпедисти відсвяткували 25-річчя Вікіпедії створенням нових статей
Статтi | | 954 | 5 хв читання | Автор: Олег Перегон

Світлини — з Wikimedia Commons та Наталії Зубар
Здається, Вікіпедія була завжди. Але насправді цей проект є доволі молодим: найбільша у світі енциклопедія цього року святкує своє 25-річчя. Не залишилися поза цим святом і харківські вікіпедисти: вони зібралися, аби подарувати енциклопедії декілька нових статей.
Вікіпедія за 25 років свого існування перетворилася в дещо більше, ніж просто довідниковий сайт. Вона вже обігнала за обсягом інформації усі існуючі паперові енциклопедії, та й у порівнянні з енциклопедіями електронними має чимало переваг. Складно уявити собі сучасний світ без неї, навіть не віриться, що декілька років тому задля перевірки якогось складного терміну або незнайомої назви треба було бігти в бібліотеку і замовляти відповідний том паперової книги…

Більш, ніж енциклопедія
І все ж таки Вікіпедія цікава не тільки цим. На відміну від більшості енциклопедій різних часів та народів ця є справді народною, адже кожен бажаючий може внести в статті свої зміни, доповнення, а то й взяти і взагалі створити нову статтю. Щоправда, ці зміни будуть прийняті спільнотою вікіпедистів тільки у тому разі, якщо їхній автор дотримається суворих правил і надасть підтвердження правдивості своїх тверджень. І ще одне. Усі, хто працює над покращенням цієї енциклопедії — волонтери. Відповідно, користування цим унікальним зібранням знань та фактів — теж є безкоштовним.
Складно перерахувати усі категорії людей, які користуються Вікіпедією: школярі та студенти, викладачі та науковці, журналісти та інженери, туристи та краєзнавці, — і цей перелік є безкінечним. Вікі-енциклопедія майже завжди стає у нагоді і допомагає при пошуках необхідної інформації. І це не «мертва» інформація, яку колись внесли в статтю — і все, назавжди лишають у тому самому вигляді. Тут не так: інформація оновлюється, причому інколи в режимі онлайн. Подія щойно відбулася — а інформація про неї вже є у відповідному розділі Вікі. Щоправда, інколи цього не трапляється, все залежить від того, наскільки великий резонанс має подія серед редакторів-вікіпедистів, і чи знайдеться серед них той, хто напише відповідну статтю або оновить інформацію у наявних.
9 нових статей — подарунок Вікіпедії
Один з активних харківських вікіпедистів, член громадської організації «Вікімедіа Україна» та оргкомітету акції «Вікімарафон2026» Сергій Петров каже, що проводити святкові заходи, присвячені дню народження Вікіпедії — давня традиція. В Харкові її започаткували ще у 2015 році, щоправда, таким чином зустрічали день створення української частини енциклопедії. А цього року, у зв’язку з ювілеєм Всесвітньої Вікіпедії (яка була утворена 15 січня 2001 року), вирішено було провести зустріч ентузіастів саме з цієї нагоди:
На марафон у Харкові зібралися 16 вікіпедистів. Семеро — досвідчених, які вже багато років поповнюють енциклопедію і навчають цьому інших людей. Дев’ятеро — новачки. Перша частина зустрічі — теоретична. Вікіпедисти ділилися досвідом з новачками, розповідали про правила своєї унікальної енциклопедії, давали поради. Друга частина — практична. Кожен новачок під опікою консультантів створив по статті, які наразі є в загальному доступі. Тобто кожна людина світу може побачити ці дописи і скористатися ними. Усі дев’ять статей присвячені біографіям відомих особистостей з історії, науки та культури Харкова та Харківської області.

Сергій Петров розповів:
— Особливість Марафону полягає в тому, що під час його проведення вікіпедисти (і з досвідом, і новачки) створюють нові статті для загального користування. Урочистий Вікімарафон в режимі онлайн тривав з 15 по 25 січня. Він проводився в масштабі всієї держави. В Україні в режимі онлайн пройшло три вебінари, на яких ми навали новачків, розповідали про правила Вікіпедії тощо. Потім так само відбувалася практична частина, і усі бажаючі могли створити статтю. Подібні харківському Вікімарафони в режимі офлайн також відбулися у Вінниці, Дніпрі, Житомирі, Львові, Полтаві, Ужгороді, Бердичеві, Рівному, Чернигові, а також в деяких невеликих містах та містечках, наприклад, в Богодухові, що на Харківщині. Проводилися подібні заходи і за кордоном, наприклад, у Польщі, Італії, Швейцарії. А в Норвегії пройшла велика конференція тамтешніх вікіпедистів. Через широкомасштабне вторгнення росії в Україну туди переїхало декілька українських дописувачів, отже, вони теж взяли в ній участь.
— Який вигляд має українська Вікіпедія зараз у порівнянні з іншими мовними розділами?
— Просто зараз в українськомовному розділі налічується 1405 тисяч статей. Це — 14 місце серед усіх мовних розділів, якщо порівнювати по кількості статей. Наразі через війну наш мовний розділ дещо втратив свої позиції у порівнянні з довоєнними показниками. Адже і читачі, і редактори опинилися на війні, і багатьом зараз не до того, щоб виправляти щось у Вікпедії або навіть просто користуватися нею. З іншого боку, за статистикою, головні користувачі Вікі — це школярі та студенти, а вони останнім часом більше користуються послугами штучного інтелекту, ніж всесвітньої енциклопедії. Через це ми останнім часом реєструємо деяке падіння відвідуваності україномовного розділу. За підсумками грудня ми посідаємо 21 місце серед усіх мовних розділів за показником «відвідуваність». Раніше ми посідали трохи вищі місця за кількістю користувачів. І це зрозуміло, оскільки в нашій державі через військову агресію росії відбуваються і вимкнення світла, є перебої з Інтернетом в багатьох населених пунктах, отже, причин багато. По кількості створених за минулий грудень статей українська Вікіпедія посідає шістнадцяте місце серед усіх мовних розділів і восьме місце — серед тих розділів, розмір яких понад 1 мільйон статей. На сьогоднішній день у Вікіпедії нараховується 360 мовних розділів. Бути в десятці та двадцятці серед такої кількості — на мій погляд, дуже добре. Отже, українськомовний розділ гідно представляє нашу мову та культуру у світі, користується повагою у вікіпедистів інших мовних розділів.
— Оці дев’ять новачків, які прийшли до вас на марафон, як ви оцінюєте їхній потенціал?
— Двоє з них — зовсім новачки, вони ніколи навіть не редагували Вікіпедію, а семеро мали деякий досвід, хоча самостійно, без допомоги тренерів, статей ще не створювали. Вони усі — зовсім різні. Серед них є і освітяни, і люди поважного віку, і бібліотекарі, працівники установ культури, волонтери. Тобто люди різних сфер, кожен з яких може внести у енциклопедію щось справді цікаве і важливе.
— А загалом скільки зараз українських вікіпедистів, хто ці люди?
— Станом на сьогодні в українській Вікпедії майже шість тисяч дописувачів, які зробили хоча б одне редагування за останні 30 днів. Здається, це дуже багато. Але якщо ми будемо говорити про людей, які систематично редагують статті, наприклад, роблять 5-6 редагувань на рік — їх десь понад тисячу осіб. Хто вони? Вікіпедія дає право на анонімність. Тому з цієї тисячі активних дописувачів десь лише понад 200 роблять по 100 і більше редагувань на місяць. І з них, в свою чергу, виходять в режим офлайн, спілкуються з іншими вікіпедистами і називають своє справжнє ім’я не більше 50 осіб. Навіть я знаю особисто з активних дописувачів приблизно 100 персон. Тобто ми не можемо точно скласти соціологічний портрет наших редакторів, ми знаємо тільки, що це і студенти, і видатні науковці, і викладачі, і представники абсолютно всіх інших професій. Переважна більшість має вищу освіту.
Престиж — в спілкуванні
Питаю у вікіпедиста:
— Раніше, скажімо так, в минулому сторіччі, для науковців вважалося дуже престижним брати участь у створенні енциклопедії. Людина, яка створила одну чи дві статті, скажімо, у Великій радянській енциклопедії, пишалася цим як важливим доробком, їй видавався відповідний сертифікат, який цінувався не менш, ніж якась почесна грамота чи диплом. Наскільки престижно зараз бути вікіпедистом? Чи є це предметом гордості?
— Це запитання не дуже коректне. Річ у тім, що все залежить від того, як ті чи інші люди ставляться до Вікіпедії. Наприклад, є ті, хто користується Вікі, але навіть не задумується про те, що ці статті створюють інші люди. Є навіть такі люди, які ставляться до Вікіпедії з певними упередженнями чи запереченнями, не розуміючи її засад та правил. Тобто на цю енциклопедію є різні погляди в суспільстві. Коли ми говоримо про престижність, ми скоріше маємо на увазі відчуття важливості доробку на емоційному рівні. Відчуття можливості долучитися до створення такого унікального інформаційного продукту. І це дійсно є однією з мотивацій, чому люди по всьому світу працюють над покращенням Вікіпедії. А ще — відчуття, що ти береш участь у дуже крутому проєкті. А в основному це для людей просто захоплення, хобі і до певної міри розвага, хоч і з певною відповідальністю, бо те, що вони напишуть, буде видно всім людям світу. Принаймні тим, хто знає українську мову (хоча зараз, з розвитком технологій, мовний бар’єр все менше є перешкодою). Отже, відповідальність перед читачем є дуже великою. Є люди, яких мотивує сама ідея розвитку україномовного інформаційного продукту, тобто патріотичні почуття. Тобто вони відчувають в цьому свою місію. І, нарешті, для когось мотивацією брати участь у розвитку Вікіпедії є спілкування, адже ми, редактори, між собою спілкуємось, є різні комунікації і на сторінках Вікі, і поза ними, і онлайн, і офлайн. Деякі спільноти вікіпедстів постійно спілкуються між собою. А поспілкуватися з розумними людьми — завжди приємно.
Сергій Петров наголошує, що робота усіх редакторів Вікіпедії є волонтерською. Добровільною. Ніяких грошей:
— Звісно, Вікі часто проводить конкурси. В них можна виграти якусь сувенірну продукцію. В деяких заходах — за перемогу, а в деяких — за участь. Зазвичай це невеликі, але приємні сувеніри. Це не винагорода, а визнання внеску користувача. Люди, які приділяють час для організації подібних заходів, наприклад, члени оргкомітетів, також отримують за свою активність тільки сувеніри. Жодних коштів. Люди, які зробили найбільший внесок за місяць, або створили якийсь якісний доробок, отримують в якості визнання вікізгущівку — звичайну баночку згущеного молока. Такий приємний солодкий подарунок. Його надсилають поштою. Це теж форма визнання внеску людини у розвиток енциклопедії.

Вікіпедія єднає людство
Сергій Петров згадує, що сам він увійшов в спільноту вікіпедистів у 2009 році, а десь з 2011 став активно редагувати цю енциклопедію. І в тому ж році він організував першу зустріч дописувачів україномовного розділу Вікіпедії у Харкові. До цього в Харкові проводили зустрічі лише дописувачі російськомовного розділу. З тих пір харківська спільнота значно зросла, з’явилося чимало редакторів, створено багато статей про Харків та Харківщину, а заходи вікспільноти аж до початку повномасштабної війни збирали в місті та області все більше і більше людей…
— Як Ви вважаєте, що Вікіпедія дала людству в глобальному сенсі? Чи змінилося щось суттєве 25 років тому?
— Вікпедія багато чого змінила. Щось очевидно, щось — неявно. Перше — вона удоступнила для дуже багатьох людей інформацію про дуже багато різних речей. Завдяки тому, що у Вікіпедії може бути написана набагато більша кількість інформації, ніж в традиційних енциклопедіях, в ній з’явився більший перелік різних явищ, об’єктів, подій, людей, організацій тощо. І ця інформація виявилася важливою для людства. Вікіпедія зробила доступ до знань простішим, тобто потрібну інформацію стало легше шукати. Це відбувалося і завдяки загальному розвитку Інтернету, і, звісно, тому що з’явилася Вікіпедія. Опосередкований вплив Вікіпедії на людство проявився, наприклад, у тому, що Британська енциклопедія понад 10 років тому відмовилася від друку паперової версії. І тепер вона оновлюється лише в електронній версії, бо Вікі-енциклопедія показала приклад такого функціонування. А раніше Британська енциклопедія кожні 20 років видавала нову паперову версію. По всьому світу зменшилася потреба в паперових енциклопедіях. Без Вікіпедії не мав би такого розвитку штучний інтелект, який з самого початку був орієнтований на навчання на масиві інформації, накопиченій саме в енциклопедії. Зараз понад третини всієї інформації, яку використовує штучний інтелект для свого навчання, складає інформація саме з Вікіпедії. А починав він навчатися з неї безпосередньо. Тобто, якщо умовно уявити, що не існувало би Вікі, штучний інтелект ще довго не міг би розвинутися до того рівня, який є зараз. Загалом в усіх мовних розділах Вікіпедії наразі налічується понад 65 мільйонів статей. Однак це ще не все, існують інші сестринські проекти Вікіпедії, які теж накопичують важливу інформацію. Наприклад, є проект «Вікідані» — це гігантська безкоштовна база даних про все на світі, якою користується Вікіпедія, а також всі, кому це необхідно. Є проект «Вікісховище», де накопичена база медіафайлів. Це десятки мільйонів світлин, звукових файлів, відеозаписів тощо. І цими колекціями також користується весь світ. І таких вікіпроєктів зараз існує 14, хоча більшість користувачів знає лише про Вікіпедію, яка і насправді є найвідомішим та найпопулярнішим з цих проєктів.
Ще один вікіпроєкт — це «Вікісловник»: унікальний багатомовний словник, в якому накопичено тлумачення майже 60000 слів (українською мовою — майже 42 тисячі слів). Він також знаходиться у вільному доступі для всіх мешканців світу.
Вікіпедія: створюючи майбутнє
Сергій Петров каже, що за 25 років існування Вікіпедія дещо змінила наш світ. Але й сама вона змінювалася: зростала, вдосконалювалася, ставала більш доступною, більш масовою. Отже, ювілей енциклопедії для вікіпедистів став ще й приводом зазирнути у майбутнє та спланувати свою подальшу діяльність:
— Життя показує, що неможливо створити статті про все на світі, тим більш, зробити всі ці статті якісними та цікавими. Адже постійно з’являється якась нова інформація, відбуваються якісь події, які змушують постійно оновлювати наявну інформацію. Відкриваються нові архівні документи, відбувається публікація сучасної інформації, а потім це все потрібно вносити до Вікіпедії, адже її ідея — це зібрати разом усі накопичені людством знання. Тобто уточнення та доповнення будуть вноситися завжди. А ще треба прагнути покращення якості статей. Є цитата засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза: «Уявіть собі світ, в якому кожен має доступ до всієї суми людських знань. Це те, чого ми прагнемо»! Ця фраза є частиною місії вікімедійного руху по всьому світу.
Щодо майбутнього розвитку Вікіпедії, пан Петров бачить його в створенні нових і покращенні вже існуючих статей. Також є перспективним створення нових мовних розділів, які наразі поки що не існують, адже в світі зареєстровано десь біля 6000 різних мов, а в Вікіпедії поки що створені розділи 360 з них. Теоретично, всі існуючі (і навіть мертві) мови можуть бути представлені у цій гробальній енциклопедії, якщо у їхніх носіїв та (або) користувачів буде таке бажання та можливість. Але наразі не у всіх народів світу є сталий доступ до Інтернету, отже, поки що це нереально. Втім, подібні ініціативи наразі виникають в країнах Африки, наприклад, і цілком можливо, що в майбутньому ми побачимо результати цього прагнення у вигляді створення нових і нових мовних розділів.
Кожен мовний розділ проходить певні етапи розвитку. На самому початку головне завдання — створити якомога більше статей, щоб енциклопедія мала хоча б базову інформацію про світ. В деяких мовних розділах навіть створюють спеціальні програми, які переводять тексти статей з інших мов (в українському сегменті спільнота відмовилася від масового використання цієї практики). Але коли статей в розділі вже більше мільйона (як, наприклад, в українській Вікіпедії), питання кількості поступається питанню якості. Тут вже більш важливо не додавати нові терміни, поняття, імена тощо, а робити більш повними та досконалими існуючі статті, додавати до них якісні ілюстрації тощо. Також виникають завдання більш конкретного доповнення існуючої інформації по конкретним темам, де є «пробіли». Можна казати і про регіональну специфіку розвитку Вікіпедії. Наприклад, є певні проблеми, характерні для вікіпедистів Центральної та Східної Європи, зовсім інші — для Північної Африки, і у цих різних спільнот може бути різне бачення подальшого розвитку Вікіпедії і своєї роботи на найближче и віддалене майбутнє. З іншого боку, у дописувачів окремого мовного розділу може існувати своя мета. Наприклад, є кримськотатарський мовний розділ Вікіпедії, який виник тільки у 2008 році, і наразі є невеликим, там створено трохи більше 20 тисяч статей. Українськомовному розділу, для порівняння, наприкінці січня цього року виповнилося 22 роки. Тобто для кримськотатарської енциклопедії зараз актуальним є накопичення кількості тем. Тобто стратегії подальшого розвитку у різних мовних розділів Вікіпедії є різними, і є різні погляди та підходи до їх формулювання.
Сергій Петров додає:
— Громадські організації, які створені навколо Вікіпедії, не керують нею, вони сприяють її розвитку. Стимулюють, допомагають, але змусити того чи іншого автора написати ту чи іншу статтю вони не можуть. Вони жодним чином не впливають на контент Вікіпедії та інших сестринських вікіпроєктів. Отже, подальший розвиток цього проекту, як і на самому початку його існування залежить від доброї волі кожної людини, кожного користувача, дописувача або редактора.
Вікіпедист каже, що активні співавтори Вікіпедії з різних країн мають можливість постійного спілкування між собою. Адже в самій енциклопедії створені механізми обговорення тих чи інших рішень, редагувань тощо. А ще на кожному континенті проводяться окремі офлайн та онлайн заходи: зустрічі, конференції, семінари тощо. Кожен бажаючий може відвідати кожен з цих заходів (але, зрозуміло, за власний рахунок, або за рахунок якихось добродіїв). Неодноразово до початку війни на заходи в Харкові, наприклад, приїжджали вікіпедисти з інших країн. Сергій Петров каже, що сучасною тенденцією є посилення міжнародних зв’язків, адже взаємодія різних народів є запорукою розвитку цього глобального проекту.

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз