Молдова "на лезі ножа", а демократія "жує соплі". Що чекає на Майю Санду після перемоги на виборах? Погляд із Харкова...

За офіційними даними, що надійшли до ЦВК Молдови з усіх виборчих дільниць, Санду зібрала 55,33% голосів, Стояногло, відповідно - 44,67%.

Санду перемогла завдяки голосам молдаван, які живуть за кордоном.

Ці та інші аспекти виборів, що відбулися в Молдові, а також про те, що чекає на президентку сусідньої держави в найближчому майбутньому та яке значення ці процеси мають для України, політичні експерти обговорювали в «Політичній кав'ярні» Харківського пресклубу.

Нагадаємо, що 2020 року саме голоси діаспори забезпечили зрештою Майї Санду перемогу над її супротивником, чинним на той момент президентом Ігорем Додоном, який представляв ту саму «Партію соціалістів», від якої цього разу балотувався Олександр Стояногло.

- Це, дійсно, дуже важлива подія, - коментує доктор політичних наук Ігор Поліщук. - Тому що Молдова не тільки наша сусідка, а й помітний політичний партнер. Україна так само, як і Молдова, належить до пострадянських держав.

Використовуючи майже фізичну термінологію, політолог ужив оригінальне поняття «закон перетікання енергії».

Якщо в Україні відбуваються демократичні процеси, то і в інших пострадянських країнах розвиваються ті ж самі тенденції. Якщо ж навпаки, відбувається ухил у бік авторитаризації, то, як правило, відгукується на всьому пострадянському просторі.

Слава Богу, Молдові вдалося зберегти проєвропейський демократичний тренд.

На жаль, на думку Ігоря Поліщука, події в Молдові не вичерпані. Наскільки йому відомо, РФ, яка спонсорує певні політичні сили, готує протести, включно з прямим підкупом громадян.

- Україні теж слід хоч трохи допомагати Молдові, її демократичному уряду, втриматися, - каже експерт. - Бо якщо Молдова зберігатиме проєвропейський тренд, то й ми почуватимемося набагато безпечніше.

Ігор Поліщук звернув увагу на те, що перемога на президентських виборах, по суті, розпочинає для команди Маї Санду наступну, навіть більш важливу виборчу кампанію.

Влітку 2025 року в Молдові відбудуться вибори парламенту - а оскільки ця країна є парламентською республікою, то саме результат цієї кампанії визначить конфігурацію її влади на найближчі роки.

Зараз партія Санду «Дія і солідарність» володіє абсолютною парламентською більшістю, що явочним порядком перетворює президента на головного політика країни, який часом навіть виходить за межі своїх конституційних повноважень без будь-яких згубних для себе наслідків.

Поразка нинішньої партії влади на виборах наступного року автоматично перетворить Маю Санду на «молдавську королеву» - кишинівський аналог грузинського президента Саломе Зурабішвілі, яка хоч і стоїть на цілком прозахідних позиціях, але не має реальних важелів впливу на цілком проросійські кроки «Грузинської мрії» Бідзіни Іванішвілі.

Експерт висловив занепокоєння, що Росія продовжить на парламентських виборах відомі технології («каруселі» тощо), які українці бачили за Януковича.

- Тому що одні й ті самі політтехнологи, які Україною мандрували свого часу, тепер перекинулися в Молдову і Грузію.

Для нас ситуація ускладнюється військовими діями, а тому в нас узагалі призупинено демократичний процес.

Чергові вибори своєчасно не відбулися, і це задає свого роду напругу в суспільстві.

Тому дуже важливо, на думку Ігоря Поліщука, бачити приклад сусідньої країни, яка рухається в правильному напрямку. І це підтримує надію, що і ми теж збережемо демократичний вектор.

Експерт нагадав, що на пострадянському просторі є три базові держави, які більш-менш рухаються демократичним вектором: Молдова, Україна та Грузія.

Однак у Грузії складається парадоксальна ситуація, коли президентка країни перебуває в опозиції до уряду.

- Сподіваюся, у Молдові такого не станеться, - обережно прогнозує політолог. - І на наступних парламентських виборах проєвропейські сили завоюють перевагу.

Ігор Поліщук не думає, що відбудеться значний розрив у голосах за проросійські та проєвропейські сили.

- Але світ-то сучасний, як влаштований? - міркує харківський політолог, згадавши, що нещодавно спілкувався з київським колегою - теж доктором політичних наук, колишнім луганчанином Феліксом Барановським. - І він висловив оцінку, що загалом переживає сучасний світ.

Світ розколюється навпіл. Якщо подивитися на політичні процеси, то вони розриваються на дві рівні половини (Молдова: 50 на 50, США, Грузія тощо).

Про що це свідчить?  Про кризу світового суспільно-політичного устрою.

Політичні системи, що встановилися в більшості країн, не відповідають тій новій формації, яка насправді вже існує.

- Це не капіталізм, а кібералізм, - наголошує Ігор Поліщук. - Від слова «кіберпростір».

Тому що основний продуктивний ресурс сьогодні зосереджується у віртуальному просторі.

А політичні системи застаріли. І для того, щоб подолати кризу, є дві можливості: або перехід до прямої демократії (аж до електронного голосування і держуправління), або кібердиктатура (як у КНР), коли за кожним вашим кроком стежать.

На думку вченого, кібердиктатура системно випереджає традиційні демократії завдяки швидшому ухваленню рішень, об'єднанню і придушенню інакомислення.

- Мені думки професора Барановського дуже сподобалися, - каже Ігор Поліщук. - По суті, вони пояснюють для нас суть світової кризи.

 

Подивіться, як швидко об'єдналися РФ і КНДР? Швидко об'єдналися... А що робить демократичний світ? Соплі жує! 

- у серцях додав політолог.

Політолог Юлія Біденко звернула увагу на зусилля РФ щодо мобілізації проросійських виборців у Молдові, аж до перевезення літаками виборців на дільниці в Туреччині, Азербайджані та Білорусі.

Тому величезне значення для результатів виборів мають голоси молдавської діаспори, яка проживає на Заході.

- Але для мене ця перемога не досить переконлива, - зізнається Юлія Біденко. - Тому що я знаю результати опитувань громадської думки, коли за аналогічного референдуму за європейський вибір, в Україні голоси на користь ЄС сьогодні були б приблизно 82% на 18%.

Щоправда, Україна аналогічні зміни до Конституції внесла ще 2019 року.

Вона звернула увагу на те, що Молдова важлива для України ще й тим, що ми разом в одній зв'язці йдемо до Європейського союзу.

Виходячи з її досвіду спілкування з європейськими колегами, в ЄС є побоювання, що, якщо «посиплеться» євроінтеграція Молдови, то й український голос про прагнення до євроінтеграції буде, на жаль, звучати непереконливо.

Хоча Україна має й більше морального права бути включеною у своєрідний пояс майбутнього розширення Європи.

Якщо відбудеться русифікація політики в Молдові, то Україна як країна, що воює, може втратити свої позиції символічного регіонального лідерства.

Як зізналася політологиня, ситуація в Грузії резонує для неї навіть більше, бо вона має там багато знайомих і друзів і серед громадських діячів, і серед політиків, які ще 2015 року дуже жваво долучалися до «Грузинської мрії», бо вона асоціювалася для них із коаліцією різноманітних політичних проєктів: від лібералів до соціалістів.

Їм здавалося, що таким чином можна виправити «перегини» Саакашвілі.

- І всі вони в один голос мені говорили: наш курс на демократичні реформи та європеїзацію незмінний. Ми будемо лише покращувати процеси, задані Саакашвілі.

І тепер вони називають те, що відбувається, «катастрофою».

Якщо відбудеться русифікація політики в Молдові, то Україна як країна, що воює, може втратити свої позиції символічного регіонального лідерства.

- От насправді і в Молдові, і в Грузії за проросійські мули голосував зовсім не креативний клас, який зосереджений у столицях, - каже Юлія Біденко, маючи на увазі слова Ігоря Поліщука про кібердемократію. - Це сільські жителі, які живуть, завдяки своєму маленькому аграрному господарству, за рахунок того, що вирощують виноград.

Це бідні люди, які радіють обіцянці Іванішвілі погасити їм мікрокредити. І тому, дивлячись на ці процеси, і нам, українцям, слід пам'ятати, що наше суспільство дуже поляризоване. Так само, як «середній американець», який не обов'язково живе в Силіконовій долині.

Ці люди голосують за найпростіші популістські «месиджі», які вміють використовувати як Трамп, так і російська пропаганда в Грузії та Молдові.

- Я не можу морально виправдати використання фото розбомблених українських міст політичною силою, яка з вельми сумнівною перевагою здобула перемогу на виорх у Грузії, - констатує експертка.

Це залякування звучало дуже ясно: якщо ви будете демократизуватися, то на вас теж чекає війна.

- На жаль, Україна через російську пропаганду не завжди може бути дуже позитивним кейсом, навіть для наших сусідів,

- підсумувала Юлія Біденко.

Історик і політолог Євген Ярошенко не схильний поспішати з глибокими політичними висновками.

- Що стосується Грузії, - каже він, - то давайте будемо відвертими. І в Грузії, і в Молдові посилено працювали російські політтехнологи. І на підтримку Іванішвілі, і на Шора-Додона.

У Грузії вони виграли, а ось у Молдові їм це не вдалося. Хоча РФ вклала величезні гроші. Навіть більше: Росія відкрила для молдавських яблук і винограду свій ринок, чим скористалися проросійські сили.

- Вони вирішили взяти Молдову без війська, - підкреслює Євген Ярошенко. - Я думаю, що Санду все ж таки помилилася, наважившись провести референдум про включення до Конституції курсу на євроінтеграцію Молдови.

І Кремль, на думку політолога, цим скористався.

Санду буквально пройшла по лезу ножа.

За оцінкою Євгена Ярошенка, російські політтехнологи мали намір, по-перше, «злити» референдум; по-друге, домогтися нелегітимності підсумків виборів; по-третє, скористатися тим, що Молдова - парламентська республіка.

І взяти реванш у 2025 році на парламентських виборах.

- І що ми бачимо тепер? - розмірковує експерт. - У Молдові вибудувана дуже потужна мережа російського впливу з фінансовим підкупом, судова влада в республіці майже не працює, МВС у сенсі протидії цій «мережі» не працює.

І проросійські діячі, які не вилазять із Москви, обов'язково скористаються цим на парламентських виборах.

- Я думаю, на парламентських виборах відбуватиметься найважча боротьба. Тому що країна розколота ще з часів СРСР.

Політолог рекомендує подивитися на голосування в Гагаузькій автономії, де живуть етнічні болгари, які не хочуть румунізації, а на півночі республіки - у Придністров'ї живуть етнічні українці.

Євген Ярошенко нагадує про те, що це - колишня територія Одеської області. Російська окупація дуже впливає на територію Придністров'я.

- Хоча зміни є, - продовжує він, - завдяки тому, що Санду прискорила отримання молдовського громадянства для придністровців, запровадила вивчення румунської мови, чим, як не дивно, люди почали активно користуватися в Придністров'ї.

Сьогодні на проросійських телеканалах, які дивляться в Молдові, Маю Санду називають не інакше, як «президентською діаспори».

Тож про остаточний вибір Молдови ми зможемо судити наступного року на парламентських виборах.

Більше цікавих дискусій дивіться і слухайте в ефірі Харківського пресклубу:

Читайте також:

Америка на межі. Отже, хто переможе? Що ми знаємо напередодні президентських перегонів…