Мільйони тонн викидів СО2. Як війна в Україні впливає на клімат?

З кожним роком дедалі очевиднішою стає сувора реальність потепління на планеті, а пов'язані з ним ризики для світової економіки посилюються.

Дослідження, проведене під керівництвом учених Ексетерського університету на південному заході Великої Британії та Нанкінського університету на сході Китаю, засвідчило, що близько 60 мільйонів людей уже живуть в умовах небезпечних температур, які в середньому становлять 29 градусів Цельсія. Ризик особливо великий у спекотних і вологих регіонах уздовж екватора: там спека може бути небезпечною для життя навіть за низьких температур, тому що за високої вологості тіло неможливо охолодити за рахунок випаровування поту.

Підвищення температури всього на 2,7 градуса докорінно змінить придатність Землі для проживання, вважає провідний автор дослідження Тім Лентон із британського університету. Тимчасове "вікно" для забезпечення гідного рівня життя закривається, зазначає експертка в галузі географії Ліза Шиппер із Боннського університету. 

Можливості адаптації до змінених кліматичних умов обмежені: у разі екстремальних явищ у багатьох людей навряд чи буде можливість підготуватися до них.

Однак у міру того як світ починає усвідомлювати масштаби кліматичної кризи, геополітична напруженість підриває здатність координувати глобальні дії для вирішення цієї світової проблеми.

Вжитих міжнародним співтовариством заходів, як і раніше, недостатньо для стабілізації температури і запобігання найгіршим наслідкам зміни клімату.

Для обмеження глобального потепління 1,5-2 градусами Цельсія і досягнення нульового чистого рівня викидів до 2050 року потрібне скорочення викидів вуглекислого газу та інших парникових газів на 25-50 відсотків до 2030 року порівняно з 2019 роком.

Довідка "Громади"

Зміна клімату - згідно з визначенням ООН, довгострокові зміни температури та погодних умов. Можуть бути природними, зокрема спричиненими активністю Сонця чи великих вулканів, та антропогенними.

Поки у всьому світі шукають рішення для скорочення викидів парникових газів, війна в Україні продовжує генерувати мільйони тонн викидів СО2. За оцінками експертів, тільки за дванадцять місяців війни вони склали 120 млн тонн CO2.

Про те, як геополітичний порядок денний впливає на регіональні та глобальні зміни клімату, які наслідки для навколишнього середовища України мають бойові дії, а також, коли в нашій країні з’являться кліматично нейтральні та розумні міста в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік Володимир Семиноженко) для YouTube-каналу НАН України розповіла учена-кліматолог, провідний науковий співробітник Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України доктор географічних наук Світлана Бойченко.

Як зазначила докторка географічних наук, ученим доводиться розробляти сценарії, прогнозуючи, що може відбуватися за тих чи інших сценаріїв зміни клімату. Однак у природі може статися щось, внутрішнє чи зовнішнє, що всі ці сценарії не справдяться. Наприклад, вибухи вулканів або забруднення космічного походження.

До речі, у 70-ті роки, коли вчені під загрозою застосування атомної зброї змоделювали ядерну зиму, ці моделі ядерних зим потім лягли в основу кліматичних моделей.

До повномасштабного вторгнення в Україну країни Європи скорочували асигнування на військовий сектор, однак війна в Україні, а тепер іще й на Близькому Сході, змушує знову нарощувати фінансування оборонних технологій і виробництв.

- А цей сектор дуже матеріало- та енергоємний. Крім того, військові навчання супроводжуються викидами парникових газів та інших забруднюючих речовин, не кажучи вже про самі оборонні виробництва.

А коли йде повномасштабна війна, то й країна-агресор нарощує виробництво, як відомо, російські військово-промислові підприємства працюють у три зміни.

- Я б не сказала, що на лінії фронту можливі суттєві кліматичні зміни, - вважає Світлана Бойченко. - Слід говорити про мікрокліматичні ефекти.

Що стосується Бахмута, Авдіївки, загалом зон бойових дій, то там змінюється тип ландшафту. Якщо ми подивимося на фото з дронів, то ми побачимо місячний ландшафт. І навіть улітку!

Підвищується забруднення і ґрунтовими частинками, і важкими металами (внаслідок потужних вибухів). І наші воїни там перебувають, і цим усім змушені дихати.

Однак найбільші викиди парникових газів, за оцінкою українських учених, дають підприємства енергетики та сміттєзвалища (вони виділяють величезну кількість метану).

За супутниковими спостереженнями, атмосфера над Україною навіть очистилася у зв'язку з тим, що припинили роботу або існування великі підприємства Донбасу.

-

 Однак краще б це сталося не зі згаданих руйнівних і тргічних причин, - зазначає Світлана Бойченко. - Проте ми й до війни вельми хижацьки ставилися до своєї природи та атмосферного повітря.

Є наземні станції, які у великих індустріальних українських містах ведуть вимірювання викидів шкідливих компонентів. І в середньому по Україні ми маємо одні значення, а в промислових містах таких, як Дніпро та область, ці показники вдвічі вищі, ніж у середньому по Україні.

- Шкідливі речовини осідають у водойми та ґрунти, - каже Світлана Бойченко, - на людей, на рослини, на їхні сади й городи, загалом - у навколишнє середовище. І тому південно-східні регіони України залишаються найбільш забрудненими та забруднюючими.

Завдяки переміщенню повітряних мас із заходу, забруднення переміщуються здебільшого у східному напрямку.

- Таким чином, ми забруднюємо сусідні регіони, так само, як до нас переміщуються забруднення з інших регіонів, - констатує докторка географічних наук. - Однак довгий час забруднення залишаються в наших регіонах, і нам доводиться ними дихати.

Великі міста - Харків, Дніпро, Запоріжжя, Київ - ще називають "островами тепла", і в цьому є внесок і потужного автомобільного трафіку; асфальтове покриття доріг, дахи численних будинків нагріваються і створюють тепловий ефект.

- Ми спостерігали за супутниковими даними аерозольних викидів у зоні Бахмута, і переконалися в сильному забрудненні атмосфери продуктами горіння. І з подивом виявили, що цей ефект можна побачити і в тих регіонах, де не ведуться активні бойові дії. За рахунок перенесення повітряних речовин... Залежно від синоптичної ситуації - на багато десятків кілометрів.

Наприклад, продукти горіння з Авдіївки досягають Дніпра і Запоріжжя.

Особливо гостро це відчувалося, коли горіли ліси в Київській, Житомирській, Чернігівській та Сумській областях на початку повномасштабного вторгнення.

Однак кліматична ситуація здатна впливати на їхнє поширення. Завдяки тому, що весна 2022 року виявилася прохолодною та дощовою, пожежі затихли.

Європейська комісія розробила програму "100 кліматично нейтральних і розумних міст" і запустила її 2022 року. Згідно з цією програмою 100 міст зобов'язуються різко скоротити свої викиди до 2030 року. Європейський союз допоможе їм досягти цієї мети.

Програму зустріли з ентузіазмом: ініціатива отримала 370 заявок від різних міст співтовариства і навіть міст, що не входять до ЄС.

У програмі візьмуть участь 112 міст Європи, у яких сукупно мешкає близько 75 мільйонів осіб. Перш за все, вони підготують "міські кліматичні контракти". У них будуть викладені дії та інвестиційні плани для досягнення кліматичної нейтральності, в основному це відсутність парникових викидів, перехід на альтернативні джерела енергії, створення зелених зон.

Ці "контракти" не мають юридичної сили, але їх невиконання коштуватиме репутації міста.

На початку 2023 року подібні проєкти прийшли і в Україну. Європейських партнерів дуже зацікавили як пілотні проєкти Херсон, Миколаїв, Запоріжжя.

Світлана Бойченко брала участь з української сторони в підготовці цих проєктів. Але, на жаль, війна триває, і проєкти поки що зупинені.

- Попри те, що триває війна, нам усе ж таки слід думати про позитивне, - стверджує пані науковиця. - І післявоєнні програми та команди, здатні їх здійснювати, варто створювати вже зараз. Бо ми хочемо жити в чистому світі та смарт-містах.

- Потрібно думати про хороше, і тим самим притягувати хороше в наше життя, - підсумувала вона.

Читайте також:

Експертиза «Громади». Кринки як кістка в горлі,  Харків як привід для залякування…

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp