Любовний лист. Чому так в Нідерландах прочитана балетна прем’єра українців «Незалежні24»?

«Український міжнародний балет постає з попелу, перша вистава вже з аншлагом»,  – так пишуть нідерландці про наших молодих артистів  у Гаазі.

Їх сприймають як танцівників-біженців. Або ще пасивніше – утікачів від війни, про яку в різних країнах чують чи не хочуть чути десь уже 10 років, але в більшості випадків – два з половиною.    Насправді  ця нова творча фундація поєднала не розгублених і демотивованих прохачів (допоможіть нам, бо наша особиста незалежність втоптується у кров і попіл), а молодих амбітних митців, позаду в яких життя значно менше, аніж попереду. Там, за рискою залишеного – балетні школи Харкова і Києва, успішні гастролі різними країнами до пандемії коронавірусу. Після лютого 2022 року вони працювали на поважних майданчиках світу. Надсилали батькам до Харкова, Києва, інших міст і містечок фото і відео. 2024-го об’єдналися в Український міжнародний балет у Нідерландах.

Посольство України в Нідерландах  розташоване в Гаазі.

До речі, Надзвичайний і Повноважний   посол України в Нідерландах Олександр Карасевич народився 1981 року в Харкові, освіту здобув у  Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого.   Також  почесними гостями на виставі були й інші представники української амбасади –  перший секретар Організації заборони хімічної зброї Любомир  Бурба,  другий секретар (культурні питання, зв’язки з громадою) Юлія Малиновська. Побували на прем’єрі представниця української діаспори в місті  Наймегені Лілія Левандовська та підприємець, меценат  Іван Дайчишин.

Приємно, що «Незалежних24» побачили на сцені й артисти Het Nationale Ballet (Нідерландського Національного Балету) разом із  примою пані Ігоне.

На першому дні народження Українського міжнародного балету (UIB) створив прекрасні знімки фотограф і фільммейкер  у  Het Nationale Ballet - Dutch National Ballet  Altin Kaftira. Молодому творчому об’єднанню  приємно записати у свою історію ще й ці імена – топ журналісти Steven Derix (NRC Handelsblad, автор книжки «Zelenskyy»  – у співавторстві з Мариною Шелкановою)  і Matthijs de Loux (NU.NL).   Стівен Дерікс був кореспондентом  в Україні, тож приємно, що його цікавить не тільки актор, який зіграв роль президента, а потім став очільником країни, що веде війну за свою незалежність, а й викликали інтерес молоді українські артисти балету на нідерландській сцені. Сайт NU.NL постійно пише про війну в Україні. 27 серпня  2024 року NU.NL  у новинах повідомляв: «Кілька регіонів України зазнали в понеділок того, що президент Володимир Зеленський назвав «найбільшим російським авіаударом з початку війни». 

Розповідати про прем’єру балету під час війни лише за відеозаписами і фото та ще й писати про «Незалежних24» в день масового жорстокого ракетного удару рф по Україні відповідально й важливо для мене. Як сказала продавчиня в чорній траурній пов’язці на голові, у порожньому магазині мого передмістя: «Сьогодні покупців майже немає. Вся ж Україна червона. Ракета за ракетою на Харків летять».  Хто призабув чи ще не знає (читає далеко від України) – червоним на карті країни в новинах позначають регіони реальної загрози  ракетних та інших ударів ворога. Аварії енергосистеми впливають на те, що все моє селище зараз у пітьмі.  Сідає батарея ноутбука.  У черговий раз виє сирена тривоги, але у вікно також чути цвіркунів. Маленьких митців великої серпневої ночі, у якій рухлива цятка на небі – не занадто повільний метеорит, а  супутник-розвідник. Але вони все-одно ведуть свою пісню.

То чи можна бути незалежним від обставин навіть у мирній Гаазі  24 години на добу? Якщо відкинути час для сну, то де подіти хвилини розпачу, зневіри? Вони поєднувані із поняттям особистої незалежності для громадян цієї країни? Не маю змоги зібрати враження глядачів, бо недосяжно далекі Гаага і  її театр «Корзо», на сцені якого й відбувалося психологічно драматичне і щедре на розбуджені асоціації молоде дійство. Дякую артистам за люб’язно  надіслані мені відео та фото з репетицій, показу в музеї  деяких сцен і самої прем’єри 25 серпня.

«Незалежні 24»  –   можливо ті, хто живе саме 2024 року? Добре, що прем’єра відбувалася  не в день державного свята України, а вже як постскриптум до події  політично, економічно й культурно важливої  –  день  відвойовування й утвердження державності. Щоб поєднати у двох частинах вистави пластично відтворені історії молодих українців та емоції  тих, хто підтримав їх і знайшов місце у своєму місті, своєму домі та навіть у своєму серці, тобто самих нідерландців.

Одна з місцевих газет винесла  збільшеним шрифтом цитату: «Вони просили мене зробити твір про особливості нідерландців».

І наступна інформація нідерландською: «Український міжнародний театр починає все з чистого аркуша, з вишуканим сучасним виглядом і з уже розпроданим першим шоу».

 Перша частина балету – це проєкт молодого хореографа Дмитра Бородая, який  танцював з Національною оперою України в Києві до початку повномасштабної війни. Статусу міжнародності додає активна співпраця з нідерландським хореографом  Richèl Wieles (Рішель Вілес). Йому належить друга частина вистави.

Фрагмент «Незалежних24» як своєрідний анонс українці показали за кілька днів до вистави в музеї. Досить незвична практика, але глядачі були уважні й зацікавлені, бо  артистки й артисти балету – босоногі, в чорних  сучасних піджаках і брюках або одязі кольору прибережного піску на Північному морі  творили в музейному просторі  свій  правдивий  і нескорений світ.

Про одного з учасників прем’єри варто розповідати окремо. Скажу лише, що голос його теж звучав у моєму допрем’єрному подкасті. Він, скалічений у бою воїн Андрій Сіромаха  «танцює» з артистами балету в кріслі колісному.

Після вистави Андрій зі сцени відповідав на запитання глядачів, бо важке поранення (втрата правої руки і правої ноги) кардинально змінили його долю. Тепер Андрій  веде величезну роботу за кордоном, несе правду до іноземців про війну в Україні. 

Послухати  допрем'єрні роздуми Андрія та його  сценічних партнерів можна у подкасті:  Чи можна станцювати незалежність – особисту й рідної країни?   Юрій Шепета - український композитор, музика якого звучить у виставі й подкасті. Вона створювалася в Києві, над яким досі небо гучне, тому увібрала інтонації тривоги й надії,  розмите відлуння голосів артисток і артистів UIB. Пильне вухо впіймає навіть фразу "Я народився в Харкові".  

Нідерландське видання пише: «Глядачі все ще мають можливість подивитися друге та третє шоу 7 та 14 вересня в Маасслуїсі та Хофддорпі відповідно».

Засновниця й артистка Українського міжнародного балету Ксенія Новикова  сказала: «У нас амбітні плани. Я б додала, що ми займаємося культурною дипломатією  –  нагадуємо про ситуацію в Україні, та промот`уємо українську культуру, намагаючись відокремити її максимально від радянських пережитків та асоціації із російським у свідомості європейців.

Гроші поки що збираємо на власний розвиток, бо дуже важко.

Але передавали пуанти, балетне взуття і речі в хореографічне училище, підтримуючи розвиток мистецтва на відстані».

26 червня, коли  молоді артисти прокидалися після вдалої, але такої виснажливої прем’єри, я  ішла під виття сирен купити борошна. Хіба вгадаєш, де отой сигнал тебе застане? Намагаюся уявити, де в цей час могли бути батьки молодих артистів. Можливо, хтось у відпустці й таки доїхав до них на прем’єру. Хтось працював чи сидів у метро в Києві, бо не встиг до роботи доїхати, хтось спостерігав із тролейбусної зупинки, як над Харковом працює ППО.  І можливо, комусь, як батькові одного з артистів, котрий навчає майбутніх офіцерів-МНСників, довелося виїжджати з курсантами на розбирання руїн після обстрілу. Бачила й такі фото на сторінці сина-артиста, правда, зроблені раніше, але в Харкові.

Перемелеться – борошно буде. Занадто жорстоке, але точне прислів’я. Заміс життя крутий у цього покоління. Незалежні – ті, які люблять. Ви вже самі розтлумачуйте, кого і що саме.

Слухайте також: Чи можна станцювати незалежність – особисту й рідної країни?