Прогноз ситуації на аграрному ринку

Про це йдеться в аналітичному звіті, під назвою «Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва» (випуск №3), підготовленому  Міністерством у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ).

Зокрема, у звіті сказано, що у 2024 році очікується незначне зростання рівня рентабельності для всіх видів зернових та олійних культур. За умови, що ситуація із безпекою та експортом морським транспортом не ускладниться, а ситуація на західних кордонах стабілізується.

Серед зернових мінімальну прибутковість матиме пшениця (2 $/т), тоді як кукурудза та ячмінь, ймовірно, залишаться збитковими. У січні 2024 року рівень рентабельності вирощування кукурудзи знизився в порівнянні із середнім показником 2023 року до -33 USD/т, що зумовлено зниженням ціни на кукурудзу. Протягом року цей показник  може зменшитися до - 29 $/т.

 У той же час у січні 2024 року соняшник із збиткової культури у 2023 перетворився на прибуткову. Рівень рентабельності цієї культури склав 20 USD/т. Впродовж року прибутковість соняшника може піднятися до 55 $/т.

 Високий рівень прибутковості у січні 2024 року мала соя 73 $/т). Прогноз на 2024 рік – 76 $/т.

Очікується, що всі види олійних культур стануть прибутковими. Якщо цей позитивний прогноз справдиться, очікуваний рівень рентабельності за результатами 2024 року все одно буде удесятеро нижчим, ніж у період до повномасштабного вторгнення.

Серед основних  факторів, які матимуть найбільший вплив на рентабельність  рослинницької продукції  аналітики називають зниження цін на  основні матеріальні ресурси, яке спостерігалось у 2023 році. Так, ціна на  насіння знизилась на 13% на га; на засоби захисту рослин – на  22% на га при вирощуванні зернових, і  16% на га – олійних культур; на пально-мастильні матеріали (-31% на га). Крім того, минулого року господарства заощаджували при виробництві зернових завдяки використанню посівного матеріалу власного виробництва та зменшенню застосування деяких інсектицидів та фунгіцидів. 

Аналітики відзначають, що у структурі витрат на 1 гектар рослинницької продукції у 2023 році найбільшу частку займали добрива – від 17% до 28%. Відтак в умовах фінансових обмежень українські аграрії були змушені заощаджувати на цьому ресурсі вже другий рік поспіль. Навіть попри зниження цін, норми внесення добрив минулого року скоротились в середньому на 49%. Ця тенденція спостерігатиметься і у 2024 році. Тому  аналітики прогнозують, зниження загальної врожайності зернових і олійних культур – приблизно на 4-5%.

Також очікується здорожчання вартості елеваторних послуг та збільшення цін на електроенергію. Крім того, очікується незначне підвищення орендної плати за землю – приблизно на  5% до 125 USD/га у зв'язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.

Для експортерів зернових суттєве значення матиме вартість  логістики. У 2023 році, порівняно з 2022 роком, логістичні витрати зменшились: до портів Одеси – на 33%; до порту Констанца через річкові порти Дунаю – на 40%; і до портів Гданськ/Гдиня – на 42%. Вартість логістики за напрямками коливалася залежно від роботи одеських морських портів, блокування західних кордонів фермерами із сусідніх країн, атак на портову інфраструктуру тощо. В середньому у 2023 році на логістику припадало близько 21% від кінцевої ціни реалізації зерна, тоді як у 2022 році – 25%. 

У січні 2024 року морські порти Одеської області вперше за останні два роки випередили за рентабельністю експорту  румунський порт Констанца та польський Гданськ. В цілому перший місяць нинішнього року був більш вдалим для агросектору у порівнянні з 2023 роком: завдяки налагодженню експорту морем ціни на продукцію в українських портах з урахуванням логістики стали привабливішими, ніж в європейських. Тож аграрії  можуть отримувати вищий рівень рентабельності, експортуючи через стабільно працюючі українські порти.

«Щодо тваринництва, у 2024 році очікується падіння рентабельності всіх видів тваринницької продукції, оскільки витрати, зокрема на корми та електроенергію, зростатимуть швидше, ніж ціни на кінцевий продукт.  Дасться взнаки й прогнозоване зниження купівельної спроможності українців та девальвація гривні», – зазначають  аналітики.