Міф про Божественного Птаха

СТАВ ДОЛЕЮ СЕЛА

Ця композиція, спрямована в небо, раптом опиняється на одній висоті з пасажирами й викликає захоплення та подив: що ж виражає цей величний пам’ятник? На перший погляд — поклоніння божественній силі чи епізод із давньоіндійського міфу? Це запитання я щоразу ставив собі за кілька хвилин до чергового приземлення в Денпасар. Але пізнати істину мені несподівано вдалося на іншому боці острова — у гірському селі Пакудаї, розташованому серед джунглів і рисових полів на тлі сплячих вулканів.

ЗБЕРЕГЛАСЯ ДАВНЯ ТРАДИЦІЯ

Справжні розміри села важко уявити: густа рослинність стоїть суцільною зеленою стіною, приховуючи одноповерхові будинки. Лише смарагдові рисові поля створюють відчуття простору — наче острівці між вулицями. Саме тому на їхньому тлі здалеку впала в око скульптура грандіозного птаха, ніби такого, що летить над будинками. Ще кілька сотень метрів — і я в подиві зупинився перед входом до музею, відомого у світі під назвою Ada Garuda Gallery.

З одного боку входу — втілення індійського епосу Махабхарата, що розповідає історію міфічного птаха, його боротьбу зі зловісною богинею та зміями заради визволення матері з рабства і перетворення Гаруди на надійну соратницю бога Вішну. З іншого — різноманітні персонажі з давніх міфів і легенд. Не менш екзотичним був і сам вхід до музею, наче такий, що веде до казкової печери.  А перший же погляд на найближчу скульптуру викликав неймовірне здивування й змусив зупинитися.

04) Це ж треба було — на одному шматку гігантського стовбура розмістити цілу легенду з усіма її персонажами й водночас передати всі почуття та емоції, які герої та їхні супротивники переживали в ході цієї оповіді. Ми часом захоплюємося, дивлячись на картину художника чи скульптуру майстра. А тут це враження ще більше посилювалося, бо було незрозуміло: як один майстер може оживити шматок гігантського стовбура? Надто вже ретельно, зі скрупульозною точністю були створені ці сотні образів. І скільки ж часу потрібно, щоб створити цей шедевр?

— Цю статую батько створював близько 30 років, — розповідає мій гід Неоман. — Головне місце в цьому музеї займає Гаруда у найрізноманітніших творчих втіленнях багатьох майстрів. Переважно тут зібрані роботи мого прадіда, діда і батька, які вони створювали протягом більш ніж століття. Але є в музеї й роботи інших майстрів, створені 300 років тому, які жили в цьому регіоні.

05 і 06) Ми переходимо з ним від одного експоната до іншого. Тут зібрано кілька сотень різноманітних робіт: статуї, маски, дерев’яні та кам’яні рельєфи, що зображують сцени з життя міфічних героїв давніх епосів. В одному з кутків музею я побачив кілька великих стовбурів дерев, очевидно призначених для подальшої роботи скульпторів. На одній зі стін — цілий стенд із дипломами та фотографіями, які відображають творче життя засновника музею I Made Ada. Його численні учні, мешканці села, туристи і навіть президенти, міністри та державні діячі різних країн називають його Маестро, підкреслюючи свою повагу, визнання заслуг і навіть схиляння перед діяльністю, творчими та соціальними досягненнями Великого Майстра.

Спочатку треба сказати про ту роль, яку займає Гаруда в житті країн Південно-Східної Азії. Достатньо сказати, що образ цього божественного птаха є головним символом Індонезія і сприймається не просто як міф, а як уособлення походження країни, її боротьби за свободу й незалежність, подолання різних труднощів на шляху до розвитку та процвітання. Уже саме народження цього міфічного царя птахів від мудреця й праматері численних божественних істот в індуїстському уявленні про створення світу дає підстави для роздумів про історичний розвиток Індонезії. Надихають індонезійців, на мій погляд, і божественне походження Гаруди, його подвиги та стійкість у боротьбі за порятунок і визволення матері.

ПОЛЕТІВ ГАРУДА НАД БАЛІ

Неоман продовжує знайомити мене зі статуями Гаруди й акцентує увагу на тому, що деякі птахи зображені з орлиною головою та виразним дзьобом, людським торсом, у колінопреклонній і смиренній позі перед Вішну з жестом молитви.

Це той канонічний образ Гаруди, який прийшов до нас з Індії, — пояснює гід. — Так протягом століть у нас зображували цього міфічного птаха як образ служіння вищому закону та божеству. Мій батько ще в перші роки становлення Індонезії дещо трансформував цей образ, надавши йому балійського колориту. Він, як справжній балієць, побачив у Гаруді не лише персонажа епосу, а й частину нашого повсякденного духовного середовища. Тому Гаруда став більш емоційним, «живим» і відображає певну декоративність, властиву нашим танцювально-театральним традиціям, ритуальним церемоніям, храмовому різьбленню на воротах і вівтарях. Погляньте на балійський варіант Гаруди: він зі своїми розпростертими крилами завжди в русі. Його напружене тіло, розкритий дзьоб і потужні кігті свідчать про те, що він ось-ось готовий злетіти й кинутися в бій, щоб захистити свій балійський простір.

Дипломи та фотографії на стенді відображають той факт, що новий образ Гаруди був із захопленням сприйнятий на Балі та в усій Індонезії. У 1981 році майстерню Маестро відвідав президент Індонезії Сухарто. Він підтримав діяльність I Made Ada і придбав кілька його робіт. Коли Рональд Рейган з офіційним візитом прибув на Балі у 1983 році, саме Маестро запросили на зустріч з американською делегацією, щоб він ознайомив президента та його дружину Ненсі Рейган з давнім мистецтвом різьблення по дерев’яному стовбуру. Заокеанські гості були настільки вражені майстерністю Маестро, що запросили його до США для демонстрації творчості. Популярність статуй викликала великий інтерес американців, і діячі мистецтва обрали його почесним професором Каліфорнійський університет.

Після тріумфу у США майстер із села Пакудуві став бажаним гостем на всіх наступних всесвітніх «ЕКСПО» та інших популярних зарубіжних виставках, демонструючи культуру й мистецтво Індонезії, отримуючи нагороди та дипломи з рук глав держав, королів і відомих політичних діячів. Його роботи дарували лідерам багатьох країн і вони прикрасили експозиції найвідоміших музеїв світу. Більше того, скульптури Гаруди, створені Маестро, стали обов’язковим атрибутом усіх індонезійських посольств у світі.

ЗВУЧАВ У ДУШІ МАЕСТРО ГОЛОС ПРЕДКІВ І РІДНОЇ ЗЕМЛІ

Поїздка до США принесла Маестро не лише міжнародну славу й визнання, а й одну ідею, якою він поділився з президентом Індонезії. Він сказав главі держави, що було б чудово створити на Балі гігантський пам’ятник Гаруді за прикладом статуї Статуя Свободи. Ідея отримала схвалення. Більше того, I Made Ada розробив творчу концепцію цього грандіозного пам’ятника. Але коли у 1990 році Маестро запропонували очолити реалізацію цього проєкту, він відмовився, сказавши, що він насамперед скульптор, а не архітектор. Майже 20 років тривало спорудження цієї гігантської скульптури, яка піднялася на 122 метри над рівнем землі.

Є ще одна причина, чому I Made Ada, попри численні пропозиції з різних країн світу створити там власну школу різьбярів по дереву, завжди після короткого закордонного візиту повертався до рідного села. Очевидно, з одного боку, в його душі й серці звучав голос предків і роду, що сягає глибини віків, діалоги з їхніми духами, які жили в його домі. Але, мабуть, передусім в основі його рішень була любов до свого села та його мешканців. Саме ці складові спонукали Маестро створити сільську школу різьбярів по дереву, де головним персонажем творчості стала Гаруда. Він навчав молодих майстрів, відкривав майстерні, стирав межу між «високим мистецтвом» і народним ремеслом. Для нього найважливішим було зберегти традицію села й надати можливості для її розвитку. В окремі роки під його керівництвом навчалися до 100 учнів із рідного села та околиць.

У підсумку I Made Ada став ключовою людиною, завдяки якій Пакудуї стало тим, чим воно є сьогодні. Маестро створив екосистему, де мистецтво стало способом життя цілого села, де майже всі місцеві мешканці живуть завдяки цій традиції. Гаруда став її «брендом» і культурною ідентичністю, туристичною пам’яткою. Значною мірою саме завдяки цим чинникам сюди провели воду та лінії електропередач, побудували дорогу.

Популярність школи та її вчителя вийшла далеко за межі Балі й отримала підтримку уряду Індонезії. У 2002 році в будинку I Made Ada було створено музей. Ознайомлюючись із його експонатами та спілкуючись із Неоманом, розумієш, що це не класичний музей у європейському розумінні, а радше дім-майстерня, галерея й культурний простір одночасно. Рідкісне місце, де міф, ремесло та особиста доля художника поєдналися майже в одне ціле.

Фото 09) На жаль, мені не вдалося зустрітися з Маестро. Йому вже далеко за 80, і останні два роки він прикутий до ліжка. Його справу продовжує Неоман. Двоє інших синів і донька теж володіють секретами майстерності різьблення по дереву, але працюють в інших сферах діяльності.

— У нашому селі завдяки батькові майже кожен чоловік у ті чи інші роки пройшов його школу скульптора, — продовжує свою розповідь Неоман. — Міф про Гаруду дає безмежні можливості для творчої фантазії скульптора. Це створіння — майже повністю птах, але з елементами надприродної розумності та божественної сили. Виходить поєднання людини й птаха, де руки можуть бути людськими, а іноді — з кігтями, обличчя людини, але з орлиним носом та очима… По суті, це — гібрид, який може змінювати свою сутність залежно від філософії скульптора. Пройдіться нашим селом — і ви побачите майстерні, де наші сільські скульптори створюють усе нові й нові образи цього божественного птаха.

Після знайомства з музеєм і Неоманом я прогулявся центральною вулицею села Пакудаї. Справді, майже в кожному другому будинку була вітрина, на якій розміщувалися десятки різних, але завжди впізнаваних Гаруд. Траплялися й майстри: один працював сокирою, вирубуючи з дерева заготовку для майбутньої роботи, інший уже використовував різець, виточуючи частини пташиної голови, третій — полірував наждачним папером майже готову скульптуру. Зустрівся і столяр, який механічним лобзиком випилював лише крила. На вулиці були й туристи, що стояли біля вітрин і вибирали скульптуру божественного птаха. Вони знали, що лише Гаруда з цього села створить справжню енергетику щастя, добробуту й принесе вирішення всіх життєвих проблем.

Фото Олександра Федорова

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:

Телеграм Фейсбук Інстаграм