Дзвони, колони і солярні знаки Спаського собору в Чернігові. Колаж авторки статті
«Од всіх сторон ворогують, Огнем-мечем руїнують». Дума гетьмана і підписані ним «Коломацькі статті»
Іван Мазепа – один із найвідоміших українських державників минулого – щедро жертвував на храми. Церкви його епохи притягують вишуканістю, легкістю архітектури. У статті поєднаються факти про те, як непомітна річка Коломак на межі Слобожанщини й Гетьманщини (або сучасних Харківщини і Полтавщини) стала важливою і називною в історії. Ілюстраціями обираю знімки із харківського фототуру до Чернігова, який проходив до повномасштабного вторгнення і залишив багато цікавих кадрів у нашому домашньому архіві. Зараз, після 800-т днів великої війни на землях України, бойових дій на території Чернігівської області й ракетних обстрілів самого Чернігова, дістатися з Харкова до місць, пов’язаних з Мазепою, досить складно. Поїздів прямого сполучення з Харкова немає, пересадка в Києві за умов кризового енергопостачання може стати проблемою. Але мандрувати на різних сайтах і роздивлятися фото – чому б і ні?
Один із найповніших сайтів – Ім'я Івана Мазепи
Архівні матеріали, публікації відомих і молодих дослідників, ілюстрована публікація «Церковні споруди, що були збудовані або оздоблені коштом І. Мазепи».
Спасо-Преображенський собор Чернігова. Закладений близько 1030 року.
Як центр князівства, Чернігів славився своєю архітектурою. Літописець користувався цікавим еталоном для вимірювання висоти: стіни Спаського храму були споруджені за князя Мстислава на висоту вершника, який сидить на коні з піднятою рукою. Завершував будівництво вже онук князя Ярослава Мудрого. Під час татаро-монгольської навали собор зазнав руйнувань, зокрема, частково зруйнувалися склепіння. Собор стояв у центрі палацових споруд княжого граду і слугував також усипальницею князів. Мазепа підтримував собор матеріально, бо на ту пору в ньому ще вціліли фрески ХІ століття. Їх пошкодили недолугі реставратори початку ХІХ століття.
У стародавньому центрі Чернігова височіє ще один свідок князівськой доби — Борисоглібський собор (1120-1123 рр.) — усипальниця князів роду Давидовичів, пізніше головний храм кафедрального монастиря, ліквідованого указом російської імператриці Катерини ІІ в 1786 році.
На краю валу колишньої фортеці — стародавнього історичного центру, розташована одна з найдивовижніших архітектурних споруд міста, нині відома як Колегіум. Колись ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря — резиденції чернігівських архієпископів. Вона складається з довгого двоповерхового корпусу монастирської трапезної та дзвіниці, що безпосередньо прилягає до неї. Розбудовувати кафедру почав чернігівський архієпископ Лазар Баранович, який 1672 р. переїхав до Чернігова. Можливо, за його ініціативою і розпочалося будівництво трапезної. У 1700-1702 рр. чернігівський архієпископ Іоан Максимович за підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи прибудував до неї впритул дзвіницю, зв’язавши її з другим поверхом трапезної. Про меценатство гетьмана свідчить закладна дошка дзвіниці з гербом Івана Мазепи та записом про пожертвування гетьмана, яка експонувалася в одній з виставкових зал. Дзвіниця мала церкву названу на честь патронального святого гетьмана — Іоана Предтечі.
Відомий описувач краю XVIII ст. Опанас Шафонський повідомляв, що коли копали фундамент під цю дзвіницю, то був знайдений срібний ідол. З нього виготовили срібну царську браму для іконостасу кафедрального собору. На брамі також викарбуваний герб гетьмана Івана Мазепи.
У мальовничій околиці на Болдиних Горах цей монастир заснував близько 1069 року Антоній Печерський. Антонієві печери – відома пам’ятка підземного зодчества. Троїцький собор споруджували у 1679-1695 роках.
Цікавий факт: у соборі зберігся фрагмент напису часів гетьмана Мазепи про грошові пожертви Лазаря Барановича та Івана Мазепи на будівництво святині.
Гетьманував Іван Мазепа 22 роки. Булава дісталася йому в 48-річному віці, після навчання в Києві, Голландії та Франції, придворних пригод у центральній Європі і старшинських змов на рідних землях. Отже, влітку 1687 року на березі річки Коломак відбулися гетьманські вибори.
Підписані Мазепою «Коломацькі статті».
Дослідниця Ольга Ковалевська пише: «Коломацькі статті» 1687 р. являли собою українсько-московський договір, який укладався між козацькою старшиною на чолі з новообраним гетьманом Іваном Мазепою та московськими царями Іваном та Петром і їхньою регентшeю царівною Софією. Договір містив 22 статті. У своїй основі «Коломацькі статті» мали українсько-московські договори 1669 р. та 1672 р., підписані при обранні гетьманів Демʼяна Ігнатовича (Многогрішного) та Івана Самойловича. Користуючись військово-політичною перевагою московського уряду, а також слабкістю української старшини, розбіжностями її політичних уподобань, загальним соціально-політичним напруженням, московська сторона домоглася введення в текст договору нових статей, які суттєво обмежували права України-Гетьманщини і забезпечували інтереси Московщини.
«Коломацькі статті» декларативно підтверджували традиційні козацькі права і вольності, зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські полки. Водночас договір містив низку статей, які забороняли гетьману без царського указу позбавляти старшину провідних посад, а старшині – скидати і обирати нового гетьмана; примушували козацьку старшину наглядати за діями гетьмана та своєчасно доносити на нього царському уряду;
Підтримавши так званий Наришкінський переворот у Москві, в результаті якого влада в країні перейшла до царя Петра, Мазепа вже 20 вересня 1689 року уклав з ним угоду. Вона отримала назву «Московські статті».
Івана Мазепу іноді називають найзаможнішим правителем тодішньої Європи. Іван Степанович не мав дітей, хоча прожив у шлюбі з дружиною 35 років.
Петру Першому на час підписання із Мазепою відповідних статей було 17 років. Гетьман намагався використати увесь свій досвід, домогтися повернути оренди замість грошових поборів. Саме ця стаття забезпечувала економічну і фінансову самостійність Гетьманщини.
Як розтлумачує дослідниця Ольга Ковалевська, «Акт 1689 року повинен був зафіксувати кожного за своїм станом і заборонити міжстанові переміщення. Таке рішення розʼязувало проблему невиконання повинностей. Крім того, воно дозволяло остаточно перетворити козацтво на соціальну еліту суспільства. Не менш важливим у новому договорі був пункт про те, що будь-які земельні дарування в межах Гетьманщини є виключною прерогативою гетьмана. Останній завдяки цьому перетворювався на повноцінного розпорядника усіх вільних земель і отримував важелі впливу на старшину. В умовах, коли представники старшини за «Коломацькими статтями» мали право на самовільне відвідування Москви та отримання царських пожалувань у поєднанні з правом подання доносів на гетьмана, запровадження такої статті нейтралізувало для нього певні загрози. Таким чином, підписання нової московсько-української угоди дозволило Івану Мазепі забезпечити відносно автономне існування Гетьманщини, до поки процес її поглинання Московщиною не набув загрозливих форм і не призвів до необхідності пошуку виходу з-під її протекторату».
Поширене визначення «бароко часів Мазепи». Але зовсім не витончено-романтично звучить дума «Всі покою щиро прагнуть». Це швидше заклик до єднання, до збройного захисту рідної землі. Авторство її приписують гетьману.
Всі покою щиро прагнуть (Дума гетьмана Мазепи, XVIIст.)
Нам вона доступна у виконанні Тараса Компаніченка. У середині ХХ століття з’явилася діаспорна публікація у США О.Оглоблина про те, що текст думи привіз до Петра Першого Кочубей як доказ зради. Оглоблин наводить негативні приклади від петровсько-мазепинських угод. Особливо невдатним був московсько-український похід 1698 року на південь. Широкі плани завоювати Крим закінчилися відступом союзників і втогненням татарського війська на Слобожанщину, зруйнуванням слобід на Сіверському Дінцю. Війна виснажувала Україну, а московській владі давала можливість збільшувати мілітарно-політичний вплив. Ось тоді й народилася згадана дума.
«Самопали набивайте, Острих шабель добувайте, А за віру хоч умріте, І вольностей бороніте! Нехай вічна буде слава, Же през шаблі маєм права!»
Слідкуйте за нами в соціальних мережах:
Телеграм: https://t.me/gromada_group
Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.news
https://www.facebook.com/profile.php?id=100063960576773
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз