"Хочеш щось підпалити за 5 000 євро?"; іранська версія «Гри престолів»; інтриги, силові ігри та суперництво

— Розумієш, коли режим впаде, сюди ринуться тисячі американських інвесторів, блогерів і консультантів з демократії. — І? — Я хочу встигти відплисти на середину океану, щоб хоч пів години побути в тиші, поки вони не почали пояснювати мені, як правильно відкрити Starbucks на місці моєї голуб’ятні!

Цей анекдот про пліт — не просто жарт, а точний опис настроїв у Гавані. Поки пересічні кубинці гадають, чи вистачить їм старих дверей, щоб уплисти від «щастя» Острова Свободи, у Вашингтоні, схоже, вирішили, що плоти більше не знадобляться — бо зносити збираються саму причину міграції.

І це вже не просто чутки з прибережних барів. The New York Times, посилаючись на чотири джерела в Білому домі, повідомляє: адміністрація Дональда Трампа перейшла від політики «стримування» до стратегії прямого відсторонення Мігеля Діас-Канеля від влади.

Після того, як днями президент США заявив про те, що він розгромив Іран в пух і прах, The New York Times з чотирьох інформованих джерел стало відомо: адміністрація Дональда Трампа офіційно ставить своєю метою відсторонення президента Куби Мігеля Діас-Канеля від влади. Згідно з даними газети, у Білому домі ведеться активна робота з пошуку механізмів, які мають призвести до зміни керівництва на острові.

Один із співрозмовників NYT розповів, що Вашингтон також хоче, щоб Куба погодилася відсторонити від влади деяких літніх чиновників, які, як і раніше, віддані ідеям Фіделя Кастро.

За словами джерела газети, зміщення президента Куби стало б для Дональда Трампа «символічною перемогою, що дозволила б йому заявити, що він повалив лідера лівого уряду, який довгий час виступає проти США — як це було зроблено у Венесуелі».

65-річний Мігель Діас-Канель обіймає посаду президента Куби з 2018 року. The New York Times називає його номінальним керівником держави. Діас-Канеля обрав своїм наступником колишній президент Куби Рауль Кастро, якому зараз 94 роки і який досі має значний вплив у країні.

За чутками, держсекретар США Марко Рубіо веде таємні переговори з Раулем Кастро (молодшим) – онуком про зміну влади. Ну, коли з'явилися чутки, то не такі вже й таємні переговори.

На відміну від спроб минулих років просто задушити режим санкціями, нова команда Трампа робить ставку на «максимальне прискорення» колапсу. Джерела стверджують, що у Вашингтоні кубинський режим вважають «низьковисячим фруктом», який готовий упасти від одного сильного поштовху.

Трамп розглядає падіння Гавани як «ефект доміно». У Білому домі впевнені: щойно впаде найстаріша диктатура регіону, вплив Росії та Китаю в Карибському басейні схлопнеться сам собою.

Рейд спецпідрозділів на запаси збагаченого урану Ірану був би пов'язаний з ризиком, але, можливо, він того вартий, міркує The Telegraph.

Ця відповідальна місія має на меті захопити або знешкодити сотні кілограмів радіоактивної речовини, позбавивши Іран матеріалу, необхідного для створення ядерної зброї.

Іран заявив, що його арсенали «під руїнами». Однак, як повідомляється, американські чиновники дедалі більше стурбовані тим, що запаси могли бути переміщені або можуть бути передані найближчим часом. Вважається, що залишки арсеналу зберігаються глибоко в кількох сильно пошкоджених ядерних об'єктах в Ісфахані, Фордо та Натанзі.

Однак військові експерти попереджають, що будь-який такий рейд буде пов'язаний з ризиками, а також буде масштабнішим і складнішим, ніж нещодавні перемоги спецпідрозділів Америки та Ізраїлю. Для забезпечення безпеки та видалення таких матеріалів потрібні не лише елітні сили, а й значні наукові знання та підготовка.

Вважається, що високозбагачений уран зберігається у вигляді газоподібного гексафториду урану в балонах з важких металів. Раніше цього місяця Шеріл Рофер, науковиця у відставці з Лос-Аламоської національної лабораторії, підрахувала, що 400-кілограмовий запас міститиме від 30 до 60 балонів. Їх потрібно буде ретельно зберігати, щоб запобігти ланцюговій ядерній реакції. Пошкодження матеріалів може призвести до впливу токсичних хімічних речовин. Наприклад, гексафторид урану реагуватиме з водою, утворюючи токсичний фторид уранілу та газоподібну плавикову кислоту.

Іноземні спецслужби, такі як російські чи іранські, все частіше вербують звичайних європейських громадян для проведення шпигунської діяльності та диверсій, заявив директор з розвідки та національних загроз Національного управління розслідувань та спеціальних операцій Нідерландів Юссеф Айт Дауд.

Як пише Politico, людей часто вербують через Інтернет, обіцяючи гроші чи просто гострі відчуття виконання завдання.

Справа не в тому, що там написано: «Привіт із Росії» або «Привіт з Ірану… Іноді це просто: «Хочеш щось підпалити за 5 000 євро?» 

- сказав Айт Дауд.

Він додав, що зростання використання цивільних рекрутів відображає ширше зрушення в тому, як іноземні спецслужби проводять операції — зсув, який ускладнює зусилля щодо протидії їх діяльності.

«До недавнього часу дії здебільшого здійснювали самі спецслужби. Зараз ми бачимо, що громадяни заради грошей, пригод чи з якоїсь іншої причини йдуть на такі завдання», - сказав Айт Дауд.

У Відні виявили найбільше «лігво» російської електронної розвідки в Європі, повідомляє FT.

Австрія не переслідує за шпигунську діяльність проти інших країн, тому Відень залишається центром російського шпигунства в Європі.

Хоча інші європейські країни вислали в цілому сотні російських дипломатів, в Австрії їх зараз працює близько 500, і приблизно третина, за оцінками влади країни, займаються розвідкою. За останні два роки на дахах будівель, що належать Росії (не тільки дипломатичних), з'явилося безліч антен і систем стеження.

Моджтаба Хаменеї 28 лютого перебував у тому самому комплексі будівель у Тегерані, що і його батько — верховний лідер Алі Хаменеї.

Незадовго до авіаудару, внаслідок якого Алі Хаменеї був убитий, його син вийшов із комплексу, пише The Telegraph, у розпорядженні якої опинився аудіозапис звернення Мазахера Хоссейні, глави протокольної служби офісу колишнього лідера Ірану, до високопоставлених священнослужителів і командирів Корпусу вартових ісламської революції. За словами Хоссейні, Моджтаба отримав «незначну травму ноги». Він стверджує, що удари були завдані по кількох об'єктах комплексу одночасно і були спрямовані на вбивство всієї родини Хаменеї.

За всіма джерелами, Моджтаба, ймовірно, не був би обраний верховним лідером, якби його 86-річний батько помер природною смертю, а не загинув на початку війни. Тут панують справжні інтриги, силові ігри та суперництво.

Деталі процесу обрання 56-річного Моджтаби Хаменеї розкриває The New York Times.

Перед смертю Хаменеї назвав своїм найближчим радникам три імені потенційних наступників. Його син не був серед них. Хаменеї-старший не хотів робити посаду верховного лідера спадковою — після того, як Ісламська революція поклала край монархії в Ірані.

Тим часом інша американська газета, «Нью-Йорк Пост», опублікувала репортаж про сексуальну орієнтацію Моджтаби, представлену на брифінгу для президента Трампа. Згідно з розвідувальною інформацією, Моджтаба може бути геєм, і з цієї причини його батько боявся, що його син не підійде на посаду Верховного лідера Ісламської Республіки. У повідомленні йдеться, що Трамп був шокований, почувши цю інформацію на брифінгу розвідки, і розреготався.

У зв'язку з цим реготати почали і російські опозиційні видання, які іронізують над тим, що Путін посилав до Ірану для переговорів спікера Держдуми Володіна, про якого також поширюються чутки про його нетрадиційну орієнтацію.

За даними Washington Post, американська розвідка оцінює, що війна посилить владу Корпусу вартових ісламської революції, а режим стане жорсткішим і впевненішим у собі після того, як пережив атаки США та Ізраїлю.

Газета зазначила, що хоча іранські керівники залишаються «розгубленими, параноїдальними та мають труднощі у спілкуванні один з одним», за словами західного джерела в службах безпеки, видимих ознак тріщин в іранському режимі досі немає — попри серйозні військові удари.

З іншого боку, іранська правозахисниця розповіла газеті The Washington Post, що ізраїльські напади на контрольно-пропускні пункти Басідж, а також вбивства членів Корпусу вартових ісламської революції, підбадьорили її та її друзів. «У цій війні загинуло набагато більше військовослужбовців та лідерів режиму, ніж звичайних людей», — сказала вона. Однак вона зазначила, що якщо режим не впаде, «ми не можемо уявити собі життя з ним після війни — наскільки жахливим воно може бути».

У лютому імпорт бензину в Україні виріс більш ніж удвічі до 190 тис. тонн. Пояснює Reuters.

Попит підігріли домогосподарства та малий бізнес, які перейшли на невеликі генератори через тривалі відключення електроенергії після ударів РФ по енергосистемі. Імпорт дизпалива в лютому склав 457 тис. т проти 395 тис. т роком раніше. Основні поставки бензину йшли з Польщі (Orlen), потім із Греції (Hellas).

Аналітики очікують зниження імпорту в березні через ослаблення попиту на генератори, ремонти на ряді НПЗ в Європі та нестабільність у Перській затоці. Зростання внутрішніх цін також може охолодити споживання: з початку березня бензин подорожчав приблизно на 10% на тлі війни на Близькому Сході. Влада стверджує, що палива достатньо, паніка сходить нанівець. Україна повністю залежить від імпорту після руйнування її НПЗ.

Іранський конфлікт став черговим — і для декого потенційно вирішальним — ударом по таких галузях, як сталь та хімічна промисловість, які вже ослаблені роками захмарних цін на енергоносії та дешевої конкуренції з-за кордону.

Це скрутне становище, з яким стикаються енергоємні компанії по всій Великій Британії та Європі, пише The Guardian. На заводі British Steel у Сканторпі експлуатаційні витрати на завод, переданий під державний контроль минулого року, вже становлять 1,3 мільйона фунтів стерлінгів на день.

Вплив ще гірший для хімічного сектору, де компанії покладаються на газ не лише для живлення своїх заводів, а й як на сировину, з якої виготовляється багато продуктів — а це означає, що кожне зростання цін вдаряє по них подвійно. Британська промисловість перебувала в кризі ще до початку війни з Іраном, головним чином через високі ціни на енергоносії. За даними Асоціації хімічної промисловості, з 2021 року обсяг виробництва впав на 60%, і з того часу було закрито щонайменше 25 заводів.

Адольфо Айєлло, заступник генерального директора з питань клімату та енергетики Eurofer, представницького органу ЄС з питань сталі, заявив, що війна «підкреслює ширшу структурну проблему. Навіть коли більшість електроенергії в Європі виробляється з недорогих відновлюваних джерел енергії, кінцева газова електростанція часто встановлює ціну для всіх. В результаті геополітичні потрясіння все ще безпосередньо впливають на рахунки за електроенергію в промисловості Європи».

З іншого боку, ізраїльські аналітики звертають увагу, що, хоча потрясіння відчуваються в усьому світі, їхні наслідки неоднорідні, і деякі постраждали сильніше, головним чином через їхню залежність від імпорту нафти через майже повністю закриту Ормузьку протоку. По інший бік барикад знаходяться країни, які можуть навіть отримати вигоду від нової реальності, включаючи таких виробників нафти, як Канада, Норвегія та навіть Росія.

Іран фактично перекрив Ормузьку протоку, Китай обмежив експорт рідкоземельних металів, і обидва кроки підтвердили, що економічний тиск більше не є виключним інструментом США.

За оцінкою FT, Вашингтон більше не може самотужки диктувати правила економічної війни. Енергетичний шок через Іран уже змусив США пом'якшити санкції проти російської нафти, а ЄС — змінив плани повної відмови від російських енергоресурсів.

Як повідомляє Reuters, кількість людей, які голодують у світі, може зрости на 45 мільйонів осіб через війну в Ірані.

Читайте також:

Топ-ІПсО тижня (09.03. – 15.03.2026): у Нетаньягу… шість пальців; декрет для українок; «ідеальна» зброя – «Нарвська Народна Республіка» і «Томагавк» для дівчаток…

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.