Погляд із Харкова: «питання на референдумі в Молдові слід було ставити інакше...». Шанси Санду. Імовірність дестабілізації. Як це позначиться в Україні?

У другому турі зустрінуться проєвропейська Майя Санду і кандидат від проросійської Партії соціалістів Олександр Стояногло.

За результатами першого туру президентських виборів 20 жовтня Санду фінішувала першою, але результат, порахований ЦВК (42,49% голосів), несе інтригу щодо збереження нею посади президента.

Її опонент, кандидат від Партії соціалістів Олександр Стояногло отримав 25,95%.

Ще більшу проблему показав референдум про європейську інтеграцію, який провели в один день із виборами. На референдумі майже половина виборців проголосували проти руху до ЄС. Це неймовірно багато!

Про причини того, чому громадяни Молдови так голосували та про прогнози на подальший розвиток ситуації в Молдові, розповів в ефірі програми «#Знати більше» Харківського пресклубу експерт-міжнародник Володимир Воля.

- Дійсно, молдавське суспільство розколоте і тут ми можемо проводити деякі паралелі з українським, - розмірковує Володимир Воля. - Місцеве населення, яке живе в Молдові, і діаспора, частина якої проживає в РФ, «заробітчани», і молоді люди, які виїхали в різний час до ЄС.

Я думаю, що у зв'язку з поділом діаспори ми бачимо і такий великий вододіл ставлення до вступу Молдови в ЄС.

 

Однак експерт-міжнародник не схильний драматизувати ситуацію.

- Тут питання на референдумі слід ставити інакше, - пропонує він. - А чи хочуть жителі Молдови в Росію? Ось у чому насправді критичний момент.

Ще один аспект, на який практично не звертають уваги коментатори. Питання було поставлено про внесення змін до Конституції. Не про те, вступати чи не вступати до ЄС, а формулювання звучало так: «Чи підтримуєте ви внесення поправок до Конституції з метою приєднання Республіки Молдова до ЄС?»

Як ми знаємо, ствердно відповіли 50,46 відсотка, а проти висловилися 49,54 відсотка. Таким чином, долю Молдови вирішили менше одного відсотка громадян - приблизно 13,5 тисячі осіб.

Формулювання досить обтічне, і його можна інтерпретувати, як завгодно.

Хтось скаже, що це референдум про вступ до Євросоюзу. Насправді - ні! Йдеться лише про доцільність внесення таких змін до Конституції. І якщо хтось не бажає таких поправок до Конституції, це ще не означає відмови від вступу до Євросоюзу.

Йдеться про бюрократичну процедуру.

- На жаль, - констатує експерт, - у публічному просторі відбулася підміна понять.

Зміни до Конституції... А що це дає пересічному виборцю?

- Я, наприклад, коли подібні зміни вносилися до Конституції України за президента Петра Порошенка - записували про курс України на вступ до НАТО та ЄС, думав: ну записали, а далі - що?

Краще щось для цього робити, інтенсивно проводити реформи, імплементувати європейське законодавство.

Тому частина молдавських громадян під час голосування також могли подумати: а навіщо щось вносити до Конституції?

«Громада» звернула увагу на думку молдовських спостерігачів про те, як вплинув на результат першого туру виборів і референдуму “фактор Шора” (проросійського політика-втікача на кшталт нашого “медведчука”).

За оцінкою одного із соціологів, Шор мобілізував близько 250 тисяч виборців, завдяки схемі підкупу. Якби ці виборці не прийшли на дільниці, Майя Санду перемогла б на президентських виборах у першому турі. На референдумі за варіант «Так» проголосували б від 55% до 63% виборців.

За прогнозами Володимира Волі, у Майї Санду є шанси на перемогу в другому турі виборів. Під час голосування за президента накопичується чимало смислових нюансів (на відміну від референдуму за прозахідний курс), додаткових чинників: це і економічна, і соціальна політика, тощо.

На думку Володимира Волі, ставлення до референдуму і ставлення до особистості президента Майї Санду - це дві різні речі.

Відрив Санду від її опонента насправді значний. І загалом це показує, що громадяни Молдови та діаспора, скоріше, підтримують діяльність Майї Санду на посаді президента, ніж не підтримують.

Щоправда, як зазначив експерт, існує загроза, що на парламентських виборах у Молдові 2025 року Росія може розіграти свою карту. І влаштувати сепаратистські майдани.

Є анклави, скажімо, Гагаузія, де керівники автономії літають до Москви на парад Перемоги і на День Росії як представники якоїсь суверенної держави і роздають там коментарі.

Тому Володимир Воля не виключає подальших спроб Кремля дестабілізувати Молдову.

Як це може вплинути на Україну?

- Якщо виникне ситуація реальної гострої внутрішньополітичної кризи в Молдові, то, можливо, в такий спосіб буде призупинено рух Молдови в західному напрямку, однак жодним чином не допоможе Росії в досягненні її військових цілей в Україні.

Ніхто не розраховує, що раптово молдовські анклави (Придністров'я, Гагаузія) вступлять у війну проти України або перекриють будь-які комунікації. Володимир Воля думає, що такого ніхто робити не буде.

Євросоюз має намір і далі підтримувати демократичний розвиток, реформи та економічне зростання Молдови, а також зміцнювати її стійкість і опірність, заявили після голосування верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель і Єврокомісія. «У ЄС і Молдови спільне майбутнє», - переконаний офіційний Брюссель.

Читайте також:

Геополітична драма: що сталося на саміті БРІКС? Погляд із Харкова