Мистецтво під час війни

- Як ви прийшли до мистецтва? 

- Малювати почала, як і всі, з дитинства. Мені подобалося годинами роздивлятися листівки, журнали, календарі, книжки з репродукціями картин художників, яких у нас дома було чимало. Намагалася копіювати твори імпресіоністів. Пам’ятаю, яке велике враження на мене склала екскурсія до справжньої художньої майстерні художника А. Насєдкіна.

Чарівний світ акварелі відкрила для мене моя вчителька образотворчого мистецтва Людмила Олексіївна Будіна. Свого часу було бажання вступити до художнього вишу, але життя скорегувало плани.Чарівний світ акварелі відкрила для мене моя вчителька образотворчого мистецтва Людмила Олексіївна Будіна. Свого часу було бажання вступити до художнього вишу, але життя скорегувало плани.

Багато вчилася самостійно. Спочатку це були художні журнали, книги. Згодом – тематичні сайти, форуми, уроки живопису онлайн, вебінари. Але без досвідченого вчителя неможливо досягти належного рівня у будь-якій діяльності, тому у 2017 році прийшла до художньої студії. Там професійні викладачі Олександр Олександрович Азаркін та Павло Олександрович Азаркін ознайомили з основами академічного живопису та рисунку, основами композиції, кольорознавства.

- Чому ви вирішили долучитись до проєкту «Трансформація зброї»?

- Про проєкт «Трансформація зброї» я дізналася від знайомої мисткині, разом з якою брала участь у художній виставці в Будинку художника в Києві. Це було на початку 2023 року. На той момент Святослав Попович — волонтер, засновник проєкту, — шукав охочих розписувати військові артефакти, щоб залучити кошти для підтримки Збройних сил України. Я без вагань погодилась.

- Що ви відчуваєте під час перетворення зброї на арт-об’єкт?

- Перетворення зброї на арт-об’єкти — це цікавий і творчий спосіб висловити своє ставлення до війни, миру, життя та смерті. Це також може бути способом подолати страх, травму, гнів або сум. У кожного художника свої відчуття та емоції.

Особисто я відчуваю натхнення від того, що можу перетворити предмет, який призначений для знищення, на арт-об’єкт, надати йому новий сенс та форму, викликати зацікавлення або здивування у глядачів.

- Як ви підбираєте тематику для розпису?

- При виборі тематики для розпису я враховую такі моменти, як національний контекст, естетика та повідомлення. Наприклад, можна відобразити у розписі елементи національних символів або історичних персонажів. З точки зору естетики зброя може бути прикрашена за допомогою різних художніх стилів, технік, кольорів.

Але найголовніше — сюжет повинен нести певний зміст, ідею, емоції.  Для себе я визначила, що не хочу, щоб мої роботи викликали негативні почуття, хоча будь-які емоції мають право на існування.

І, звичайно, при створенні композиції майбутнього сюжету потрібно врахувати форму об’єкта та його розмір.

- Скільки артефактів ви перетворили на арт-об’єкти?

- В рамках проєкту «Трансформація зброї» я створила сім арт-об’єктів із використаної зброї різного калібру. Крім цього проєкту, ще було розписано десь близько десятка артефактів.

- Якою була ваша найскладніша робота?

- Найскладнішою роботою з точки зору технологічних процесів, був розпис латунної гільзи, а саме підготовка її до розпису. Оскільки матеріал, з якого виготовлена гільза, потребував ретельного шліфування з подальшим обов’язковим покриттям лаком. З цим мені допоміг чоловік.

Взагалі над цією роботою ми працювали всією родиною. Графічну частину виконала моя донька Анастасія — студентка академії дизайну та мистецтв.

- Скільки часу займає розпис?

- Найскладніша частина процесу – це обрати сюжет та продумати композицію. Певний час займає підготовка поверхні, яку треба зачистити та знежирити. Сам розпис, в залежності від розміру об’єкта, займає від одного до трьох днів.

- Яка ваша найулюбленіша робота?

- Моя найулюбленіша робота – це розпис тубусу від снаряду доволі великого розміру. На ньому я зобразила дівчину з півником, як уособленням світанку та символом воскресіння, відродження життя. Спів півня визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівські сили і своїм співом він розганяє нечість.

- Також нам відомо, що ви робили розпис гільзи на замовлення гурту ТНМ. М, можете поділитись своїми враженнями від цієї роботи?

- Розпис гільзи для гурту «Танок На Майдані Конго» було зроблено до їхнього Різдвяного туру містами України.

Знов Святослав Попович звернувся із запитом. Потрібно було семеро митців. Я, звісно, висловила бажання, оскільки обожнюю їхню творчість. І тематика розпису теж давала велике поле для творчості. Спочатку потрібно було розробити ескіз, дотримуючись дедлайну, та затвердити його.

За задумом, композиція з янголом, що розсипає над вечірнім містечком сніг, символізує святковий настрій, радість, добро та надію.

Взагалі від процесу розпису я отримала велике задоволення.