Нобель-2025. Як відкриття регуляторних Т-клітин стимулювало розробку імунологічних методів терапії раку та аутоімунних захворювань

Нобелівська премія 2025 року  в галузі фізіології та медицини присуджена трьом видатним вченим імунологам - Мері Бранкоу, молекулярній біологині з Institute for Systems Biology in Seattle (США), Фреду Рамсделлу, науковому раднику компанії Sonoma Biotherapeutics (США), та Шімону Сакаґучі, імунологу з Осакського університету (Японія),

Престижну нагороду вони отримали за фундаментальні відкриття, пов’язані з периферійною імунною толерантністю. Їхні відкриття пояснюють, як ми тримаємо нашу імунну систему під контролем, щоб боротися з усіма можливими мікробами і водночас уникаємо аутоімунних захворювань. Лауреати ідентифікували «охоронців» організму — регуляторні Т-клітини, які не дають імунітету атакувати власні тканини.

Як нове відкриття змінило розуміння імунітету? І як вплинуло на медицину?

Про це – у розмові академіка НАНУ Володимира Семиноженка з завідувачкою кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, професоркою, членкинею-кореспонденткою Національної академії наук України Валентиною Чоп’як  в програмі «Про науку. Компетентно», яка виходить на ютюб каналі.

Якщо впливати на Т-клітини, можна побороти чимало хвороб

-Це дуже важливе фундаментальне відкриття, яке має велике практичне значення, -  зазначає Валентина Чоп’як. -  Значною мірою це революційне відкриття, яке пояснює, як працює імунна система. Основна її функція - це захист від різноманітних інфекцій, вірусів, бактерій, грибків, протозоїв. Крім цього, одна з функцій її -  розрізняти своє і чуже. Своє - оберігати, а чуже  - відчужувати. Зістарілі або мутовані клітини також знаходяться під контролем імунної системи. Вона омолоджує організм, прибирає старі клітини. Регулює відновлення клітин, щоби вони виконували свої функції. Це наша внутрішня і зовнішня оборона. І коли зовнішня -  периферійна толерантність порушується, слабне  і внутрішня оборона. Імунна система  починає тоді руйнувати власний організм. 

Це пов'язано з периферійними регуляторними клітинами, зокрема, Т-клітинами або Т-лімфоцитами,  що відіграють вирішальну роль у захисті організму від інфекцій, ракових клітин і запам'ятовують минулі захворювання. Вони розташовані в периферійних тканинах і органах, таких як лімфатичні вузли, селезінка, мигдалики та шкіра. І їх основне завдання — регулювати імунну відповідь, щоб запобігти надмірній реакції на власні тканини організму та підтримувати імунологічну толерантність. 

-Відкриття імунологів, що отримали Нобелівську премію в медицині, важливе тим, що вони відкрили гени, які регулюють активність Т-клітин, - пояснює науковиця. – Завдяки цим клітинам, ми можемо оцінити  стратегічну перспективу розвитку аутоімунних захворювань, онкологічних процесів, алергічних захворювань та захворювань, пов'язаних з розмноженням імунних клітин. Це, так звані імунопроліферативні хвороби, які виникають через збої  в імунній системі. І той, хто буде володіти регуляцією впливу на Т-клітини,  на регуляторні та імунорегуляторні процеси, той матиме серйозну перспективу боротьби з багатьма захворюваннями. Це відкриття важливе для розуміння та лікування автоімунних захворювань, запобігання відторгненню трансплантованих органів і розробки імунологічних підходів у терапії раку.

Чи є «ліки»  для Т-клітин?

Якщо імунна система дала збій, чи є інструменти, щоби відновити її? Чи можна  впливати на  Т-клітини, аби вони  не руйнувати власний організм?

-В силу сучасних реалій імунній системі доводиться дуже тяжко, - зазначає Валентина Чопяк. -  Це пов'язано з особливостями розвитку людства. Технократичні та урбаністичні навантаження змушують досить активно працювати імунну систему, бути в стані

перезбудження. І тому роль регуляторних Т-клітин надзвичайно важлива - вони заспокоюють, розслаблюють. Вони – «миротворці». Вони намагаються гармонізувати роботу імунної системи, що є дуже важливим. Але стається збій, і вона вже не може виконувати ці функції.

Як допомогти  їй відновити цю фуккцію? Чи існують «ліки»  для Т-клітин?

-І такі способи є, - наголошує імунологиня. - Потрібно створювати собі приємності, які впливають на нервову та ендокринну системи, а відтак - і на імунну систему. Це музика, гарний фільм,  улюблене заняття, елементи медитації, розслаблення, дозоване фізичне навантаження, чисте повітря. Ви бачили, як в західних країнах міста на вікенд просто вимирають? Є дані японських  та американських імунологів, що перебування в лісі протягом двох годин відновлює функцію Т-клітин, які забезпечують знищення мутантних або заражених вірусами клітин, приблизно на 60%. І цей стан зберігається приблизно тиждень. Тому вікенд - свята справа. Все це в комплексі  гармонізує імунну систему, врівноважує розхитаність нейроендокринної імунної регуляції.

За словами науковиці, на другому місці захистом від стресу є релігійність. Це внутрішній світ людини, робота зі своєю душею, яка дуже важлива для гармонізації. На третьому місці - вода, яку ми п'ємо. На четвертому місці - їжа.

- Якщо ви вживаєте некорисну їжу, то ви виснажуєте свою імунну систему. І їй не вистачає сил боротися тоді з вірусами. Вона не виконує свої функції, вона бореться з  токсинами, - зазначає Валентина Чоп’як.

Чому Т-клітини замість захисту руйнують власний організм?

-Коли в організмі з’являються віруси, імунна система починає  їх нищити. Якщо вірусів

дуже багато, вона ще більше себе активує. А коли їх ще більше, вона ще більше активує. І це завершується тим, що регуляторні клітини виснажуються, - пояснює професорка. - Їх спочатку багато, стає більше норми, а потім їх все менше  і менше. Зрештою їх стає дуже мало. І тоді розвивається аутоімунне захворювання, в першу чергу, сполучної тканини

Пошкоджуються паринхематозні органи  - печінка, нирки підшлункова залоза, легені, а також суглоби, шкіра. Далі підключається ендокринна система, так звані позабар'єрні органи, зокрема, щитоподібна залоза та органи репродукції - яйники, сім'яники.

Вони мають  захищені бар'єри, щоб не дай боже якийсь «ворог» не проник. А коли імунна система розбушувалася, бо ті віруси  поводяться нагло, а вона мусить захищати організм, тому що це  її основна функція,  вона починає руйнувати ці бар'єри. І ми маємо аутоімунні ушкодження щитоподібної залози, аутоімунні ушкодження репродуктивної системи.

Найбільш тяжкий рівень - це коли пробивається гематоенцефалічний бар'єр, коли пошкоджується центральна нервова система. І пошкоджується імунними механізмами, через те, що ми маємо мало регуляторних Т-клітин. Вони виснажені, вони перенапружені, вони, на жаль, ведуть себе уже некеровано. І тому нам регуляторні клітини дуже важливі. Якщо імунна система виснажується, вона створюють серйозні проблеми для організму і перспективи  хронізації тих чи інших ушкоджених органів чи систем.

Алергія та імунітет

Як розуміння того, як працює імунна система, допомагає, щоби позбавитись багатьох типів алергії?

- Зараз розвинулась молекулярна алергологія, і ми нерідко недооцінюємо  регуляторні Т-клітини, коли ми маємо тяжкі алергічні прояви з ушкодженням шкіри чи дихальни шляхів, - вважає імунологиня. - Зараз багато різних алергій. Дослідження, проведене в Канаді, вони показало, що  42% населення мають мали в житті ту чи іншу алергічну реакцію. А це майже половина населення країни. Тому важливо розібратися, на що реагує організм. Зараз є можливість молекулярної діагностики, коли в одному  мілілітрі крові, ми можемо визначити  300 алергенів. Більше того, завдяки сучасним імунотерапевтичним засобам, ми можемо «навчити» імунну систему не виробляти патологічні алергічні, так звані, реагінові антитіла, а виробляти фізіологічні  - захисні.

- Патологічні антитіла активують клітини, які виробляють дуже багато біогенних амінів, і  виникає алергія: свербить шкіра, закладений ніс, важко  дихати, - зазначає професорка. -

Коли в організмі створюється надмірне навантаження алергенами, кількість регуляторних Т-клітин падає. Тобто алергени негативно впливають на регуляторні клітини. Алергени наші зовнішні вороги, які виснажують нашу імунну систему.

За словами науковиці, тут може зарадити алерген-імунотерапія . Це метод лікування алергії, при якому пацієнту поступово вводять малі дози алергену.

- В такий спосіб ми вчимо імунну систему виробляти фізіологічні антитела, а не патологічні, які активують алергени, - пояснює Валентина Чоп’як. - Сутність цієї терапії в тому, щоби допомогти імунній системі. Якщо сформувалась вже серйозна патологія, поломка імунної системи, ми маємо впливати саме на причину, а не на симптоми –алергічні  висипання на шкірі чи закладеність носу.

Генетична поламка імунної системи: просто замінити ген

-Якщо є генна поломка, то це первинний імунодефіцит, який відноситься до генетично детермінованої патології і лікувати таких пацієнтів можна лише  генною терапією, - зауважує імунологиня. - Зараз проводяться уже клінічні дослідження, коли замінюють «зламаний» ген. І тоді з’являється  можливість регулювати імунну відповідь. Це стало можливим після  фундаментального відкриття в імунології, яке визнав  Нобелівський комітет і цього року нагородив трьох імунологів в галузі медицини.

І тому, впливаючи на певні сигнальні системи, на транскрипційні фактори завдяки сучасним біотехнологіям можна впливати на те, щоби кількість регуляторних  Т-клітин при аутоімунних захворюваннях зросла і вони почали регулювати імунну відповідь самостійно. Це може зупинити аутоімунні та інші захворювання. Це цільова  або таргетна терапія. Це революційні розробки, які можуть створити великі перспективи людству у подоланні багатьох важких та невиліковних сьогодні захворювань..

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

Телеграм Фейсбук Інстаграм