Харківський прес-клуб - зручний майданчик для комунікації
Eксперти висловлюють серйозні претензії до Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
На жаль, через повномасштабну війну, яка триває в Україні, та інші проблеми, пов’язані із режимом воєнного стану, пересічні громадяни не завжди можуть відстежувати зміни у законодавчій сфері, а тим більше – адекватно їх оцінювати. Як кажуть, не до цього.
А тим часом народні депутати України продовжують «клепати» все нові й нові закони. Причому, часто це відбувається за прискореною процедурою, без врахування думки громадськості та представників експертного середовища, в тому числі й Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради та профільних міністерств.
Добре, якщо «законодавчий шлак» вдається виявити і заблокувати ще перед тим, як він потрапить на розгляд парламенту. В іншому випадку у законотворчий процес доводиться втручатися Президентові України, який може ветувати неякісні закони і повертати їх до ВР із своїми зауваженнями для повторного розгляду.
Варто нагадати, що за час роботи Верховної Ради нинішнього (IX) скликання Президент Володимир Зеленський близько 40 разів накладав вето на ухвалені парламентом закони, які, на його думку, не відповідали Конституції України або порушували права і свободи громадян. Зовсім нещодавно така процедура була застосована і щодо Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин».
З огляду на систематичний характер таких дій, можна було б говорити про низький професійний рівень нинішнього складу парламенту і його неефективність. Але в даному випадку також можна говорити про свідомі і цілеспрямовані дії цілої групи народних депутатів, які під виглядом реформ або турботи про певні категорії населення, лобіюють власні чи корпоративні інтереси і наносять шкоду державі.
Отож, нехай вас не вводить в оману гучна і красива назва закону, особливо в частині "захисту інтересів власників земельних часток (паїв)". Насправді, все набагато складніше. Cьогодні у Харківському прес-клубі про це говорили визнані експерти у сфері адміністративного права: Віктор Тимощук – член правління Центру політико-правових реформ, Ірина Бойко та Ольга Соловйова – доцентки кафедри адміністративного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експертки Мережі UPLAN, а також Костянтин Рибалко – начальник Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Насамперед, експерти звернули увагу на те, з якою швидкістю був ухвалений названий законопроєкт. Віктор Тимощук нагадав, що 8 квітня 2024 року він був поданий на ознайомлення народним депутатам, а вже 24 квітня ухвалений у першому читанні. 25 травня законопроєкт був прийнятий в цілому, дуже швидко підписаний спікером парламенту і направлений на підпис Президенту. «Нас це серйозно насторожує, – зазначив Віктор Тимощук, – бо зараз рідко таке трапляється із законопроектами, особливо, коли вони торкаються чутливих питань. На щастя, Президент дослухався до позиції міністерства юстиції та мінагрополітики і наклав вето на цей закон».
Експерт Центру політико-правових реформ висловив припущення що тут могли зійтися інтереси авторів цього законопроекту. З одного боку вони не розібралися як працює закон про адміністративну процедуру. З іншого боку – могли проявитися недоброчесні інтереси, коли хтось захотів захистити незаконно отриману власність і унеможливити будь-яке відновлення законності у цій сфері. Насамперед, йдеться про земельну власність і земельні відносини, які зачіпають інтереси багатьох громадян. І не лише власників земельних паїв.
Зокрема, Віктор Тимощук звернув увагу на «дуже дивну» статтю 17-2, яка могла з’явитися у Земельному Кодексі України. Вона містить 14 частин, які по суті запроваджують цілу низку винятків для земельної сфери щодо поширення на неї норм Закону України «Про адміністративну процедуру». Наприклад, цей закон надає право органам місцевого самоврядування вирішувати багато земельних питань в рамках адміністративних процедур. Втім, у законі, який заветував Президент, передбачено, що більшість таких питань мають вирішуватися в судовому порядку. У такий спосіб земельну сферу майже повністю вивели з-під дії закону про адміністративну процедуру, який відповідає вимогам Європейської Комісії.
Правову позицію представника Центру політико-правових реформ поділяють й експертки Мережі UPLAN Ірина Бойко та Ольга Соловйова. На їхню думку, значна частина положеннь закону (за проектом 11150) суттєво обмежують право громадян на належне адміністрування у сфері управління земельними ресурсами, причому без належного обґрунтування. Крім того, експерти вважають, що ухвалений Закон звужує права землевласників, громадян, які мають право на отримання земельної ділянки, і надає їм менше гарантій та механізмів захисту.
Нагадаємо, що свого часу Європейська Комісія у своїх висновках щодо оцінки виконання Україною семи кроків до членства у ЄС, назвала Закон про адміністративну процедуру ключовим законом для забезпечення права особи на належне адміністрування і закликала Україну утримуватися від ухвалення нових винятків для цього закону. Тому будь-які намагання обмежити або звузити сферу його дії відразу потрапляють під критику незалежних експертів. У даному випадку вони вважають, що Верховна Рада має погодитися із зауваженнями Президента України щодо законопроекту 11150 і ухвалити закон в новій редакції.
Детальніше у відео Харківського прес-клубу .
Слідкуйте за нами в соціальних мережах!
Телеграм Фейсбук Фейсбук Інстаграм
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз