Нова «гальська» війна. Люди гинуть за метал. Допомога в обмін на розробку стратегічних копалин. Що відомо?

Як вже повідомляла «Громада», президент США Дональд Трамп прив'язав подовження фінансової та військової допомоги США Україні, якщо Київ пообіцяє постачати до США рідкісноземельні метали.

Між іншим, значні запаси таких мають у своєму розпорядженні Гренландія і Канада. Наприкінці минулого року влада Канади опублікувала щорічний огляд про стратегію країни в галузі видобутку корисних копалин. Документ висвітлює прогрес і подальші плани Канади щодо розширення гірничодобувної галузі та, насамперед, у сфері видобутку рідкісноземельних елементів і елементів для випуску чипів.

В свою чергу Гренландія здатна покрити від 20 до 30% світового попиту на критичні рідкоземельні елементи.

Так фрагмент за фрагментом у міру озвучування забаганок президента США складається геополітичний і геоекономічний паззл політики його адміністрації, в якій чималу роль відіграє вплив науково-технологічних корпорацій Силіконової долини.

І, можливо, так звана «золота акція» може опинитися в руках воюючої України.

За словами Трампа, Україна вже готова до співпраці в галузі розроблення та видобутку цінних корисних копалин.

Це не таємниця: Київ раніше дійсно сигналізував готовність надати країнам Заходу доступ до рідкісноземельних мінералів України.

Про те, яке стратегічне значення мають українські родовища для російських загарбників, «Громада» писала понад рік тому у статті «Як ВОНИ грабують НАС».

Згідно зі свіжим звітом, опублікованим на сайті Центр передового досвіду енергетичної безпеки НАТО, Україна має потенціал стати потенційним ключовим постачальником таких рідкісних металів, як галій, титан, літій, берилій, марганець, уран, цирконій, графіт, апатит, флюорит і нікель.

Так, українські запаси титанової руди називають найбільшими в Європі (7% в від глобальних запасів).

Крім того, Україна є однією з небагатьох країн, де відбувається видобуток цієї сировини, яка незамінна, зокрема, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та суднобудівної галузей.

До повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона була однією з важливих постачальниць титану для військової промисловості.

Найбільшого виробника титану в Україні – Об’єднану гірничо-хімічну компанію (UMCC-Titanuim) – приватизували 2024 року за майже 4 млрд грн.

Крім того, в Україні розташовані одні з найбільших підтверджених запасів літію в Європі (приблизно 500 тисяч тонн), критично необхідного для виробництва акумуляторів, кераміки та скла.

Це менше 2% світових резервів, але значні поклади за мірками європейських країн. Родовище Крута Балка перебуває в окупації, Шевченківське – на лінії фронту, інші родовища розташовані у відносно безпечній Кіровоградській області.

Підтверджені запаси нікелю в Україні оцінюються в 215 тисяч тонн – за загальносвітових запасів 58 млн тонн. Крім того, нікелеві руди містять кобальт, якого в Україні, за різними оцінками, до 100 тис. т, або трохи менше 1% світових запасів.

Україна також є п’ятим за величиною виробником галію у світі, що важливий для виробництва напівпровідників і світлодіодів (LED). Україна також є ключовим постачальником неону напівпровідникової чистоти для виробництва чіпів у США.

Вчені стверджують, що в Україні міститься приблизно 120 видів корисних копалин, які мають промислове значення.

Крім того, тут є родовища 21 рідкісноземельного елемента зі списку 30 речовин, визнаних Європейським Союзом як «критично необхідні». Ці матеріали важливі для розвитку "зеленої" енергетики. Серед них літій, кобальт, скандій, графіт, тантал, ніобій та інші.

Усі вони вкрай потрібні європейським та загалом західним країнам для декарбонізації своїх економік.

Контроль над сировиною, без якого неможливий "зелений перехід", розширив би можливості Росії для тиску на Захід.

Такою є і ключова теза наукової статті "Корисні копалини України та їх стратегічне значення. Геополітичний аналіз" у німецькому онлайн- журналі Sirius. Він спеціалізується на публікаціях зі стратегічних питань міжнародних відносин та політики у сфері безпеки.

Над статтею працювала німецько-українська група фахівців з геологічних наук під керівництвом професора Ульріха Блума (Ulrich Blum). Він очолює у місті Галле Німецький інститут літію (Deutsches Lithiuminstitut, ITEL).

Наприклад – літій.

Для Росії літій дуже важливий, оскільки на його території його не видобувають, а Чилі та Аргентина зупинили експорт та єдиним постачальником залишилася Болівія.

Сьогодні росіянами захоплено одразу два родовища літію в Україні – на Донеччині та на Запоріжжі (район Бердянська).

– Там навіть до техніко-економічного обґрунтування ще далеко! Геологам ще працювати і працювати, - підкреслює докторка геологічних наук, член-кореспондент НАН України Стелла Шехунова. – Потрібно вкладати величезні гроші у геологорозвідку и технології.

Значить, сам не гам і іншому не дам? Не скажіть...

Подивимося на цю ситуацію з погляду стратегічного партнерства Росії та Китаю. Захоплені країною-агресором українські копалини плюс китайські технології та кошти, а договір про стратегічне партнерство між двома диктаторськими режимами вже є.

Читаем в отчете Центра стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS):

Сполучені Штати та Китай почали торгову війну, пов’язану з важливими корисними копалинами та стратегічними технологіями, у 2019 році, коли адміністрація Трампа націлилася на китайського гіганта комунікацій Huawei серією експортних обмежень.

Адміністрація Трампа не зупинилася на Huawei, обмеживши десятки інших китайських технологічних компаній, які вважаються загрозами національній безпеці, наприклад Semiconductor Manufacturing International Corporation, через список організацій.

Протягом останніх чотирьох років адміністрація Байдена пришвидшила торговельну війну, вводячи часткові обмеження на експорт найважливіших продуктів для передової напівпровідникової промисловості.

Галій, германій і сурма є життєво важливими матеріалами для оборонних технологій. Китай робить значні інвестиції в боєприпаси та купує високоякісні системи озброєння та обладнання зі швидкістю, яка в п’ять-шість разів перевищує темпи Сполучених Штатів.

З точки зору зміцнення військової готовності, Китай діє у режимі воєнного часу, тоді як Сполучені Штати діють у режимі мирного часу, 

підкреслюють експерти CSIS.

Навіть до нових обмежень оборонно-промисловій базі США не вистачало потужностей для задоволення потреб виробництва оборонних технологій.

Галій і германій є двома найважливішими мінералами для розробки наступного покоління передових мікросхем.

Їх все частіше вибирають замість традиційного кремнію для високопродуктивних мікросхем, що використовуються в оборонних додатках, завдяки властивостям, які підвищують продуктивність, швидкість і енергоефективність пристрою.

Майбутнє напівпровідників для оборонних застосувань залежить від надійних поставок високочистого галію та германію. У звіті Геологічної служби США минулого місяця було оцінено, що повна заборона Китаем експорту галію та германію може призвести до втрати ВВП США на 3,4 мрда доларів .

Експорт графіту не заборонено повністю, але Пекін ще більше посилює обмеження, які він вперше ввів у 2023 році.

Це створює серйозний виклик для Сполучених Штатів.

На Китай припадає 77% виробництва природного графіту, понад 95%  виробництва синтетичного графіту та майже 100% рафінування графіту.

Тим часом Сполучені Штати містять менше 1 відсотка світових запасів графіту і на 100 відсотків залежать від імпорту. Проекти з виробництва синтетичного графіту знаходяться в стадії розробки, але потужності залишаються обмеженими.

Тому не дивно, що  Центр передового досвіду енергетичної безпеки НАТО доходить висновку, що геополітичні виклики, зокрема російське вторгнення в Україну, китайсько-американська конкуренція та ескалація на Близькому Сході, суттєво впливають на глобальний ланцюжок поставок, особливо для критичної сировини, життєво важливої ​​для традиційних галузей промисловості, оборони, високотехнологічних секторів, аерокосмічної та зеленої енергії.

Доступ до рідкоземельних металів - це контроль над обороною і безпекою розвинених держав.

Незважаючи на триваючу війну, маючи величезні запаси корисних копалин, Україна може внести значний внесок у глобальний ланцюг поставок багатьох, якщо не всіх, з них.

Демократичні країни покладаються на важливу сировину, таку як нікель, літій та алюміній, а ринок найважливіших мінералів подвоївся до понад 320 мільярдів доларів за останні п’ять років і, як очікується, знову подвоїться в наступні п’ять.

І агресивне пропагандистське виття в радянському стилі на тему («все пропало, країну розпродають!») - це всього лише інформаційна війна, що розігріває емоції українських виборців в очікуванні майбутніх виборів.

Скажемо, п'ять млн тонн літію українських запасів могли б коштувати близько $82,5 млрд згідно ціни металу у світі.

Можна здогадатися, що всі політичні сили, за якими стоїть український бізнес (а інших у нас немає), зокрема партії, діяльність яких було заборонено в Україні, але які за три роки переформатувалися, насправді потирають руки, очікуючи на вибори, прихід у Раду і створення умов для освоєння родовищ за допомогою іноземних інвесторів.

Самостійно розробку цих копалин не подужає ніхто, тільки одні планують інвестиції з країн Заходу, а інші - з Росії та Китаю.

Головне питання: у чому довгострокова вигода Україні від такої «угоди», висловлюючись мовою містера Трампа?

Відповіді на нього поки що ніхто ще виразно не озвучив. А це ж найважливіше, щоб уникнути політичних спекуляцій на темі.

- Якщо тільки короткочасний мир, нікого з нас це не влаштує, - міркує в коментарі для «Громади» кандидат економічних наук Тимур Теміров. - Якщо український народ, якому, як відомо, належать українські надра, отримуватиме постійний зиск від видобутку та переробки корисних копалин, то це - інша справа.

Економічна практика знає чимало таких інструментів, наприклад, рентні відрахування, не кажучи вже про надходження податків до бюджету, взаємовигідний розподіл прибутку.

Зрозуміло одне: про продаж багатства українських надр у власність якимось іноземцям ітися не може - це заборонено Конституцією.

В устах президента Володимира Зеленського ми поки що чуємо слова про «договір про спільний захист наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання»; про» видобуток корисних копалин разом із західними партнерами на особливих умовах».

Український президент ще у вересні 2024-го на зустрічі з республіканцем говорив про те, що Київ відкритий «до того, що рідкісноземельні метали та інші корисні копалини можуть бути “розроблені з партнерами, які допомагають захистити нашу землю і штовхають ворога назад своєю зброєю, присутністю і санкціями”.

Судячи з цих формулювань, нічого, що суперечило б інтересам України, у цьому немає. Якщо задача полягає не тільки у видобутку сировини, а й у створенні доданої вартості: розвитку інфраструктури, локалізації переробки та виробництві кінцевих продуктів.

Ось із цього моменту хотілося б детальніше, - зазначає експерт.

Наприклад, в Україні можливо організувати повний цикл виготовлення літій-іонних акумуляторів.

Для освоєння наших родовищ необхідні інвестиції та технології, які є на Заході, що може стати вирішальним фактором у відновленні України.

Фахівці говорять про програмах автоматизації видобутку, переробки та виробництва, інноваційних програмах використання зелених технологій у видобутку, а також програмах очищення води, фільтрації повітря та покращення енергоефективності.

Тут західний світ має технологічну перевагу та «know how».

Західний світ також має нові технології збагачення та сепарації, які дозволяють «вижимати» більше, що значно покращує економіку виробництва, дає більші концентрації та дозволяє експериментувати зі створенням нових матеріалів.

Це зростання експорту продукції з високим рівнем переробки та концентратів, які мають стратегічну важливість та допомога Україні у відновленні після війни.

Це поєднання і екологічних, і економічних, і соціальних інтересів.

Утім, поки що всі ці угоди, вочевидь, сильно залежать не тільки від переговорного процесу з імовірними інвесторами, а й - насамперед - від результату зусиль Трампа з досягнення миру.

Читайте також:

«Місячна економіка»: видно ноги Одіссея, а на задньому плані – Земля…

Якщо вам подобається цей вміст, один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас. 

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: