Поліція Немишлянсько району Харкова вже майже 5 років не може завершити розслідування щодо свавілля сусідів відносно 84 річної пенсіонерки

Одного дня 80-річна Олександра Іванівна Корольова повернувшись з роботи (так, це не помилка, щоб добудувати своє житло літня жінка була вимушена працювати у місцевому супермаркеті двірником) побачила на даху свого будинку сусідку, яка із захопленням дитини пиляла нещодавно зроблену покрівлю будинку. Поява господарки не збентежила жінку, навіть навпаки надихнуло продовжувати, відчувалося що вона пишається своїм вчинком. 

Ця історія бере свій початок з того дня, як Олександра Іванівна повернулася у Харків до дому у будинок на Немишлі де колись народилася, з метою дожити свій вік на батьківщині. Швидко з'ясувалося, що її тут не чекали. Родичі, які мешкали поряд за адресою Красна поляна 3, вже встигли звикнути до ділянки Олександри Іванівни й щиро вважали, що він "испокон веков" належить їм. Проте документи вказували на інше. І хоча Олександрі Іванівні й довелося доводити свою правоту через суд, рішення Феміди було на її користь. 

Підтвердивши своє право на власність жінка розпочала відновлювати батьківську хату, яка за допомогою родичів була вщент зруйнована. 

Проте Олександра Іванівна марно сподівалася, що питання закрито. Родичі роздратовані проявом такої «несправедливості» та «нахабності» й не маючи ніяких законних підстав відібрати у пенсіонерки її ділянку, почали робити їй дрібні капості в її відсутність.

— Коли я розпочала відновлювати будинок, мій сусід з Красної поляни №1 попередив, що завадить цьому, бо коли з'явиться дах, на його думку, вода з покрівлі буде стікати на його город... — згадує пенсіонерка.

Олександра Іванівна запевнила, що цього не буде бо, край покрівлі не виходить за межі її ділянки (і це при тому, що за висновком геодезистів, сусід прихопив біля метра території пенсіонерки), до того ж додала жінка, вона зробить відливи. Проте, як стало відомо пізніше, це його не влаштувало. 

Одного разу повернувшись з роботи жінка побачила, що на даху будинку з обох боків відрізані крокви по стіну, тобто так званий звис даху. Жінку це здивувало та обурило. Здивувало тому, що зі своїми новими сусідами, які нещодавно купили домоволодіння за адресою Красна поляна №1, що межує з ділянкою пенсіонерки, жінка не сварилася. До того ж їх будинок знаходився метрів за 20 від будинку Олександри Корольової. Мабуть, в такий спосіб новоприбулі мешканці вирішили заявити про себе... 

Сама Олександра Іванівна вважає, що вони це зробили, щоб догодити та закріпити стосунки з сусідями із 3 будинку. Не зважаючи на обурення Олександра Іванівна не стала сваритися й лише сказала будівельникам наростити відрізані дошки та продовжувати будівництво. Наступного дня вона побачила, що конструкція знову пошкоджена, але лише з боку нових сусідів. 

На цей раз Олександра Іванівна вирішила спочатку накрити  дах металочерепицею, а після наростити відрізані крокви до необхідного розміру. Проте злостивці все не могли заспокоїтися у намаганні довести свою перевагу над 80-річною пенсіонеркою, яка не хотіла підкоритися їх примхам. Щойно Олександра Іванівна пішла по ділах, як вони знову з маніакальною наполегливістю кинулися завдавати жінці шкоди. Цього разу відрізавши покрівлю.

Жінка чекала від поліції будь-яких дій декілька років, проте марно.

На цей раз організм жінки не витримав, її стан погіршився й... дякувати богу та лікарям, швидка приїхала вчасно. 

Терпець Олександри Іванівні урвався й після того, як їй стало краще вона звернулася до поліції, сподіваючись, що правоохоронці захистять її від свавілля сусідів та допоможуть притягти їх до відповідальності. Жінка написала відповідну заяву до місцевого відділення поліції та стала чекати... 

Незабаром, за словами Олександри Корольової, від правоохоронців надійшла відповідь - ні чого кримінального в діях сусіда поліція не вбачає й порадили жінці звернутися до суду. Знайомий юрист жінки навпаки наполягав, щоб жінка продовжувала добиватися від поліції розслідування, бо справа, за його переконанням, була серйозна. 

Олександра Іванівна почала добиватися свого. Нарешті, після майже року зусиль, суд своїм рішенням примусив правоохоронців відкрити кримінальне провадження, що до протиправних дій сусідів. Жінка чекала від поліції будь-яких дій декілька років, проте марно. Тоді Олександра Корольова звернулася до прокуратури. Написала відповідну заяву до прокурора та начальника Немишлянського районного відділення поліції міста Харкова. І знову все на місці... 

— Я хожу, хожу, хожу і не чого не можу виходити, — каже жінка. 

Після звернення до прокуратури Олександра Іванівна нарешті познайомилася з дізнавачкою поліції, яка проводила досудове розслідування, Інною Харун. Коли Корольова ознайомилася з матеріалами з'ясувалося, що жодного пояснення від сусідів там нема, тобто з ними, за її словами, ніхто весь цей час навіть не розмовляв. На запитання — чому? — дізнавачка відповіла, що в цьому начебто винні співробітники карного розшуку, які не можуть знайти ні кого з фігурантів... 

Це дуже здивувало Олександру Іванівну, бо вона бачила сусідів майже щодня. Вони ні де не ховалися й кожного дня зранку ходили на роботу, а в вечорі поверталися. Але ж маємо те, що маємо.

Здавалося, що нарешті справа зрушила з місця...

Олександра Іванівна назвалася допомогти слідству та знайти «невловний» сусідів й запропонувала зателефонувати, як тільки їх побачить. Знайти сусідів жінці було не важко, бо легко відшукати того, хто не ховається. Так нарешті, після понад 3 років слідства, співробітники поліції зустрілися з фігурантами справи. 

Олександра Корольова спочатку пораділа — їй здавалося, що нарешті справа зрушила з місця, проте вона знову марно сподівалася. 

Жінка декілька разів телефонувала дізнавачці, сподіваючись отримати інформацію про перебіг розслідування, але на дзвінки ніхто не відповідав. Тоді вона особисто завітала до райвідділу. Черговий зв'язався з дізнавачкою й доповів Олександрі Іванівні, що поліціянтка пообіцяла зателефонувати їй найближчим часом... Цей час, зі слів жінки, так і не настав. Тоді, Корольова звернулася у письмовому вигляді до начальника Немишлянського райвідділу поліції з проханням розібратися та роз'яснити, що відбувається й чому її ігнорують? 

Розібратися у правомірності дій дізнавачки доручили, за словами Олександри Іванівни, самій же Інні Харун.

Через деякий час Олександрі Корольовій зателефонував помічник дізнавачки й запропонував завітати до райвідділу в зазначений час. Прийшовши вчасно до поліції потрапити до будівлі Олександра Корольова не змогла. Цілу годину літню жінку змусили чекати на дворі, на морозі перш ніж вона потрапила до кабінету. Переглянувши матеріали справи ніякої інформації, щодо сусідів з будинку №1 вона знову не знайшла. На доречне запитання — чому? — дізнавачка знову зазначила, що розшук гальмує... Й додала, що вже підходить час закривати справу. 

Того дня Олександра Іванівна спілкувалася з дізнавачкою в останнє. Після тієї зустрічі минуло вже півроку. За цей час жінка неодноразово намагалася зв'язатися з поліціянткою, проте все марно:

— Або ніхто не бере слухавку, або ж скидають… — каже жінка.

Спілкуватися з журналістами Інна Харун відмовилася.

Треба зазначити, що весь цей час жінка живе з обрізаним дахом, бо співробітники поліції наказали залишити все як є, щоб можна було провести експертизу для доказів. Через те вода тече на стіну і вона щоразу мокне, а експертиза досі не зроблена.

Не змогли допомогти жінці й фахівці Центру з надання безоплатної правничої допомоги, до якого Корольова звернулося з самого початку. За час, що триває слідство, змінилося 2 адвокати. Остання захисниця спочатку активно долучилася до справи, але згодом її інтерес почав втухати... На звернення Олександри Іванівни вона казала, що передзвонить й зникала на тижні потім взагалі припинила з нею співпрацю. Наразі у жінки понад 2 місяці взагалі нема адвоката (начебто, гарантованого державою). В Центрі з надання первинної безоплатної правничої допомоги, за словами Корольової, сказали — Знайдемо адвоката зателефонуємо...

А Олександра Корольова весь цей час вимушена жити в недобудованому будинку з сирими стінами. Одна надія закінчити будівництво — це примусити зловмисників відшкодувати завдані збитки. 

До журналістів «Громада. Груп» Олександра Корольова звернулася, щоб донести інформацію до керівництва ГУ Національної поліції України в Харківській області, зокрема начальника ГУ НПУ Харківщини Петра Токаря. 

Жінка все ж таки сподівається, що поліція зможе провести досудове розслідування належним чином та  найближчим часом передасть справу до суду де правопорушники відповідатимуть за свої дії перед законом України.  

P.S. Мабуть, Олександра Іванівна про себе вже не раз пожаліла що повернулася доживати свій вік на батьківщину розраховуючи на заслужений захист з боку держави. Тут їй, наче в дикій природі, доводиться розраховувати лише на власні сили, а вони у жінки на дев'ятому десятку життя досить обмежені.