Ізюм - місто, яке постало з попелу... Тяжкі випробування окупацією, безробіттям, війною...,

Ізюм має багатий історичний спадок, який налічує понад три тисячі років. Засноване як торгове місто, воно стало важливим культурним і економічним центром регіону. До повномаштабної російсько-української війни в Ізюмі розвивалися промисловість та соціальна інфраструктура, місто успішно вирішувало соціально-економічні виклики.

24 лютого 2022 року для всіх людей як грім серед ясного неба – почалася війна…  Обстріли всієї території України ставали все сильнішими і сильнішими. Найбільше постраждало місто Ізюм: 80% руйнувань, голод, холод, не було елементарних благ цивілізації для виживання. Колись це було дуже красиве та мальовниче місто, яке цвіло, тут все жило своїм життям, а тепер немає нічого: ні природи, ні роботи, ні навчання.

А  потім настала окупація, вона назавжди залишила у людей страх, що їх будуть бити та розстрілювати. Не було ні світла , ні Інтернету, їсти не було що, газу також не було, води теж не було. Люди готували їжу на саморобній пічці, а якщо це під'їзд, то всі разом готували суп, який називався «суп дня». Оскільки холодильник не працював, то поки була зима, продукти заморожували в снігу, або просто на вулиці.

Окупація міста російськими військами тривала з березня до вересня 2022 року, під час якої місцеві жителі пережили неймовірні труднощі. Місто стало ареною жорстоких боїв, а його інфраструктура зазнала значних руйнувань.

Неподалік Ізюма 15 вересня 2022 року після звільнення більшої частини Харківської області від російських військ було знайдено масові поховання. Під час ексгумації було виявлено 447 тіл чоловіків, жінок, дітей, які загинули від рук російських окупантів. Серед загиблих - дитячий письменник Володимир Вакуленко, якому нещодавно присвоєно звання Героя України.

Тисячі людей були змушені залишити свої домівки, шукати прихисток на західній Україні чи за кордоном. Однак ті, хто залишився, стали свідками жахливих подій — обстрілів, пограбувань, безпідставних арештів. Місцеві жителі намагалися вижити, справляючись із жахами окупації.

Незважаючи на на всі випробування, жителі Ізюма показали приклади неймовірної стійкості та єдності. В умовах окупації вони організувалися, щоб підтримувати один одного, допомагати тим, хто страждав від насильства, і підтримувати боротьбу за свободу. Місцеві волонтери намагалися забезпечити людей базовими потребами, такими як їжа, ліки та одяг.

Ізюмці проявили героїзм, ризикуючи своїм життям для допомоги тим, хто цього найбільше потребував. Підпільні групи організовували опір, збираючи інформацію про військові підрозділи противника та намагаючись підтримати зв’язки з українськими військовими. У вересні 2022 року, після тривалих боїв, Ізюм було звільнено від окупантів. Це стало важливою віхою не лише для міста, а й для всієї України. Повернення до нормального життя було не лише фізичним, але й психологічним процесом.

Для відновлення Ізюма знадобляться навіть не місяці, а десятиліття, та й зараз неспокійна ситуація в Україні і, відповідно, у місті Ізюмі. Зруйновані будинки, будинки, які вже позеленіли від  часу з моменту їх обстрілу, зруйнована психіка у жителів міста. У місті немає жодної школи, жодного нормального робочого місця, місто зупинилося у розвитку, у лісі міни, комендантська година, Ізюму вкрай необхідно відновити нормальне життя.

Але ми, жителі міста Ізюм, сподіваємося на краще, на відновлення міста, на повернення робочих місць, на відродження будинків, на ремонтування шкіл. Ми віримо в майбутнє міста.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

Телеграм Фейсбук Інстаграм