Малі громади: як знайти можливості для розвитку та відбудови?

Малі громади: як знайти можливості для розвитку та відбудови? Колаж Олени Зеленіної на порталі Gromada Group
Колаж Олени Зеленіної.

Місцеве самоврядування взяло на себе головну роль у перші дні війни і зараз здатне планувати та проводити відновлення. Чи можуть малі громади трансформувати країну? Адже для розвитку громади необхідний ресурс.

Не може розвиватися громада, якщо вона не може планувати своє майбутнє.

 

Про це начальниця Роганської селищної військової адміністрації Харківської області Марія Черненко заявила в ефірі програми Харківського пресклубу «Голос громади» на тему «Місцеве самоврядування в умовах війни. Виклики та досягнення».

 

Як відомо, Роганська громада розташована дуже близько до мегаполісу, в його пішохідній зоні, природно, те, з чим стикається військовий Харків, стосується і її.

 

«Моя мета — 
знайти можливості для розвитку громади…»
 

Для громади величезною втратою стала релокація основного бюджетоутворюючого підприємства «Філіп Морріс Україна».

 

- Я дуже вдячна підприємству, що весь 2022 рік вони підтримували громаду, сплачуючи 100% податків і навіть більше, хоча підприємство не працювало з 24 лютого 2022 року і виїхало до Львівської області, а з ним - і значна частина працівників.

 

- На жаль. Ми втрачаємо це підприємство, - сумно констатує Марія. - У Львівській області підприємство вже відбудовується і розвивається. А в нашій громаді, якщо раніше ПДФО до бюджету становив майже 70 млн грн, то на 2025 рік ми плануємо отримати лише близько 24 млн грн.

 

Тому змінюється структура нашого бюджету, шукаємо можливості за рахунок плати за землю та нерухоме майно.

 

«70% державних земель
 не приносять доходи до бюджету громади…»

 

Але є проблема, з якою не стикаються інші громади...

 

- Це 70% державних земель,

 

- звертає увагу Марія Черненко.

 

Специфіка агросектору Роганської громади - більша частина земель належить державі (ДБТУ и ДП "Дослідне господарство "Кутузівка").

 

- Аграрного бізнесу в нас небагато, кілька фермерів. У 2024 році всі змогли посіяти і зібрати врожай. Не використовуються землі ДП «Кутузівка». Господарство зазнало великих збитків і землю ще до кінця не вдалося обстежити та очистити від мін,

 

- констатує пані Марія.

 

Коли ми почали працювати над комплексним планом розвитку, який фінансувався USAID у 2021 році, ми чітко усвідомили цю проблему. Не може розвиватися громада, якщо вона не може спланувати своє майбутнє.

 

70% державних земель не приносять доходи до бюджету громади.

 

- Я намагаюся донести цю інформацію до представників парламенту та уряду, - каже начальниця Роганської селищної військової адміністрації.

 

- Ми, звісно, сподіваємося повернутися до мирного життя і наші наука та освіта почнуть розвиватися, однак ті площі, які сьогодні перебувають у держвласності, це той ресурс, який міг би дати змогу розвиватися громаді та приносить користь жителям і загалом Харківському регіону.

 

А він, на жаль, сьогодні заблокований, там один бур'ян і нічого іншого.

 

Йдеться про передачу державних земель у користування громад. У 2021 році законодавець ухваленим нормативно-правовим актом продовжив курс на реалізацію повноцінної децентралізації з наданням територіальним громадам повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

 

Громади отримали повноваження щодо розпорядження землями державної власності (у межах їхніх територій), за винятком земель, призначених для науково-дослідної роботи.

 

- Ці землі можуть стати потужним потенціалом для розвитку нашої громади в повоєнний час, 

 

- переконана Марія Черненко.

 

Цікаво: як народні депутати бачать розв'язання цієї проблеми з урахуванням інтересів і науки, і освіти, і громади?

 

Чи ефективна реформа децентралізації
 під час війни?

 

На думку Марії Черненко, саме реформа децентралізації у воєнний час забезпечила стійкість місцевих громад.

 

- І після скасування воєнного стану ми зобов'язані завершити повністю процес децентралізації, - вважає Марія. - Зараз точаться дискусії, наприклад, про необхідність існування адміністративних районів та з інших питань.

 

Багато колег побоюються, що створення військових і цивільно-військових адміністрацій під час війни, це крок назад від демократичних процесів.

 

- Я думаю, що не варто цього боятися, - розмірковує Марія. - У Харківській області керують військовими адміністраціями майже всі обрані голови (за винятком, зрозуміло, колаборантів). І ми всі залишаємося обраними керівниками громад.

 

Я думаю, що, незважаючи на політичні спекуляції на цю тему, кожна громада має стати успішною та самодостатньою, і всі наступні кроки мають бути спрямовані на те, щоб місцеве самоврядування мало більше ресурсів.

 

На думку пані Марії, ймовірно, слід працювати над удосконаленням конфігурації громад для покращення життя в них населення, бо є території, які найближчим часом не зможуть стати самодостатніми.

 

Ймовірно, знадобиться злиття громад (як зауважив ведучий - журналіст Олександр Швець, особливо на сході, де населення різко скоротилося). І навіть на прикладі Харківської області ми бачимо, що люди залишають зруйновані території, і, щоб місцеве самоврядування стало ефективним, ми дійдемо до змін конфігурації місцевих громад.

 

Як уже повідомляла «Громада», минулого року Марія Черненко була запрошена до Берліна, на Міжнародну конференцію з питань відновлення України — Ukraine Recovery Conference, URC2024.

 

Конференція об'єднала учасників з усього світу для обговорення міжнародної підтримки, необхідної для відновлення, реформування та модернізації України.

 

Особливо важливою подією для Марії була зустріч з Георгом Мільбрадтом, спеціальним посланником уряду Німеччини з питань децентралізації в Україні. Обговорили питання євроінтеграції України, участі органів місцевого самоврядування у розбудові держави та зміцнення демократії в умовах війни.

 

Малі громади, так само як і великі міста, можуть стати повноцінними партнерами у процесі відновлення.

 

Бо коли громада самодостатня, жителі в ній щасливі.

 

ДОВІДКА «Громади»

 

За даними Харківської обласної військової адміністрації, близько 42 тисяч об’єктів інфраструктури зруйновано на Харківщини від початку повномасштабного вторгнення.

 

39 підприємств виїхало з області, проте 42, за даними OpenDataBot станом на березень 2024, – релокувалося сюди з інших областей.

 

Те ж саме і з людьми – близько 1 млн людей були змушені покинути рідні домівки, але для понад 500 тисяч вимушених переселенців Харківщина стала другим домом.

 

Так, соціально-економічні умови в області змінилися, але люди повертаються, а з ними і бізнес.

 

Тому попри усі випробування громади регіону вже сьогодні починають  планувати своє відновлення.

 

Дивіться і слухайте наш ефір:

 

 

Читайте також:

 

До уваги народних депутатів і Кабміну: чому громади можуть опинитися без тепла?

 

Соціальні мережі
Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту