Історію країни віддзеркалюють судові приміщення. Постраждало від війни майже 150 судів України (фото)

Звернемо увагу в цій публікації на  споруди для судочинства переважно в Україні, але згадаємо й світові приклади.

Це в казках і байках персонажі влаштовуються під великим деревом чи на галявині, щоб  звернутися до наймогутнішого «Розсуди нас». 

У реальному житті  рішення на чиюсь користь і вироки винним виголошувалися й під відкритим небом, але багато століть тому.

Тож про  суди минулого й сучасності, приміщення, які постраждали під час російсько-української війни, розповіла  наша постійна експертка – суддя/суддя-спікерка Господарського суду Луганської області, який функціонує в Харкові, співзасновниця громадської організації Міжрегіональний експертний центр «Про Джастіс», який є партнером Харківського пресклубу ОЛЕНА ФОНОВА.

Почнімо з далекого минулого, коли люди теж  намагалися керуватися не тільки правом фізичної сили, спонтанним рішенням юрби, а й рішеннями суду.

КОГО ВИПРАВДОВУВАВ  СУД ВОДИ

Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила»   –   світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя  Запорізької області. Вона древніша єгипетських пірамід. Її   називають одним із найдревніших місць, де проходили суди. Там відбувався Суд Води.  Інформаційний сервер Верховного Суду України повідомляє: У Кам’яній Могилі виявлено давній архів — кам’яні таблички ХІІ тисячоліття до н.е. — у Гроті Чуринг та Гроті Кози. На першій напис — «Суд Води», на другій — «Убиті (за) Судом Води»

 Очевидно, що саме «Суд Води» був найголовнішим ритуальним дійством у практиці жерців усіх кам’яномогильських святилищ. Про ритуально-обрядове судочинство йдеться на багатьох кам’яних панно. У давній міфології народів світу процес «суду» насамперед пов’язаний із випробуванням водою. Люди, які за тисячоліття до нової ери проживали на землях нинішнього українського Приазов’я, вважали, що вода понад усе на світі впливала на родючість землі. Звідси поклоніння річкам та взагалі водній стихії.  Для здійснення «суду» та прощення гріхів для річки підносили жертви (олія, хліб та інші дари).

Ордалії – випробування водою. Підозрювану особу кидали у воду і визнавали винною, якщо вона не тонула. Вважалося, що вода приймає праведників 

 

Від лютого 2022 року Кам'яна Могила перебуває в російській окупації. У листопаді 2022 року окупаційна влада оголосила про підпорядкування заповідника федеральному музею-заповіднику «Херсонес Таврійський». Останній розташований на території окупованого Кримського півострова. У травні 2023 року окупанти вивезли до Севастополя 120 археологічних артефактів з Камʼяної Могили. На місці самого заповідника, за інформацією Запорізької ОВА, росіяни облаштували полігон. За міжнародним правом це злочин.  

ДОЛІ СУЧАСНИХ СУДОВИХ ПРИМІЩЕНЬ

Вовчанський суд був розташований у приміщенні колишнього училища льотчиків ДТСААФ), де також працювали прокуратура району, районне управління юстиції, державна нотаріальна контора і юридична консультація, тобто це приміщення стало “Палацом правосуддя”. Таке визначення можна прочитати на сайті Судової влади України.  

Станом на 10 грудня  2024 року від початку повномасштабної агресії рф на територію України 147 приміщень судових установ у нашій країні зазнали пошкоджень різного ступеня, аж до повного руйнування та розкрадання майна.  Сайт Державної судової адміністрації України повідомляє про те, що  Вовчанський районний суд, Куп’янський міськрайонний зруйновані.

Харківська і Донецька області  мають по 24  приміщення суду, які або повністю зруйновані або пошкоджені.  Господарський суд Донецької області та Господарський суд Луганської області розміщені в одній будівлі у Харкові по проспекту  Науки. У згаданій будівлі було   пошкоджено фасад, вибито вікна.

7 березня 2022 року зруйнована частина будівлі Харківського апеляційного суду.  У приміщенні (це пам'ятка архітектури місцевого значення) горів дах, відсутні двері та вікна. Повністю знищено комп’ютерну техніку.  Будівля  Судових Установ   –  такою була перша назва найбільшої адміністративної споруди Харкова початку ХХ століття. Для судових установ призначалося 107 кімнат.  30 листопада 1903 року  відбулося відкриття.

При створенні проєкту Будівлі  Судових Установ один із його творців архітектор Олексій  Бекетов використав відомий ще з часів античності принцип пропорціювання за допомогою рівностороннього трикутника.  Разом з ним трудилися архітектори Юлій Цауне і Володимир Хрустальов. Це неоренесанс, дух італійського палаццо.  За ескізами і шаблонами Олексія Миколайовича Бекетова були вигоьовлені  й меблі для тодішніх працівників суду.  

Ровесником харківського «палацу правосуддя» була будівля  Чернігівського окружного суду.

Ця пам’ятка історії також місцевого значення скромніша за архітектурним рішенням, бо й губернії – Харківська й Чернігівська  мали різні масштаби розвитку., різне геополітичне значення. Але в обох випадках втілювався образ суворої впевненості, що мав викликати повагу навіть він самого споглядання будівлі. Її звели 1904 року для окружного суду, який розміщувався там до 1917 року. Чернігівська пам’ятка була пошкоджена 25 лютого 2022 року через авіаудар російських військ. На час повномасштабного вторгнення у будинку працювало управління СБУ у Чернігівській області. 

СУД ФОРМУЄ ОБРАЗ ДЕРЖАВИ

Авторитет держави – у повазі до суду. Із зали суду, апріорі, не можуть всі виходити задоволені, бо в кожній справі як мінімум дві сторони, інтереси яких — протилежні. Така природа суду та його рішень.

Василь Маляренко, Голова Верховного Суду України 2002 – 2006 років

У сучасному світі   розробляється  окремий напрямок досліджень «архітектурна психологія». Вивчаються механізми  сприйняття   урбаністичного середовища загалом і окремих важливих споруд зокрема. Тому й запроваджується рейтинг «Найкрасивіші суди світу».  До  переліку архітектурних шедеврів входять і споруди минулого, й найновіші сучасні експерименти архітекторів.

Рейтинг  можна критикувати, але варто послухати коментар кандидатки юридичних наук Олени Фонової у подкасті «Градусник».

Погоджуюся, що італійці довго й ретельно вкладалися  у створення свого  Палацу правосуддя.

Палац спроєктував архітектор  Гульєльмо Кальдерині. Втілювали проєкт  між 1888 і 1910 роками, тобто понад два десятиліття.  Його називали найграндіознішою  новою будівлею Рима, яку спорудили   після проголошення міста столицею королівства Італії.  

Новий історичний період уособлює і одне із судових приміщень в Одесі. На власні очі я його не бачила, тож від коментарів утримаюся.

 Держпром - найбільший у світі  зразок   конструктивізму –  28 жовтня 2024  зазнав бомбового удару.

«Один з КАБів влучив прямо у приміщення Держпрому. Цю будівлю не змогли знищити нацисти у Другу світову війну, зараз її намагаються знищити росіяни. В цій будівлі розташовані адміністративні кабінети, цивільні кабінети. Влучання прийшлося в під'їзд, де розташований Господарський суд Харківської області, авіабомба влетіла в кабінет одного із суддів. Це цивільний об'єкт, ніякого воєнного значення він не має», — повідомив  керівник поліції Харківщини Володимир Тимошко.

Якщо рухатися за постулатами архітектурної психології, то для фіналу розповіді про споруди потрібне позитивне фото. Натомість наштовхнулася на черговий викривальний заголовок: «Суддя забрав ліноліум і люстри із власного кабінету». Це Дніпропетровщина. Ні, це не було його робочим кабінетом, а лише кімнатою відпочинку. І така історія вже поза нашою темою.

«В однорідному прозорому середовищі світло поширюється прямолінійно».  Твердження із фізики проєктується й на суспільство, яке в нас і не однорідне, й не прозоре. І як же важливо, щоб закони не перетворювалися на люстри, які вмикають і вимикають «для потрібних людей». Особливо коли дім здригається від  ворожих обстрілів.

Слухайте детальніше:

Від Суду води Кам’яної Могили до суду в Гаазі. Історія величі й злочинів. Подкаст «Градусник»