Продовольча безпека під час війни. Чи все гаразд?
Статтi | | 727 | Автор: Наталя Меркулова, Олександр Сидоренко (карикатура)

Молоко. Карикатура Олександра Сидоренка.
Продовольча безпека під час війни. Чи здійснюється контроль за безпекою і якістю харчових продуктів в умовах воєнного стану? Чи вистачає в країні продуктів? Чи підтримує держава національних виробників харчових продуктів? І що треба зробити, аби посилити продовольчу безпеку?
Про це йшлося під час пресконференції з фахівцями, яка відбулася у Харківському пресклубі.
Як відомо, в умовах воєнного стану постановою Кабміну в березні 2022 року було припинено заходи державного нагляду і контролю, а також державного ринкового нагляду. Тому планові перевірки суб’єктів господарювання не здійснюються.
Попри війну ринок харчових продуктів контролюється
Однак дозволено позапланові перевірки. Є вичерпний перелік підстав для проведення таких позапланових перевірок, визначений Мінагрополітики і продовольства.
Які підстави для перевірок?
- Це скарги від фізичних осіб про порушення, які завдали шкоди їхнім правам і інтересам, доручення прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у зв’язку з систематичними порушеннями ними законодавства.
Підставою є повідомлення про порушення, що надійшли з інших країн або від міжнародних організацій, зокрема, через європейську систему швидкого оповіщення RASFF, яка обмінюється інформацією щодо наявності ризику для здоров’я людини, пов’язаного з харчовими продуктами і кормами, - розповідає Валерій Ситніков, заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області.
Підставою для перевірки може бути повідомлення від закладів охорони здоров’я про події, що загрожують життю і здоров’ю, а також санітарному і епідеміологічному благополуччю населення. А також повідомлення від офіційного ветеринарного лікаря, працівника бійні про виявлення ознак порушення оператором ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я і благополуччя тварин.
Результати дослідження і випробовування відібраних зразків харчових продуктів акредитованими лабораторіями, які уповноважені Держпродспоживслужбою, можуть стати підставою для перевірки, якщо вони свідчать про невідповідність харчових продуктів встановленим вимогам.
Ще суб’єкт господарювання сам може написати письмову заяву до відповідних органів про здійснення держнагляду і контролю - за його бажанням.
Протягом 2023 року ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області було проведено 112 позапланових перевірок. З них 86 - у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері ветеринарної медицини – 26.
Було розглянуто 113 скарг від фізичних осіб у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. За результатами розгляду цих скарг було здійснено 17 позапланових перевірок. У сфері ветеринарної медицини розглянуто 26 скарг, і результатами розгляду було здійснено 2 перевірки.
За результатами цих перевірок було піддано штрафу три особи на загальну суму понад 221 тисячу гривень.
Які порушення були виявлені 2023 року?
- Під час перевірок були встановлені порушення закону про маркування, - зазначає Валерій Ситніков. – Це надання неточної, недостовірної та незрозумілої інформації для споживачів про харчові продукти. А також реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству.
У нас є факти, коли пишуть, що це солодковершкове масло жирністю 82,5%, але після проведення лабораторних досліджень і випробувань виявляється, що там є рослинні жири, пальмова олія, зокрема. Порушення також стосувалися відсутності інформації споживачеві про вміст речовин, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.
Що показав моніторинг ринку?
В ході моніторингу ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області було відібрано 6 проб з рибопереробних підприємств - 4 проби копченої риби та дві проби пресервів і консервів. Дослідження невідповідностей не виявили.
На дослідження було направлено 58 проб харчових продуктів рослинного походження, включаючи продукцію первинного виробництва - зерно, соняшник, груші, яблука, морква. Також було відібрано і досліджено 4 зразки корму. Щодо рослинницької продукції і кормів дослідження також не виявили порушень законодавства.
Протягом 2023 року було отримано 33 повідомлення швидкого оповіщення RASFF з ЄС. З них 6 випадків стосувалися Харківської області. Зокрема, з ЄС надійшло печиво без досліджень на вміст трансжирних кислот, що є обов’язковою вимогою.
У першому кварталі 2024 року здійснено 29 позапланових перевірок, 18 – у сфері безпечності харчових продуктів, 11 – у сфері ветеринарної медицини.
Розглянуто 19 скарг фізичних осіб у сфері безпечності харчових продуктів та окремих показників якості, за якими було здійснено 1 перевірку. У сфері ветеринарної медицини було розглянуто 6 скарг, зроблено 1 перевірку.
Протягом 2023 року було видано 197 сертифікатів здоров’я для експорту харчових продуктів нетваринного походження за кордон - це соуси, майонез, вермішель швидкого приготування, плодово-ягідне морозиво, печиво, тістечка. І було видано 68 міжнародних ветеринарних сертифікатів для харчових продуктів тваринного походження – це мед, морозиво з вершків і молока, продукти, у складі яких тваринні і рослинні жири.
За 1 квартал 2024 року було видано 37 сертифікатів здоров’я для харчових продуктів нетваринного походження, і 27 міжнародних ветеринарних сертифікатів для харчових продуктів тваринного походження.
Розвивати агрокластери
- Сьогодні в агросекторі є нові моделі, які дозволять нашому селу йти вперед, розвиватися і виробляти дуже якісну продукцію і у великій кількості, задовільняти внутрішній ринок і експортувати, - констатує Олег Катеринич, директор Державної дослідної станції птахівництва НААН України, доктор сільськогосподарських наук. - На базі нашої установи ми створили кластер, який може максимально сприяти діяльності кооперації. У нас вже є такі пілотні проєкти.
Минулого року ми втілили пілотний проєкт, співпрацюючи з двома громадами - Печенізькою і Дергачівською. Ми надали селянам до 5 тисяч добових курчат, навчили, людей, як їх вирощувати, і дотепер консультуємо. Курчата виросли, кури вже несуться, півні з цієї птиці були забиті на м’ясо. Таким чином на Харківщині збільшилася кількість домогосподарств, що займаються птахівництвом, бо ми допомогли людям зробити перший крок.
Цей проєкт став можливим завдяки дорадчій службі, гранту Corus International та місцевим громадським об’єднанням кормовиробників та птахівників.
- Зараз ми пропонуємо для Харківщини новий пілотний проєкт, - зазначає Олег Катеринич. – Крім нашої дослідної станції птахівництва, в ньому братимуть участь інститут баштанництва, інститут тваринництва, а також педагогічний університет імені Сковороди. Мета проєкту - навчити людей сільському господарству, а фахівці педагогічного університету надаватимуть психологічну допомогу ВПО та ветеранам війни, які можуть взяти участь у цьому проєкті.
Ми вчитимемо людей птахівництву, надаємо їм птицю, контролюватимемо продукцію, яку вони отримують. Вже є пропозиції від грантодавців щодо для поширення цього проєкту на інші регіони України.
Чи насправді домашні яйця корисніші?
Дослідна станція птахівництва НААН України провела дослідження і моніторинг якості яєць, що є на рину Харківщини, щодо вмісту каротиноїдів та вітамінів.
Що показали дослідження?
- Ми відібрали домашнє яйце і промислове, - розповідає Олег Катеринич. – І дуже цікаву інформацію отримали. У промисловому яйці ми майже нічого не знайшли, це штучні барвники, які створюють гарний жовток. І дай Боже, щоби це були органічні барвники, а не штучні китайські.
Стосовно домашніх яєць, які ми купуємо за значно більші гроші, в то вітаміну А там майже немає, але багато каротиноїдів. Це цікавий факт щодо того, чи можна вважати домашні яйця повноцінним якісним продуктом.
Що необхідно зробити, щоби підтримувати харчову безпеку України?
На думку Валерія Ситнікова, треба остаточно гармонізувати нормативні акти щодо харчової безпеки з вимогами Євросоюзу. Адже зі вступом України до ЄС буде спільне законодавство і єдиний ринок.
- Треба виводити сільгоспвиробників з тіні, - вважає Олег Катеринич. – Тому що ми не можемо контролювати якість і безпеку продукції, яку вони виробляють. Сьогодні
Україна виробляє 11-12 млрд штук яєць, з яких майже половина продукується в домогосподарствах, в тому числі і фермерами. Але офіційно більшості з них в реєстрі немає. Це велика проблема. Якщо ми це виведемо невеликих виробників з тіні, розвиток агросектору прискориться в рази.
Подивитися і послухати можна тут:
Читайте також:
Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах:
Телеграм: https://t.me/gromada_group
Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti
https://www.facebook.com/gromada.grp
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз