Міністерство культури та інформаційної політики презентувало стратегію з розвитку медіаграмотності на період до 2026 року

"Протягом тривалого часу Україна зіштовхується з дезінформацією та інформаційними операціями з боку російської федерації, що спрямовані на підрив національної безпеки та загострення суспільно-політичної ситуації. Ефективна система реагування на такі виклики містить у собі прогнозування, швидке виявлення та спростування дезінформаційних повідомлень, стратегічні комунікації, тісну взаємодію державних органів та інститутів громадянського суспільства, а також розвиток медіаграмотності населення України", - сказано у передмові до Стратегії.

У документі також сказано, що "Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна Росії проти України показали, що розвиток медіаграмотності є частиною національної безпеки та запорукою стійкості суспільства. Розвиток генеративного штучного інтелекту, який відкрив багато можливостей, водночас є частиною дезінформаційних впливів та шахрайських активностей, також загострює потребу в розвитку медіаграмотності та зумовлює переосмислення компетентностей, якими має володіти людина". 

 На цьому під час презентації Стратегії також наголосив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.  «Ми знаходимося зараз в насиченому, різноманітному і, головне – доступному, інформаційному просторі, де важливо знати, як оперувати даними, де знайти відповідь на те питання, яке нас цікавить. Але, на жаль, є й інша сторона. Медіаграмотність – це ще й знати, кому і чому не треба вірити. У людей повинна з’явитися звичка – бути критичними до інформації. Тому важливим елементом нашої стратегії є освіта».

Він також підкреслив, що наразі актуальне переосмислення компетентностей людини через розвиток штучного інтелекту. Адже він відкрив багато можливостей, але водночас є частиною дезінформаційних впливів та шахрайських активностей. Це також загострює потребу в розвитку медіаграмотності.

На думку розробників Стратегії, для кращої ефективності в посиленні стійкості населення України до дезінформаційних впливів робота з медіаграмотністю в країні має бути міжсекторальною та вимагає посиленої координації зусиль держави, громадського сектору, міжнародних організацій і медіаспільноти. З цією метою вони пропонують виокремити такі компетентності, якими має володіти медіаграмотна людина: 

1) Інформаційна та медіаграмотність. Вміння критично оцінювати контент із різних джерел та відповідально користуватися медіасервісами. 

Показники володіння компетенцією: 

• вміння розпізнавати різні типи контенту та підбирати джерела інформації; 

• розуміння ролі та функцій медіа у суспільстві, знання про те, як створюється контент, хто є власниками великих медійних компаній та як це впливає на інформацію, котру отримує споживач; 

• здатність аналізувати та оцінювати мотивацію автора контенту та контекст, у якому він представлений;

 • вміння аналізувати повідомлення та оцінювати достовірність і неупередженість контенту. 

2) Стійкість до інформаційних впливів, фактчекінг. Критичне мислення. 

Показники володіння компетенцією: 

• розуміння способів маніпулювання емоціями та вміння їм протидіяти; 

• вміння ідентифікувати дезінформацію та маніпулятивний контент; 

• вміння ставити питання, проводити паралелі, аналізувати передумови та причинно-наслідкові зв’язки;

 • розуміння загроз, які можуть становити популярні месенджери та вміння ними користуватися. 

3) Цифрова грамотність. Використання правил цифрової гігієни у повсякденному житті. 

Показники володіння компетенцією: 

• здатність захищати персональні дані й приватність; 

• розуміння того, як алгоритми соціальних мереж та налаштування браузерів можуть впливати на підбірку інформації, яку споживає людина; 

• вміння розрізняти безпечні медіасервіси та середовища; 

• вміння захистити себе від шахрайств і зловживань в Інтернеті; 

• розуміння роботи штучного інтелекту, можливостей та загроз, які він становить; 

• уміння застосовувати цифрові технології для участі в житті суспільства; 

• застосування цифрового етикету під час користування медіасервісами. 

4) Відповідальне створення та поширення особистого контенту. 

Показники володіння компетенцією: 

• розуміння та повага до авторських прав; 

• розуміння та протидія мові ворожнечі та соціальним стереотипам; 

• вміння створювати якісний контент з використанням цифрових технологій; 

• вміння висловлювати особисту думку, зокрема в соцмережах; 

• використання можливостей онлайн-навчання...

Нагадаємо, що Стратегія з розвитку медіаграмотності була розроблена  за підтримки UNDP в Україні та фінансування уряду Японії з урахуванням Стратегії інформаційної безпеки, затвердженої Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021.