Незламність - їх ДНК. Як повертають до повноцінного життя після важких воєнних травм

Новий принцип реабілітації, втілений у центрі «Незламні», дозволяє військовим і цивільним якісно і комплексно відновлюватися після важких поранень. Від початку повномасштабного вторгнення тут пролікували понад 15 тисяч поранених українців, серед яких 350 - діти.

«Громада» побувала у центрі «Незламні» під час медіатуру, організованого Харківським пресклубом.

Такого комплексного та мультидисциплінарного  принципу реабілітації, як у Національному центрі «Незламні», коли «під одним дахом» знаходяться операційні, лікарі різних спеціальностей, психологі, майстерня з протезування,  тренажери, басейн, ерготерапевтична квартира, де пацієнти заново вчаться побутовим навичкам після протезування, - такого немає в жодному медичному закладі України.

- Головний принцип центру «Незламні» полягає в тому, що пацієнт залишатиметься тут доки сам, на власних протезах, повністю соціально адаптований, не буде здатний  самостійно вийти з лікарні, - розповідає Зоряна Гасій, менеджерка комунікаційного центру «Незламні».

Зазвичай, після ампутації пацієнт самостійно змушений шукати протезні майстерні, окремо — реабілітологів та психологів для підтримки.

- В цьому випадку  лікарі не комунікують між собою, немає контакту між хірургами та протезистами, що надважливо, адже від цього  залежить рівень ампутації та подальше протезування і якість життя пацієнта, - наголошує Зоряна Гасій. – У нас усі фахівці працюють у тісному контакті.

Лікарі ще на ампутації радяться за протезувальниками, який рівень ампутації буде кращим, яка саме ампутація буде функціональною, за що поборотися.

Адже реабілітація починається не з встановлення протезу, а ще на операційному столі, під час ампутації. Саме тому надважливою є комунікація хірургів, протезистів, реабілітологів і психологів, що працюють з пацієнтом.

Після загоєння рани починається протезування. Довгий і складний процес, від якого залежить, наскільки людина повернеться до повноцінного життя.

Тут відкрита перша в Україні майстерня, що функціонує саме при лікарні. Зазвичай протезні майстерні розташовані окремо від реабілітації, і окремо від хірургії. В центрі «Незламні» майстерня знаходиться в одному з корпусів, у підвальному приміщенні.

- Наприкінці вересня 2022 року ми відкрили першу  мобільну майстерню протезування, - зазначає Зоряна Гасій. - Це була контейнерна модель на два робочих місця. І там виготовляли протези. Але потреба була значно більше, і ми почали розширюватися. Звільнили у підвалі складське приміщення і зробили там протезну майстерню на 14 робочих місць. Відкриттям цієї майстерні ми замкнули коло – ампутація, реабілітація, протезування в рамках одного медичного центру.

У протезній майстерні – людей як у вулику. Тут, тримаючись за паралельні бруси, молоді хлопці приміряють протези нижніх кінцівок. Хто тренувальні, хто вже постійні. Біля них протезисти та фізичні терапевти, які прилаштовують протез до кінцівки, дають  пацієнтам поради.

Протезуванню зазвичай передує важка і виснажлива робота на тренажерах, аби зміцнити м’язи, інакше на протези  ніколи не встати. У кожного з військових своя непроста історія.

Дехто з них довгий час провів лежачи в ліжку, інші могли лише сидіти, і звестися їм вертикально, коли м’язи  майже атрофувалися, потребувало від них надлюдських зусиль і сили волі.

Далі нові випробування на міцність сили й духу - невпинна робота на тренажерах. Але вони перемогли самих себе, бо незламні. Незламність – їх ДНК.

Олександру Рясному 30 років. Він був поранений на Запорізькому напрямку під час артилерійського обстрілу, снаряд розірвався неподалік від нього. Отримав мінно-вибухову травму та травматичну ампутацію правої стопи.

- У мене була розірвана артерія, - розповідає Олександр. - Її намагалися зашунтувати, але, на жаль, це не вдалося. Стопу ампутували 4 вересня 2023 року. Це вже постійний протез, зараз будуть його  підганяти.

До нового протезу не одразу вдається призвичаїтися.

- Спробуй балансувати, - підказує військовому  Роксоляна Шміло, фізична терапевтка центру "Незламні", яка працює з пацієнтами, які потребують реабілітації після операції та встановлення протеза.  -  І тобі треба довгенько  постояти.

Олександр тримає рівновагу. Фізичну. І внутрішню. Бо він боєць за  характером  та міцній духом.   

З кінця вересня 2022 року, коли відкрилася  перша перша протезна майстерня, у центрі «Незламні» встановлено 300 протезів.

- Протезування нижніх кінцівок у нас  більше, ніж верхніх, - розповідає  Владислав Сіховський, заступник керівника центру протезування Першого медичного об’єднання. - Але деякі верхні кінцівки є настільки складними у протезуванні, що ми поки що не можемо знайти рішення.

Однак  ми співпрацюємо з іноземними колегами, і вони приїжджають до нас, і допомагають протезувати важких пацієнтів. І ми самі постійно навчаємося, в даний момент в школі Human Stady, що у Нюрнбергу.

Щодо якості українських  біонічних протезів, то вони, на думку  львівських протезувальників, не поступаються протезам західних виробників.

- Звичайно, ми не виробляємо такі продукти як німецька компанії Ottobock або ісландська Össur, які багато років на ринку протезування, - каже Владислав Сіховський. - 

Проте ми, особливо у протезуванні верхніх кінцівок,  маємо досвід роботи з  українською фірмою  Esper Bionics, яка виготовляє біонічні кисті.

І якщо порівняти біонічну кисть від  німецького виробника Ottobock, яка коштує до 36 тисяч доларів і вище, то  кисть від української  компанії Esper Bionics для наших військових з більшим функціоналом і кращим додатком коштує 11 тисяч  доларів. І з кращим сервісом, оскільки це електроніка, і вона рано чи пізно ламається.

Наразі в центрі встановлено трохи більше 20 біонічних рук. І не лише через високу вартість. Біонічний протез коштує від $10 000 до $50 000. 

- Біонічний протез – це біонічні кисті, які функціонують за допомогою датчиків, - пояснює Владислав Сіховський. - Наші пацієнти в основному діючі військові, і після ампутації вони повертаються  на фронт. А в окопах не завжди є, де зарядити  «руку», в окопах пилюка, бруд, вологість, чого боїться  біоніка. В таких умовах ліпше використовувати механічні гаки. Є багато людей у нас, які мають біонічну руку і гак, і частіше вони користуються гаком.  Вони функціональніші, дешевші, зручніші.   

В списку очікування  на протезування у центрі стабільно знаходиться близько 200 людей. Первинний протез фінансується державою, він безплатний для пацієнтів. Але, якщо людина хоче кращий протез, шукають донорів. А ще у центрі відкрили збір на благодійній платформі Dobro.ua, де збирають 100 мільйонів гривень на 50 біонічніх кінцівок.

 Скільки часу триває черга?

- Є внутрішня і зовнішня черга, - пояснює  Зоряна Гасій. - Внутрішня черга, це переважно військові, які потрапляють до нас, і проходять у центрі низку хірургічних втручань. Звичайно, ми їх першими візьмемо на протезування, бо вони вже у нас знаходяться. І є, так звана, зовнішня  черга. Це люди, які лікуються в інших закладах, живуть в інших містах України, телефонують нам, бо хочуть у нас встановити протез. І ми ставимо їх на чергу.

Черга рухається по-різному.

- Це залежить від виду протезування, зайнятості майстрів, наявності комплектуючих. Більшість комплектуючих  у нас закордонного виробництва, зазвичай  ми замовляємо їх у Німеччині. Але у них також  величезна потреба в запчастинах. І доки з Німеччини запчастини доставлять в Україну, людина мусить чекати, - констатує Зоряна Гасій. - Щодо інших відділень, там так само черги. Черги різні, але вони є завжди. Від березня 2022 року у нас не було легшого періоду, щоби були вільні ліжко-місця. Це потік пацієнтів нон-стоп.

Сьогодні в Україні протезування потребують сотні тисяч людей, і щоби скоротити час очікування і задовільнити  цю потребу протезні потужності необхідно збільшити втричі.

Тож у квітні цього року  у центрі «Незламні» відкриють  нову протезну майстерню. Загальна площа виробництва становитиме 1000 кв. м. Тут  буде створено 40 робочих місць з сучасним обладнанням для виготовлення протезів, ортезів, тут навчатимуться протезисти та прийматимуть пацієнтів. Загальна вартість будівництва і обладнання становить майже 2,5 млн євро.

Крім відділення протезування, в центрі «Незламні» є хірургічне відділення, в якому проводять операції з травматології і ортопедії, є опікова травма, яку тут також лікують.

Хірургічні відділення та реабілітаційний центр знаходяться у різних будівлях, різниця у висоті між ними становить 20 метрів, і аби їх сполучити, архітектори створили скляний перехід довжиною 83 метри. Пацієнти та лікарі можуть легко переміщатися по цьому прозорому мосту, який має опалення та вентиляцію.

На першому поверсі розташований басейн, є тренажери, які допомагають тренувати м’язи перед протезуванням та робити свої перші кроки на протезах. Є навіть ткацький верстат, аби розробляти дрібну моторику рук.

На третьому поверсі розташована, так звана, ерготерапевтична квартира. Тут є кухня, а на кухні - холодильник, плита, мікрохвильовка, чайник і кухонне начиння. Плита та стіл підлаштовані так, щоби до них можна було під’їхати на колісному кріслі. Но протезах людина, кажуть фахівці, все одно вертикалізована,  і є більш незалежною, ніж людина на кріслі.

Тут пацієнти вчаться вже з протезами робити звичайні буденні речі – готувати, мити посуд, користуватися  чайником, холодильником та мікрохвильовкою. Побут став для них не таким, як раніше. Став новим викликом. Але впоралися зі складнішим, впораються і з цим.

Бо сильні духом.

Читайте також:

Житловий комплекс для "незламних" із харківським "обличчям", індустріальний парк на кордоні та обід на шість тисяч дітей

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp