Престижна всесвітня виставка інновацій: ліцеїстка Олександра Колосова привезла до Харкова золоту медаль

«INOVA» - друга найстаріша інноваційна виставка у світі з 1971 року, драйвер і символ інновацій. У 2024 році учасниками конкурсу стали близько 500 представників 20 країн світу. 

Серед них була українська команда, до складу якої ввійшов 31 молодий вчений.

Численні нагороди готують організатори за рішеннями міжнародного журі.

Тему роботи Олександри Колосової не кожен із нас, хто вивчав хімію лише в школі, зможе навіть вимовити!

Спектрофото- та флуориметричне визначення вмісту ртуті за допомогою нового флуоресцентного барвника на основі гемісквараїну. 

За що харківська дівчинка отримала на престижній виставці золоту медаль?

…За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, ртуть - один із найтоксичніших елементів довкілля.

Вона здатна потрапляти туди частково за допомогою природних факторів: виверження вулканів, ерозії ґрунтів.

Однак більшої шкоди завдає людська діяльність: вироблення енергії на вугільних електростанціях, спалювання вугілля в будинках для обігріву та приготування їжі, промислові процеси, використання сміттєспалювальних установок, а також видобуток металів та навіть використання ртутних ламп, батарейок.

Відомо, що ртутні забруднення тягнуть за собою важкі наслідки для нашого здоров'я.

Потрапивши в навколишнє середовище, ртуть може перетворюватися під впливом бактерій на метилртуть.

Люди можуть зазнавати впливу ртуті в будь-якій її формі за різних обставин. Однак основний вплив відбувається під час споживання в їжу риби та молюсків, забруднених метилртуттю, та при вдиханні працівниками елементарної ртуті під час промислових процесів. Теплова обробка харчових продуктів її не знищує...

- Забруднення навколишнього середовища іонами важких металів, зокрема іонами ртуті, є дуже актуальною проблемою. Саме тому розробка нових методів її визначення є питанням, що потребує особливої уваги, 

 

- розповідає Олександра.

До найбільш традиційних методів дослідження вмісту ртуті належать атомно-абсорбційна спектроскопія, мас-спектрометрія з індуктивно зв’язаною плазмою, а також селективна атомна флуоресцентна спектрометрія з холодною парою.

- Зазвичай вони дають надзвичайно точний результат, але їх недолік полягає у потребі використання дорогих приладів та складних етапів підготовки зразка, що аналізують. Саме з цих причин питання розробки нових та удосконалення вже існуючих методів, що потребують менше ресурсних затрат, було та залишається актуальним.  

У цьому сенсі вигідніше використовувати хромосенсорні методи визначення вмісту ртуті.

Хромосенсори - це спеціальні речовини, які здатні створювати з іонами ртуті міцні комплекси, а ті, своєю чергою, здатні реєструватися простішими методами - навіть неозброєним оком!

- Саме тому я вирішила розробити новий метод визначення вмісту ртуті за допомогою нового хромосенсора,на основі гемісквараїнового барвника та їхніх змін при взаємодії з солями ртуті.

Олександра досліджувала новий флуорисцентний барвник, його спектральні властивості та відповідно зміни залежно від концентрації ртуті.

Цю роботу юна науковиця виконувала у відділі люмінесцентних матеріалів та барвників ім. Б. М. Красовицького Національного наукового центру «Інститут монокристалів» НАН України в Харкові.

Як повідомили «Громаді» в НТК, за її  високим результатом стоїть велика праця, як самої дівчини, так і її наставників.

Тільки уявіть собі: було приготовлено 21 розчин. Для встановлення хімічної рівноваги кожен розчин перед вимірюванням витримували протягом 10 хвилин. Усі вимірювання спектрів поглинання проводилися по 3 рази для кожного зразка і усереднювалися.

Спектрофлуориметричний метод виявився більш чутливим до визначення іонів ртуті.

- Хемосенсори - речовини, що є перспективними для визначення вмісту ртуті, тому саме розробка нового методу визначення вмісту ртуті за допомогою них і стала темою мого дослідження. 

Дані, отримані в ході роботи, підтвержують, що розроблений метод є перспективним для визначення іонів ртуті в об'єктах навколишньго середовища, - з гордістю зазначає дівчинка.

Олександра вже не вперше презентує свої наукові здібності, вона перемогла в Обласному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук та виборола 3 місце у Всеукраїнському конкурсі МАН, але нове досягнення - виступ на такому рівні потребував багато знань: і комунікації англійською, і підготовки документів, і якісного супроводу.

Хімія зацікавила  юну дослідницю не випадково. Олександра виросла у родині науковців. ЇЇ мама, дідусь та бабуся багато років працюють у НТК.

Загалом, як підкреслює керівництво наукового комплексу, долучати творчу і цілеспрямовану молодь до науки якомога раніше – це традиція. Попри всі труднощі ця традиція не змінюється.

-  Ми продовжуємо запрошувати до участі у наукових експериментах та дослідженнях талановитих студентів профільних закладів вищої освіти, а також обдарованих школярів старших класів, 

 

- сказал «Громаде» член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук Валентин Чебанов.

Ну, а «Громада» не може не відзначити, що здобутки Олександри - це справжній подвиг і династії харківських вчених, і інтелектуального Харкова, який продовжує працювати, досліджувати, робити відкриття, виховувати майбутніх науковців в умовах найстрашнішої війни в Європі.

Читайте також:

Генерал, який став ганьбою Чугуєва, і полковники, які віддали наказ бомбити ядерну установку в Харкові