Метафора пробудження української нації

Київ. До 35-річчя Незалежності України  Міністерство закордонних справ України  спільно з Музеєм історії міста Києва представили виставку «Марчук. Повернення», яка складається із трьох знакових картин:«Пробудження» («Україна квітуча»),  «Фантазії» та «Село і ніч». Ці полотна майже ровесники нашої Незалежності, які за сприяння МЗС України, прибули з Америки на батьківщину автора. 

Точну кількість полотен вихідця з тернопільщини,  народного  художника України, лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка, нагородженого Орденом Свободи, відзнаками   «Національна легенда України»,  «Скарб Нації» ,   Генія сучасності, члена «Золотої гільдії художників», який розробив власну унікальну техніку живопису під назвою «пльонтанізм», важко порахувати. Багато картин, зокрема, раннього періоду, художник дарував. У відкритих даних є згадка про понад 5 тисяч творів митця. 

Ці три, створені в 1990-х роках, із числа подарованих. Презентація їх відбулася на щорічній Нараді послів, де і виникла ідея виставки. Центральне місце в експозиції  займає «Пробудження» (« Україна квітуча»), написана  у Нью-Йорку в часи вимушеної еміграції. 

Сьогодні, коли Україна пробуджується до нової сили, цей образ набуває особливої глибини та символізму, перегукується з історичним моментом відновлення української незалежності.Маестро  мріяв про її повернення в Україну. 

«Це про світло, яке ми шукаємо всередині себе, про мить, коли душа прокидається, - говорить художник.- «Пробудження» я написав  на іншому континенті. Я ніколи не малював чужу землю, не тому, що вона гірша, а тому, що вона не моя.Там, серед чужого, ця картина стала для мене дуже цінною та дорогою, бо в ній було все: туга за Україною, надія на повернення і світло, яке я ніс у собі попри все. Я залишив її там, але вона жила в мені і от повернулася. 

Ці картини  з моменту створення виконували роль «культурних дипломаток» у Генеральному консульстві України у Нью- Йорку,  і , сподіваюся, продовжать виконувати свою місію», — сказав  майстер.

 Картини видатного українського художника Івана Марчука часто називають пророчими через їхній глибокий філософський та емоційний символізм. Знаковою у цьому сенсі є і робота «Пробудження», написана після розпаду СРСР. В ній автор відтворив образ прокидання природи й людської душі, що  уособлює духовне відродження та світло на тлі історичної темряви і сприймається як метафора  пробудження української нації. Вона про буйство життя. Квітуча  Україна  вже не просить дозволу бути вільною.

 Саме це в картині побачила головна художниця-інсталяторка Музею історії Києва Катерина Недяк, презентуючи в соціальних мережах цей символічний проєкт. У центрі його уваги — діалог двох знакових полотен Івана Марчука, між якими лежить 10 років історії:  «Катерина» і «Пробудження»(«Україна квітуча»). Першу  Іван Марчук написав у 1983 р і вона постійно зберігалася в Україні, наповнена темрявою та тишею, що уособлює невільницю- Україну під тиском імперій та радянської системи.

«Пробудження» -  яскраве полотно, яке вперше за 33 роки привезли в Україну. Експозиція в Музеї історії Києва побудована як емоційний та історичний міст між двома епохами й станами країни через колір, світло та погляд геніального Івана Марчука.

 Катерина Недяк повернення картини «Пробудження» розглядає як пророчий знак перемоги та розквіту України. 

«А скільки всього за ці десять років пережила Україна? Скільки змінилося у житті самого Марчука? Як тонко він це відчув і передав через світло , колір, фактуру, погляд. Ця виставка для нас не просто кульмінація трирічної виставкової трилогії. Вона символічна і ми впевнені - пророча. І ми хочемо вірити, якщо «Пробудження» повернулося , то Україна обов'язково переможе і розквітне, - наголосила художниця.- Можливо, ми просто стоїмо зараз між двома картинами і нам залишилося зробити  все для того , щоб перейти на інший бік реальності, до квітучої, мирної, переможної України».

Я також вірю в пророчість полотна, бо  за роки виставок Івана Марчука і розмов з майстром  переконалася, що перед ним відкритий Всесвіт і він знає більше, ніж  може нам  донести. Багато його пейзажів і сюрреалістичних полотен передають передчуття глобальних змін і катаклізмів. Не раз виставлялися полотна з його космічними віщуваннями  на кшталт «Червона планета» чи полотна з циклу «Новий експресіонізм», які  відображають тривогу, відчуття нестабільності світу, космічний хаос і самотність людини перед обличчям невідомого майбутнього. 

Пророчими є  ранні та пізні пейзажі художника, що пережили війни й окупації, несуть у собі енергетику незнищенності українського буття, де традиційний світ природи протистоїть руйнуванню. Навіть картина, що цьогоріч добралася до української полярної станції  в Антарктиді і засвідчила наявність творінь Генія на шести континентах, не була спеціально написаною для океану, затягнутого кригою. Українські ж  полярники відзначили, що цей твір з циклу «Виходять мрії з берегів» гармонійно вписався в навколишній пейзаж. Як розповів художник, власники картини дивуються, що його вибір для подарунку випав саме на цей твір, який ніби  завжди був  частиною цього місця, лиш доповнився загадковим відсвітом криги і снігу.

Якось у своїй майстерні у Відні Іван Степанович показував мені триптих «Монолог», створений за два тижні перед вибухом на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. У цих  картинах багато людей згодом побачили наслідки трагедії Чорнобиля. 

Пригадую, як у приміщенні спілки композиторів була виставка моїх картин і серед них був «Монолог». До мене підійшов  чоловік і вигукнув:«Ви ж передбачили Чорнобиль!». Я придивився ще раз на свої картини, а там люди завислі у повітрі, обрізані, скорбота вселенська, і я зрозумів, що зобразив сотні тисяч людей, що втратили ґрунт під ногами.

   Помічниця Марчука, мистецтвознавиця Тамара Стрипко  пояснює : «Художник бачить далі, ніж пересічна людина. Тобто люди бачать, а художник може й передбачити».

    Тож хай здійсниться  гарне пророцтво Генія  з картини «Пробудження» («Україна квітуча»).