«Пресвята Богородице, огорни своєю опікою наших рідних, усіх, кого носимо в серці, і нашу зболену Україну» - Неля Герман

Дундалк. Ірландія. У Французькому Люрді завершилася  щорічна Всеукраїнська проща українців Західної Європи, в якій  об»єдналися паломники  з 11 країн у спільній  молитві «Під Твою милість прибігаємо…». Пів сотні прочан із Смарагдового острова на прощу супроводжували настоятель Дублінської громади УГКЦ отець Василь Корницький і душпастир  з Ґолвея отець Дмитро Гутник. 

Паломники повернулися до своїх громад, єднаючись у спільній надії на покров Богородиці, зцілення душевних і тілесних ран та якнайшвидше настання миру в Україні.

Вперше у прощі взяли участь сестри Неля Герман  Оксана Щур, Мирослава Семенюк, які понад 20 років тому переїхали в Ірландію із  Стрілківців  Борщівської міської громади, що на Тернопільщині. 

Прочанки розповіли, що паломництво розпочалося Утренею та Божественною Літургією в українському храмі Успіння Пресвятої Богородиці, де священники закликали використати час прощі для зустрічі з Христом у Божому слові та Євхаристії. Паломники пройшли  історично-молитовним маршрутом «Слідами Бернадетти»,  вдалося відвідати місця, пов’язані з її земним життям: млин Болі, де вона народилася, колишню міську в’язницю «Кашо», яка стала прихистком для її родини в часи злиднів, парафіяльний храм, де зберігається її хрестильна купіль. У церкві Святої Бернадетти відбулася Архиєрейська Божественна Літургія у співслужінні духовенства з різних країн. У проповіді роздумували над євангельською розповіддю про зцілення чоловіка із сухою рукою. Священник  пов’язав її з досвідом людей, які переживають війну, розлуку з рідними, втому й непевність.

«Ми разом з українцями з різних куточків Європи  збиралися молилися за справедливий мир в Україні, захисників, поранених,за повернення викрадених дітей, полонених та українські родини, - сказала Оксана Щур. - У нас лишилися особливі відчуття від цих намолених місць матері Божої Люрдської. Біля Неї хочеться просто побути — і довірити Їй усе, чим живе душа».

« Там молитва лилася із самого серця: за дітей і рідних, за нашу Україну, за тих, кому зараз найважче. А коли слів бракувало, були сльози. Вірю, що Мати Божа розуміла й цю мовчазну молитву, - додає Неля Герман. - Особливо зворушувало те, що на Всеукраїнську прощу до Люрду приїхали люди з багатьох країн зі своїм болем,  проханнями, вдячністю, але було відчуття, що  ми  - діти однієї Матері, яка чує кожного. Незважаючи на дощ, ми несли в руках запалені свічки, як світло нашої надії і хотілося, щоб воно дісталося до кожного,  хто чекає,  бореться,  потребує розради й Божої допомоги. Ця проща  для мене  стала дуже особистою й дорогою зустріччю з вірою, із власною душею. Відчуття великої родини  зробило ці дні неповторними. Повернулася з великою вдячністю в серці й тихим бажанням якомога довше берегти в собі пережите. Пресвята Богородице,дякую, що могла приїхати до Тебе. Огорни своєю опікою наших рідних, усіх, кого носимо в серці, і нашу зболену Україну».

 Світлини з архіву Нелі Герман