Історію градусника, у який влучала блискавка, продовжить аукціон

Довго  відкладала свою розповідь про  градусник в центрі Харкова.

Але 16 серпня 2024 року заплановано аукціон, на якому будинок з градусником за адресою Сумська,1 можуть продати. Доля пам’ятки  буде залежати від нового власника.  Тож краще дізнатися про 16-метровий градусник більше, доки він ще нам маякує крізь дощ чи туман під звуки повітряних тривог.

На рік 2024-й припадає кілька «круглих» дат для  людства, яке в середньовіччі іще сприймало  погоду за визначенням «холодно-жарко». 1594 року Галілео Галілей винайшов термоскоп. Це був перший прототип термометра. Але прилад мав вагомий недолік. Його показники дозволяли визначити лише відносний ступінь нагрівання або охолодження.  Знову «холодно-жарко», бо температурної шкали Галілей не винайшов.  Аж через століття, 1694 року шкалу градуювання запропонував Карло Ренальдо. Він почав використовувати крайні точки температур: температуру танення льоду і кипіння води.

Термометр сучасної форми з точною шкалою вимірювання створив німецький фізик Ґабріель Фаренгейт. У 1714 році він винайшов ртутний термометр. На ньому позначалася температура замерзання сольового розчину, температура тіла людини та температура кипіння води. Найпопулярніша на сьогодні шкала була винайдена 1742 року. Швед Андрес Цельсій запропонував шкалу ртутного термометра.

 Згадали Рея Бредбері? Його роман «451 градус за Фаренгейтом»  –  філософська антиутопія, картина життя, яким воно може стати і подекуди стає. Герої американського фантаста дивляться постійно різні шоу на великих екранах, вірять їм беззастережно і погоджуються, що книжки  треба знищувати. Для цього існує спецзагін пожежних. 451 градус за Фаренгейтом  –  температура, при якій горить папір. Тож повернімося до теми градусника.

Найвищий градусник спорудили в Каліфорнії, але він не прикрашає хмарочос. Це    40-метровий стовп при автомагістралі неподалік від Долини Смерті, тобто від западини в пустелі. Так захотів уславитися один із безнесменів на початку 1990-х. Споруду звалював сильний вітер, вона виходила з ладу, споживала занадто багато електроенергії. Але 2014 року її знову відреставрували й запустили рідні вже покійного фантазера.

Інакше склалося з одним із творців харківського градусника. Мене  віртуально познайомили з його рідними. Вони давно живуть за кордоном. «Батько днював і ночував на роботі, так тоді багато хто працював». Окрім цієї фрази про повсякдення людини, яка разом з колегами  розробила, сконструювала для Харкова один із його символів, я нічого не дізналася.

Свого часу записувала я інтерв’ю з головою Харківського міськвиконкому Юрієм Гуровим, який 37-річним очолив наше місто. Для часів Союзу це було несподівано, своєрідний посадовий рекорд молодості. Юрій Андрійович, будівельник за професією  згадував, як у роки його керування Харковом (1969-76)  споруджувалися нові мікрорайони Салтівки й тодішнього проспекту Гагаріна, корпус невідкладної хірургії та медичний комплекс у 602-у мікрорайоні. Саме йому захотілося перевершити московський рекорд – восьмиметровий градусник на центральній вулиці столиці Союзу.  Молодому голові забаглося удвічі більшого  приладу на фасаді помітного будинку. Обрали Сумську, 1. До того ж, у цьому приміщенні  працював оргкомітет із створення Харківської області, що змінила 1932 року округу і майже забуту губернію.  Будинок не просто перебудовували в різні десятиліття – він приростав поверхами.  Спершу в ньому була друкарня і жив її власник з родиною, на початку ХХ століття розмістився банк.  Потім на   верхніх поверхах   навчалися курсистки з  Вищих жіночих медичних курсів.

23 серпня 1975 року було відкрито Харківське метро. Але поважні гості з вокзалу до Будинку рад на метро не їздять. Поворот на Сумську, де пригальмовували чиновницькі машини, чудово підходив для огляду 16-метрового градусника. 1 травня 1976 року  він мав вигляд, як на скріншоті із старого випуску новин. Щоправда, метробудівські наземні тимчасові  надбудови – то вже кінець 70-х – початок 80-х років. Станція «Історичний музей» запрацювала 10 серпня 1984 року.

Як тоді виглядав Харків за часів «першого градусника», можна побачити у фільмі Одеської кіностудії  «Шкура білого ведмедя». Він вийшов на екрани 1979 року. Ні, його молоді герої  не призначають побачення під градусником. І біля магазину «Ведмедик» з іншого боку майдану також вони не блукають.  Одеситам з їхніми Потьомкінськими сходами більше подобалося знімати масовку і закоханих на сходах біля УЗПІ. Але відчуття, що градусник десь поряд, не залишало мене, доки гортала фільм на ютубі.

Градусник поступово модернізувався і оновлювався. Найсуттєвіше – під матчі футбольного Євро-2012.   Лунали голоси, що годинник краще замінити електронним табло (на щастя, до них не дослухалися).  «Ртутний гігант» пережив удари блискавки, а з роками – ще й  вплив вибухової хвилі, коли на майдані Конституції 2022 року постраждав університет мистецтв. Його продовжують регулярно чистити. Фахівці переконують, що тепер він має сучасне обладнання на світлодіодах і досить енергоощадний.

Від старого вимірювального приладу харківських метрологів залишилися тільки металеві штирі, міцно забиті в кладку будівлі (стіна складається з білого каменю, що значно додає міцності цій складній споруді). Датчик температури розташований у більш затіненому місці, а не поряд із ртутним стовпчиком. Інакше б  на палючому сонці він постійно брехав градусів на 10 або й 20.

Розміщувати написи на дахах чи фронтонах будинків у Харкові звикли давно. Наприклад, у фільмі «Шкура білого ведмедя»  можна прочитати на даху будинку біля ЦУМу «При витіканні газу дзвонити 04». Причому українською мовою. Отож над градусником  2012 року футбольні фанати могли прочитати  українською та англійською запрошення до міста. Після розгортання великої війни  напис на даху  засвідчує: «Харків – місто героїв!»

Ще у грудні 2020 року я обрала назву для свого подкасту «Градусник». Тривала епідемія корони, тож говорили про «соціальну температуру», що саме додає надії, а що пригнічує. 2022-го переконалася: постаті хлопця і дівчини  із заставки  подкасту набули іншого значення.  Метро поряд на три місяці стало постійним укриттям для городян, а не найшвидшим транспортом. Хлопець – доброволець? Дівчина – волонтерка?  Можливо.  Хай більше тих, кого розлучила війна, зможуть після її закінчення зустрітися. Але для цього ще так багато потрібно сили й витримки. І любові.

18 липня 2024 року градусник не витримав аномальної спеки. Він перестав працювати, але менше, ніж за добу його полагодили. Обслуговує  цей символ Харкова комунальне підприємство «Міськсвітло».

Не тільки екстремальний ремонт привернув увагу до  градусника.

Фонд держмайна оголосив про приватизацію першого з початку повномасштабного вторгнення об'єкта в Харкові, а саме єдиного майнового комплексу державної установи “Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень”. Про це повідомив голова ФДМУ Віталій Коваль.

"Наразі основним видом діяльності установи є надання послуг з оренди приміщень. Приватизація інституту відкриває можливості для ефективного використання нерухомості та розвитку бізнесу в центрі міста", - додав Віталій Коваль.

• Нежитлові приміщення площею 4163,7 м²;
• Гараж площею 209,6 м²;
• Асфальтовий майданчик площею 50,24 м².

Аукціон відбудеться 16 серпня в системі "Прозорро.Продажі", стартова ціна лота становить 839 000 грн.