Півтрильйона на «атомну бомбу 2.0».  Замість «Зоряних воєн» «Зоряна брама». Нова «гонка озброєнь» почалася...

Півтрильйона на «атомну бомбу 2.0».  Замість «Зоряних воєн» «Зоряна брама». Нова «гонка озброєнь» почалася... Колаж Олени Зеленіної на порталі Gromada Group
Колаж Олени Зеленіної.

З початком року OpenAI оприлюднив амбітну ініціативу під назвою «Зоряна брама» — новаторську інвестицію в 500 мільярдів доларів США в центри обробки даних зі штучним інтелектом (ШІ). Чому, навіщо такі величезні вкладення? Хто її бенефіціари і яке її підґрунтя?

Проект Stargate, спільне підприємство, яке очолюють OpenAI і SoftBank, негайно розгорне свої початкові 100 мільярдів доларів, а решта 400 мільярдів доларів планується протягом наступних чотирьох років.

 

Генеральний директор OpenAI Сем Альтман назвав Stargate «найважливішим проектом цієї епохи».

 

Ви думаєте, це інвестиції в розваги, кумедні і красиві картинки, створені штучним інтелектом, і до оманливої віртуальної «реальності» яких всі ми вже звикли? Чи, можливо, це вкладення в амбітні та потішні проєкти Ілона Маска, типу колонізації Марса?

 

Насправді розваги і шоу для обивателя з ШІ, навіть майбутні міста на Марсі - це всього лише маленька верхівка величезного айсберга!

 

А ось перший у світі дата-центр на Місяці готовий до запуску вже найближчого місяця. Навіщо на Місяці?

 

Головна ідея такого рішення - забезпечення наднадійного зберігання даних.

 

Місячне середовище надає унікальні переваги: ізоляцію від земних ризиків та надзвичайно стабільні умови.

 

Стихійні лиха, кібератаки, а найголовніше - збройні конфлікти не торкнуться дата-центру на природному супутнику Землі. А місячний реголіт забезпечить захист обладнання від радіації (!) і екстремальних температур, створюючи ідеальні умови для довгострокового зберігання.

 

Тому що настільки безпрецедентні інвестиції США в центри обробки даних - необхідність, пов'язана зі створенням і вдосконаленням високих військових технологій.

 

Цей монументальний проект, який підтримується ключовими партнерами з SoftBank, Oracle, Microsoft, NVIDIA та іншими, покликаний переосмислити ландшафт інфраструктури штучного інтелекту, забезпечуючи значні економічні та стратегічні вигоди.

 

Про це, відповідаючи на запитання «Громади», розповів HR-менеджер, фахівець у галузі комп'ютерних технологій Тимур Маруфій.

 

- Збройні сили масштабно інвестують у системи ШІ. Уже є приклади їх застосування на полі бою для інформаційного забезпечення військових операцій або в складі різних систем озброєнь.

Перевага ШІ у військових технологіях у тому, що він може працювати автономно, цілодобово, зарплату платити йому не треба. І він як найкращий хакер буде здійснювати кібератаки, при тому, що в кінцевому підсумку він буде сам визначати і ставити такі завдання.

 

Це, по суті, автономний засіб впливу на інфраструктуру противника. І ті уряди, які вкладають величезні гроші в розробку таких систем ШІ (США, Китай та інші), саме цей сенс - військовий, наступальний і оборонний - у них закладають.

 

А держави, які інвестують у, скажімо так, консервативні звичайні системи озброєння, відстають від мейнстриму.

 

І якщо порівнювати щодо цього Росію, Китай і США, то можна сказати, що росіяни відстали на багато-багато років. І навіть не в плані безпеки, а в розробці ШІ для суто комерційних, пізнавальних і розважальних цілей теж.

 

А коли вкладення плануються на рівні $500 млрд, то це рівнозначно створенню атомної бомби 2.0.

 

Подібно до ядерної реакції, під час якої відбувається вивільнення величезної енергії, ШІ в сенсі застосування за військовим призначенням - невичерпне джерело інтелектуальної могутності.

 

Це ж не просто система, яку вчені та інженери вигадали, це модель, яка здатна самонавчатися на безлічі різноманітних даних (таку кількість даних не в силах опрацювати людський мозок), і чим довше ця модель «крутитиметься», тим більше вона розвиватиметься сама собою, сприймаючи й опрацьовуючи дедалі новіші й новіші дані.

 

Що виходить? На зміну радіоелектронній зброї, здатній впливати радіовипромінюваннями (радіоперешкодами) на засоби систем управління, зв'язку та розвідки супротивника, приходить кіберзброя для отримання контролю, наприклад, над ворожими супутниками, що може зробити їх непридатними для передавання даних або спостереження у воєнний час.

 

ДОВІДКА «Громади»

 

Кіберпотужності такого роду набагато перевершують усе, що, скажімо, Росія сьогодні застосовує у війні проти України. Російські атаки РЕБ, уперше розроблені у 80-х, полягають у тому, щоб заглушити сигнали між низькоорбітальними супутниками SpaceX і їхніми наземними терміналами завдяки трансляції таких самих частот із пересувних систем глушіння.

 

Натомість кібератаки можуть бути спрямовані на імітацію сигналів, які ворожі супутники отримують від своїх операторів, що призводить до повного захоплення контролю над ними або виходу з ладу у вирішальні моменти бою.

 

Минулого року стало відомо про китайські розробки подібного роду.

 

Ба більше, вважає експерт, втрачається загрозлива сила ядерних арсеналів. Адже вплив кіберзброї виходить далеко за рамки проблем безпеки систем управління та зв'язку, а безпосередньо стосується функціонування ядерних сил.

 

Найбільші військові держави, насамперед США і Китай, дедалі більше розглядають кіберзброю як фактор, потенційно здатний справити вирішальний вплив на перебіг воєнних дій.

 

У КНР ще наприкінці 1990-х років було сформульовано концепцію інтегрованої електронно - мережевої операції (Integrated Electronic-Network Warfare), що припускала комплексне використання кібератак, радіоелектронної боротьби та вогневого ураження для знищення інформаційної інфраструктури супротивника й отримання вирішальної переваги.

 

Конфлікт майбутнього став визначатися як «інформатизована війна».

 

- Такі засоби фактично забезпечують домінування і владу, як по всьому світу, так і внутрішньополітичну, - підкреслює Тимур Маруфій. - Держави зможуть стежити за кожним громадянином (і не так, як раніше, коли «чекіст» курирував «справи»), а стежити по-справжньому. І громадянин, що б він не зробив, виявляється як на долоні.

 

За прикладом далеко ходити не треба, наприклад, варто звичайній пенсіонерці з мобільним інтернетом відвідати будь-яку з аптек і купити, наприклад, корвалол, як ШІ тут же підсуне їй рекламу сусідніх аптечних мереж і серцевих препаратів.

 

Ба більше, відходять у минуле «боти», які за ключовими словами виловлювали з Мережі якісь потенційні терористичні загрози, опозиційні політичні настрої, загрозливі згадки глав держав і урядів або торгові операції наркоторговців.

 

Сьогодні високопродуктивні моделі ШІ працюють ще затратно, каже Тимур Маруфій.

 

Наприклад, якщо пересічний громадянин ставить якесь запитання штучному інтелекту, собівартість опрацювання тільки одного запиту через АІ може обійтися у $2000. А якщо ти звернувся до ШІ за вирішенням масштабних завдань, це може коштувати компаніям мільйони.

 

ДОВІДКА «Громади»

 

Сенсація року: китайський стартап DeepSeek запустив свій безкоштовний чатбот, схожий на популярний ChatGPT.

 

Головна його перевага, за словами розробників - набагато менша вартість обладнання та навчання порівняно з конкурентами. DeepSeek миттєво обігнав ChatGPT за кількістю завантажень із магазину застосунків Apple у США, Великій Британії та самому Китаї.

 

Це викликало справжнісінький шок у США. Першого ж дня на західних біржах почався обвал, капіталізація компаній, що торгуються на американському індексі високотехнологічних компаній Nasdaq, схудла на трильйон(!) доларів.

 

Найкраще це описав Марк Андріссен, співвласник великого венчурного фонду Andreessen Horowitz, назвавши те, що трапилося, «моментом “Супутника”, маючи на увазі запуск першого космічного апарату Радянським Союзом 1957 року, що поклав початок космічним перегонам.

 

ДОВІДКА Громади»

 

Про стартап із Ханчжоу, що стоїть за DeepSeek, за документами відомо небагато. Його головний акціонер - Лян Веньфен. Як повідомляють, Лян почав купувати чипи Nvidia 2021 року, щоб розробляти моделі ШІ як хобі, за яке платив його хедж-фонд. У 2023 році він заснував компанію DeepSeek, що базується в місті Ханчжоу на сході Китаю.

 

Нещодавно його бачили на зустрічі, організованій прем'єр-міністром Китаю Лі Цянем, що свідчить про зростаючий стратегічний інтерес влади КНР до таких розробок.

 

OpenAI заявила, що має у своєму розпорядженні докази того, що китайський стартап DeepSeek використовував їхні моделі для навчання свого конкурентного відкритого ШІ. Цей процес, відомий як «дистиляція», передбачає навчання меншої моделі на основі вихідних даних більшої.

 

Здавалося б, у слові Abibas є одна буква, якої немає в оригіналі, але проблема в тому, що такі нюанси широка публіка часто воліє не помічати. Китайська підробка завжди залишиться такою, навіть якщо ви обрушите ринок на трильйон доларів (після чого він трохи згодом відіграє, але у всіх у пам'яті залишаться втрачені в моменті 18 % капіталізації NVidia)

 

- зауважив Олександр Кушнарь, головний редактор мережевого видання Newsader.

 

- ШІ на службі людству може проаналізувати генетичні мутації та спрогнозувати, чи можуть вони стати причиною захворювання, - продовжує міркувати Тимур, - а може допомогти терористам знайти слабкі місця в стратегічно важливій інфраструктурі, а країні-агресору - з'ясувати наявність на ваших складах зброї та обчислити її логістику.

 

Штучний інтелект - це фахівець з усіх питань, який ще й автоматично здатен їх вирішувати.

 

Експерт навів приклад із пожежами в Каліфорнії: не треба буде в разі подібної надзвичайної ситуації скликати Оперативний штаб із керівників профільних служб, який кілька годин, а то й днів судитиме-рядитиме, як впоратися з цією катастрофою, аж доти, поки не згорить ледь не весь Голлівуд.

 

ШІ за кілька хвилин здатний видати алгоритм: хто, у який спосіб, якими засобами та на яких ділянках має діяти, щоб локалізувати й ліквідувати стихійне лихо, кого й куди евакуювати.

 

Те саме і в разі бойових дій, принаймні не доведеться утримувати величезний штат штабних генералів. ШІ спрогнозує, що необхідно, щоб виграти війну, або  які існують загрози та причини, щоб її... програти.

 

Не кажучи вже про потреби бізнесу, це незамінний інструмент для планування, розвитку та маркетингу. А також політики - особливо, що стосується пропаганди, агітації та інформаційних війн, що ми вже спостерігаємо.

 

...Є кілька літературних і кінотворів на тему «повстання машин», коли високі технології, створені людиною, виходять з-під контролю. З огляду на те, що системи самонавчаються і вже здатні працювати автономно, що думає експерт, чи можуть фантазії стати реальністю?

 

- Ви знаєте, те, що вигадують фантасти, нерідко втілюється, але в гіпертрофованому та понівеченому вигляді, - розмірковує Тимур Маруфій. - Залізних роботів-солдатів, найімовірніше, не буде.

 

Але людину завжди лякає щось, що вона не здатна матеріально уявити. 

 

Наприклад, монітор комп'ютера або екран смартфона - це зрозуміло і природно, але дуже важко змиритися з тим, що якісь чіпи можна впровадити в мозок і твій власний зір стане таким екраном, який ти будеш вмикати і вимикати розумовим імпульсом.

 

Хоча ще рік тому Ілон Маск оголосив, що його компанія Neuralink вперше успішно імплантувала бездротовий чіп у мозок людини. І цей пристрій добре визначає нервові імпульси.

 

Чіп у мозку має слугувати сполучною ланкою між мозком людини і комп'ютером, і Neuralink обіцяє, що він допоможе в боротьбі і з фізичними вадами (наприклад, поганим зором), і з психічними розладами.

 

Компанія Neuralink Ілона Маска також успішно імплантувала в мозок реципієнта-добровольця пристрій для зв'язку з комп'ютером, розроблений для того, щоб дати можливість паралізованим людям використовувати цифрові пристрої силою думки. Йдеться про пацієнта з травмою спинного мозку.

 

Але одна справа допомагати таким чином людям з обмеженими можливостями, використовувати для реабілітації поранених, а інша - нав'язати це всім. Це страшно! Та ще й купи це за свої ж гроші... Інакше ти випав із цивілізації.

 

Але в «повстання машин» наш експерт не вірить.

 

- Просто тому, що умовна машина позбавлена емоційності. Усі емоції, зокрема психологічні комплекси, жадібність і агресія лідерів держав, що ведуть до загарбницьких війн, походять із природи людини.

 

…Проект «Зоряна брама» вже розпочав розбудову інфраструктури в Техасі, а сайт Oracle в Абіліні є ключовим початковим центром.

 

Повідомляється, що об’єкт будує 10 центрів обробки даних на місці, а додаткові кампуси оцінюються по всій країні.

 

Ці центри обробки даних, розроблені виключно для операцій OpenAI, підтримуватимуть швидке розширення портфоліо генеративних обчислювальних засобів AI і дозволять навчати найсучасніші моделі для вдосконалення загального штучного інтелекту (AGI).

 

Цей проект обіцяє надати значного імпульсу екосистемі цифрової інфраструктури. OpenAI висловив намір співпрацювати з фірмами в усіх аспектах розвитку центрів обробки даних, включаючи придбання землі, виробництво електроенергії, будівництво та виробництво обладнання.

 

 

Індустрія центрів обробки даних продовжує переживати безпрецедентне зростання та інвестиції, прогнози вказують на феноменальне розширення у 2025 році та далі.

 

Оцінюється загальна сума внутрішніх інвестицій у 1 трильйон доларів протягом найближчих років.

 

Читайте також:

 

Що знайшли в «череві» у «Орєшніка»; ООН у шоці; гренландці сказали «ні». Годинник Судного дня наблизився до півночі...

 

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

 

Соціальні мережі
Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту