Новий закон про житло в Україні читаємо з юристкою Оленою Фоновою

 Закон  № 4751-IX вважають фундаментом цієї сфери. Розтлумачити положення важливого документа допоможе наша постійна експертка, юристка Олена Фонова. Вона  –  співзасновниця громадської організації Міжрегіональний експертний центр «Про Джастіс» . Ця організація – партнери Харківського пресклубу.

 – Чи справді  новий закон «Про основні засади житлової політики» означає прощання з радянським спадком саме в цій площині?

– Так, це не просто чергова зміна правил, це зміна парадигми. Ми нарешті відходимо від Житлового кодексу 1983 року. Той старий документ створювався для планової економіки та державної монополії, де людина була лише прохачем у черзі. Новий закон визнає приватну власність і ринкові реалії.

 – Тобто старий кодекс уже не діє?

 –  Тут є важливий нюанс для тих, хто зараз стоїть у чергах. Згідно з Прикінцевими положеннями, скасування кодексу є поетапним. Низка статей (зокрема щодо обліку громадян) залишаються чинними до моменту, поки повноцінно не запрацює нова цифрова система. Це зроблено, щоб не виникло «правового вакууму». Головна ж мета Статті 4 - перехід від «очікування квартири від держави» до «свободи вибору». Тепер держава - це партнер, який допомагає вам будувати, купувати або орендувати житло залежно від ваших можливостей.

– У законі з’явилося багато нових термінів. Соціальне, доступне, тимчасове. Що вони означають?

Закон   передбачає поділ житла залежно від його призначення та способу користування. Основні види житла за логікою закону такі:

1.   Приватне житло

Це житло, яке перебуває у приватній власності фізичних або юридичних осіб. До нього належать індивідуальні житлові будинки, квартири, житлові приміщення у багатоквартирних будинках. Власник самостійно здійснює свої права володіння, користування і розпорядження.

2.   Соціальне житло

Це житло державної або комунальної власності, яке надається особам, що не можуть самостійно забезпечити себе житлом.   Зазвичай це: малозабезпечені сім’ї, особи з інвалідністю, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з числа дітей-сиріт після досягнення повноліття, внутрішньо переміщені особи, багатодітні сім’ї, інші соціально вразливі категорії, визначені законом.

Ключова умова: визнання особи такою, що потребує поліпшення житлових умов.

Воно надається у користування на підставі рішення органу влади. Право власності до особи не переходить. Плата за користування є регульованою або пільговою.

3.   Службове житло

Це житло, яке надається у зв’язку з виконанням службових або трудових обов’язків. Користування таким житлом пов’язане з перебуванням особи на відповідній посаді. У разі припинення трудових чи службових відносин право користування може припинятися.

Користувачі: особи, діяльність яких потребує проживання за місцем служби.

Це можуть бути:

• військовослужбовці
• поліцейські
• працівники органів державної влади
• медичні працівники у сільській місцевості
• педагоги
• інші працівники, для яких це передбачено рішенням власника житла

Право користування пов’язане з виконанням службових обов’язків.

4.   Доступне житло

Це житло, яке особа може придбати або орендувати за підтримки держави. Підтримка може полягати у наданні пільгових кредитів, компенсації частини вартості, участі у спеціальних житлових програмах. На відміну від соціального житла, тут передбачається можливість набуття права власності.

Користувачі: особи, які мають доходи, але недостатні для придбання житла на ринкових умовах без підтримки держави.

Найчастіше це:

• молоді сім’ї
• працівники бюджетної сфери
• ветерани війни
• внутрішньо переміщені особи
• громадяни, які перебувають на квартирному обліку
• інші категорії, визначені програмами державної підтримки

На відміну від соціального житла, ці особи зазвичай мають часткову фінансову спроможність.

5.   Тимчасове житло

Це житло для короткострокового проживання осіб, які втратили житло або опинилися у складних життєвих обставинах. Наприклад, внутрішньо переміщені особи або постраждалі від надзвичайних ситуацій. Таке житло не створює права постійного проживання чи власності.

Користувачі: особи, які втратили житло або потребують негайного забезпечення.

Це можуть бути:

• внутрішньо переміщені особи
• особи, житло яких зруйновано або пошкоджено
• постраждалі від бойових дій
• постраждалі від надзвичайних ситуацій
• особи, які перебувають у кризових життєвих обставинах
•  

Таке користування є строковим і не створює права власності.

Також експертка Олена Фонова дала відповіді й на такі запитання:

Хто безпосередньо керує цими будинками? Кому  платитимуть оренду?

Цифровізація – це поняття зустрічається усюди. Як вона допоможе отримати дах над головою?

Які конкретні інструменти пропонує закон і означає «револьверний фонд»?  

Інклюзія. Хто має право на першочергову допомогу?

Що каже новий закон про стандарти будівництва?

Які перші кроки важливі для звичайної людини після ухвалених новацій стосовно житлової політики України?

Відповіді  слухайте у двох подкастах:

Житло за новими правилами. Що зміниться для кожного? Подкаст «Градусник». Частина 1

Нове в житловій політиці для пріоритетних груп. Подкаст «Градусник». Частина 2

Олена Фонова підготувала просвітницький ролик для охочих розібратися у законодавстві, яке стосується житла. Вона радить уважно читати на офіційному порталі Верховної Ради Закон України 

«Про основні засади житлової політики»