Конкурс до ПТУ, як до університету! Як реформа профтехосвіти  у Рівному зламала стереотипи, змінила ринок праці та вплинула на рівень зарплат?

Понад 90% випускників вищих професійних училищ успішно працевлаштовуються. Підприємства знаходять кваліфіковані кадри, робітники – отримують достойну зарплату.

Як «Rivne work hub» допомагає розвитку бізнесу в регіоні? І чому Рівне вважають столицею профтехучилищ в Україні?

Про все це дізнавалися медійники з 11 регіонів України під час престуру, організованого Харківським пресклубом. Журналісти побували у рівненському вищому професійно-технічному училищі ресторанного сервісу і торгівлі.

В Україні середній показник школярів, які йдуть в профтехосвіту становить  лише 16-23%. А на Рівненщині в профтехоучилищах конкурс!

У рівненському вищому професійно-технічному училищі ресторанного сервісу і торгівлі конкур становить 5-8 людей на одне місце. Такий, як на престижні факультети престижних університетів України.

Як  у Рівному професію кухаря, кондитера та офиціанта зробили привабливою?

Ми побували в кулінарній лабораторії цього училища. Обладнання, яке тут є, здивувало би шеф-кухарів найкращих ресторанів.  Адже йдеться не про мішленівський ресторан, а про навчальну лабораторію звичайного рівненського ПТУ.

- Це лабораторія інноваційних технологій, і оснащена  вона інноваційним обладнанням останнього покоління, - розповідає Надія Лемех, завідувачка лабораторії, призерка всеукраїнського конкурсу майстрів виробничого навчання за професією кухар. - У нас є  таке сучасне обладнання , як хоспер - піч на дровах, в якій можна готувати страви з птиці, риби, м’яса. Принцип дії  такий, як в мангала, тільки  мангал стоїть просто неба, а хоспер змонтований на кухні.

В лабораторії  також є коптильня, рисоварка, електровафельниці, м’ясорубка, планетарний міксер, дегідратор, який висушує чіпси з м’яса, риби, курки.

А ще - вакууматор, який  застосовують разом із технікою приготування, що має назву  сувід. Це новітня технологія в сучасній кухні.

- Це французька техніка приготування їжі, яка перекладається буквально «під вакуумом», - пояснює Надія Лемех. - У цій техніці їжу закривають у вакуумне пакування та готують на водяній бані при температурі води від 50 до 85 °С. Температура приготування ніколи не  має перетинати точку кипіння. 

Надія Лемех демонструє ще одне інноваційне обладнання.

- Це – кутер або термоміксер. Навіть не всі ресторани у Рівненській області мають на кухні кутери, - наголошує вона. - Це універсальний апарат, в якому можна готувати майонези, соуси, крем-супи. За допомогою кутера  за 8 хвилин можна приготувати 1,5 літри  смачного супу-пюре. Варто лише підсмажити подрібнені овочі з вершковим маслом, додати сіль, спеції, вершки, довести до готовності, а потім увімкнути функцію збивання та протирання, що емульгує  - і маємо шовковисту структуру супу-пюре, якої не можна досягти без кутера.

 Але найбільше здивував  пакоджет.

-  Це кухонний прилад, який подрібнює глибоко заморожені овочі і продукти  у мікропюре до отримання надтонкої текстури без розморожування, - пояснює  Надія Лемех. - Це гомогенізація без попереднього розморожування. Для виготовлення  ідеального за структурою морозива, сорбетів, фруктових мусів, заморожених йогуртів, різних десертів.

Далі Надія Лемех розповідає, як за декілька хвилин приготували чатні – пряний соус з овочів та фруктів з додаванням спецій і трав.

- В основі цієї технології – шокове заморожування, - зазначає вона. -  Щоби приготувати чатні, закладаємо заморожені продукти в  пакоджет і за чотири хвилини отримуємо багато порцій смачного чатні або морозива.

Лабораторія училища оснащена за принципом ХАССП. Ця система ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності харчових продуктів.

Кожне робоче місце в лабораторії  обладнано індукційними  плитами, є індукційні  сковорідки та інший посуд. Це потрібно для того, щоби мінімізувати витрати  електроенергії.

Маючи таку інноваційну навчальну лабораторію, тут у свідомість студентів закладають новий сенс  діяльності закладів громадського харчування. Тут вчать готувати страви молекулярної кухні. Вчать тому, що приготування їжі може бути мистецтвом. Раніше високій кухні навчалися за кордоном, зараз цьому вчаться у ПТУ.  

- Наша місія полягає в тому, що ми маємо змінити філософію не тільки професійної освіти, але й отримати абсолютно іншу гастрономічну культуру. І ми вже сьогодні  впливаємо на цю історію, - вважає  Петро Коржевський, директор  Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА. - Ми  хочемо будувати нову Україну, з якісним сервісом, з високою якістю життя. І ми вже на цьому шляху. Наші студенти вже хочуть мати власний бізнес. Чимало наших випускників стали власниками пекарень, ресторанів, невеличких кав’ярен і кафе. У нас є студенти, що поїхали закордон на стажування, а приїздять і кажуть – нас там нічого не здивувало. У нас краще технологічне обладнання, у  нас краща кухня. Але нам треба вчитися репрезентувати себе так, як це роблять там. 

За кордоном не вкладають в стіни, там вкладають в їжу, в страви, в смак, в незвичайну подачу. І ми теж починаємо так робити. Ми починали з того, що «зайшли» в  новітні технології та обладнання.

 

За словами  Петра Коржевського, змінився і сам принцип професійної освіти.

- Ми хотіли, щоби діти навчилися новітнім технологічним процесам, - розповідає про результати реформи  директор Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА. -  Тому вкладали в технологічне обладнання, аби підготувати кваліфікованих випускників. Сьогодні за наших випускників триває боротьба, на ринку праці  вже виникла конкуренція, а разом з нею зросли і зарплати. Адже, якщо зарплата не задовольняє, наші випускники переходять в ті заклади, де їм пропонують вищу зарплату.

Що цікаво, в училищі вчать  студентів ще й підприємницькій діяльності – як писати міжнародні донорські  проєкти, як знаходити інвесторів.

- Адже країні потрібні не тільки потужні підприємства, як великі платники податків, але й  дрібний і середній бізнес, - наголошує Петро Коржевський. - Щоби це співвідношення було 40% на  60%-70%, як в Англії або Німеччині. Якщо дрібне підприємство припинить пекти хліб, це ніяк не позначиться на економіці країни, а коли падають великі підприємства, це одразу відчутно на ринку праці і на податках.

 - Ми змінюємо також і філософію шкільного харчування, - констатує  Петро Коржевський. - Ми намагаємося зараз перенавчити і підвищити кваліфікацію кожного працівника шкільних  їдалень. Вони проходять навчання за відповідною програмою. Наша мета – охопити всіх кухарів без вийнятку.

 - Кухарі  шкільних і дошкільних їдалень  підвищують кваліфікацію за сприяння Департаменту освіти і науки, - розповідає Віктор Рудик, директор рівненського вищого професійно-технічного училища ресторанного сервісу і торгівлі. - Курси, які ми організовуємо для кухарів закладів освіти з метою реалізації реформи шкільного харчування передбачають 5-денний інтенсив: 3 дні – теорія, 2 дні – практичне навчання. Кухарі працюють на новітньому устаткуванні. Ми відпрацьовуємо  нові страви зі збірника Євгена Клопотенка. У 2024 році вийшов новий збірник, розроблених ним страв, і нові групи кухарів, що навчалися, брали за основу вже  страви з нового збірника, щоби шкільне харчування було здоровим та корисним.

Євген Клопотенко провів у Рівному в вищому професійно-технічному училищі ресторанного сервісу і торгівлі серію майстер-класів із здорового харчування, в яких брали участь дорослі і діти. Тепер чимало дітей мріють стати кухарями.

На Рівненщині створено єдину в Україні координаційну платформу «Rivne work hub», яка допомагає розвиватися місцевому  бізнесу. Це найбільш сучасна в Україні мережа з 31 навчально-практичного центру, до якої долучено близько 1000 роботодавців.

Проєкт був започаткований Рівненською ОДА понад два роки тому.

Як він працює?

У Рівному, як і в інших регіонах, був гострий дефіцит  робітничих кадрів. Яких саме? Аби визначити реальні потреби на ринку праці, опитали понад 800 роботодавців. І почали в профтехучилищах  готувати необхідні висококваліфіковані кадри для підприємств.

В результаті цього попри війну регіон не лише стабілізував роботу галузей економіки, але й продовжує розвиватися. За час повномасштабного вторгнення  кількість підприємців на Рівненщини зросла на 7,7% , в свою чергу зросла і кількість нових робочих місця.

- На прохання роботодавців ми одразу вносимо корективи в навчальні плани, готуємо короткотермінові програми, аби підготувати необхідних працівників, - наголошує Петро Коржевський. – В рамках цього проекту відбувається взаємодія між роботодавцями, центром зайнятості та закладами професійної освіти.

-Ми також працюємо з дорослим населенням, - додає Віктор Рудик, директор рівненського вищого професійно-технічного училища ресторанного сервісу і торгівлі. -  Людина раптом втратила роботу, але хотіла би бути пекарем. Вона прийшла до нас, пройшла короткотермінову програму, отримала сертифікат – і вона вже готовий фахівець, на якого є попит на ринку.  

За минулий навчальний рік в училищі провели 92 майстер-класи  для школярів, дорослих і студентів. В них взяли участь понад 2000 учасників - від юних до сивих.

На завершення ми побували у навчальному ресторані училища. Це дійсно ресторан. Тут хочеться сісти за столик – так гарно він сервірований. Свіжі троянди. Білі скатертини. Ідеально прозорі фужери і філіжанки, круасани-бутерброди і тістечка медівники на елегантному сервірувальному посуді. І дуже доброзичливі в обслуговуванні офіціанти-студенти.

-Зараз ми втілюємо новий проєкт, - ділиться планами екслюзивно для «Громади» Петро Коржевський. - У нас є будівля площею більше  2000 квадратних метрів – колишня майстерня радіозаводу. Модернізація цієї  будівлі  вже завершена. Зараз там йдуть опоряджувальні роботи. У цій будівлі ми створюємо нову навчальну і виробничу базу.

Наступного року в училищі планують запровадити кілька нових спеціальностей. Зокрема, готельне обслуговування.

-Плануємо створити 14 готельних номерів - економ, стандарт, напівлюкс  - і ресторан. Розвиватимемо сферу гостинності, - розповідає чиновник. - Тут поряд автовокзал, будуть приїжджати люди, і цей ресторан  і готель працюватиме в режимі нонстоп. Готель буде розміщено  на букінгу. Заклад зароблятиме обігові кошти, і водночас там навчатимуться діти.

 

У новому навчально-виробничому корпусі  планують відкрити три виробництва. Переробку молока - виготовлення білих сирів, йогуртів, сметани, вершкового масла. Переробку ягід – джеми, конфітюри, повидло. Адже Полісся багате на чорниці, лохину, ожину. І школу крафтового пивоваріння.

- Це будуть нові спеціальності, - наголошує Петро Коржевський. - Ми хочемо, щоби українці не виїздили в пошуках роботи за кордон, ми хочемо, щоби максимальна кількість людей залишилася жити і працювати в Україні.

Читайте також:

Підтримка ЗСУ, безбар’єрний доступ, підйомники для інвалідів у житлових будинках, сонячні батареї в лікарнях. Як живе громада Рівного в умовах війни?