Протистояння книговбивству

Протистояння книговбивству на порталі Gromada Group
Світлина із Фейсбук-сторінки польського фотографа Адама Касперкєвіча

Форми протистояння книговбивству під час війни різні

Воєводська публічна бібліотека у Кракові взимку 2023-2024 років стала артмайданчиком для фотопроєкту Адама Касперкєвіча про понищені книгозбірні України. Текст, який супроводжує виставку, написаний польською та українською мовами. Йдеться про «знищення культурної спадщини тоталітарним режимом, який хоче нав'язати власний світогляд. Це історія про зруйновані бібліотеки в Україні та їхній порятунок чудовими людьми, які захищають колекції під час війни. Герої виставки  –  жінки, які не лише врятували книги, а й зберегли традиційні українські вишиванки та хустки». Під час проєкту автор із польського міста Ченстохова відвідав найбільше населених пунктів на Харківщині: Старий Салтів, Шевченкове, Шостакове, Слатине, Дергачі, Прудянка, Великий Бурлук, Харків. Працював він також у Чернігові, Бородянці й Херсоні.  

Працівниця бібліотеки в Херсоні. Фото із fb-сторінки Адама Касперкєвіча

Зі своїми фотознімками фотомайстер долучився до всеукраїнської конференції «Короленківські читання», яку в умовах воєнного стану дистанційно провела Харківська державна наукова бібліотека імені Короленка. Щойно згадане фото із Херсона потрапило до фіналу міжнародного фотоконкурсу Portret Prawdziwy і на післяконкурсну виставку. Щоб почути емоційне звертання до світу, не треба знати українську чи польську мови.

В умовах спершу карантину, а потім воєнного стану виникла потреба у розвитку так званих «серіалів у голосах», тобто не тільки в Україні, а й у світі від 2020 року зріс попит на подкасти. У них різні теми, вікові групи слухачів і платформи поширення.

Польська бібліотека подкастів. Фото із сайту https://www.hellopolish.pl/

НelloPolish – такий подкастовий ресурс набув популярності після розгортання повномасштабної війни в України. Засновники цієї бібліотеки подкастів послуговуються польською і англійською мовами, бо за чисельністю серед мігрантів після українців, росіян і білорусів виділяють грузинів і в’єтнамців, яким складніше одразу орієнтуватися у групах подкастів, де занурення у польську мову відбувається від найпростішого побутового до правопису та різних рівнів для здачі відповідних іспитів.

Скріншот заставки Бібліотеки подкастів  НelloPolish

Пошукала інформацію, чи створюють подкасти великі й знамениті бібліотеки Польщі про свої ресурси і культурно-мистецькі зібрання.  У мирній країні бібліотекарів цікавить більше ефективність родинних заходів у вихідні, щоб батько/мама або дідусь/бабуся прийшли з дітьми чи онуками до книгозбірні на майстерклас, концерт,  ігрову програму, пов’язану з літературою, створенням книжок авторами і художниками. І таке знайомство стало б кроком до розширення можливостей родинного читання та й самого кола читачів. Подібні зустрічі активно рекламуються, звіти з короткими відео обов’язково присутні на сторінках бібліотек у соцмережах. Високим штилем  можна  б назвати це співтворчістю. Але в заданий день і час та з обмеженим колом учасників.

Подкасти залишають слухачам вільний вибір тем, авторів, форматів, а ще – місце, де зручніше слухати: коли бігаєш або гуляєш із собакою вранці, готуєш обід, майструєш, саджаєш квіти, їдеш у поїзді. Навіть чекаєш закінчення повітряної тривоги в укритті. Безліч варіацій.

Бібліотечні подкасти теж існують у сучасній Україні. Їх готують самі бібліотекарі, залучаючи як співрозмовників письменників, науковців, художників і навіть просто книголюбів, щоб і дистанційно читачі могли дізнатися про новинки, послухати іноді унікальну інформацію про історичні несподіванки з минулого чи про вартих уваги співвітчизників, незнаних і знаних.   

Соціокультурний центр ХДНБ ім. Короленка  спільно з Харківським пресклубом і сайтом Громада.груп  пішов на дещо  інакше використання подкастів у популяризації книжок та їхніх героїв під час війни.

Скріншот онлайн-зустрічі, присвяченої літератору і полковнику Івану Шкварку

Завідувачка соціокультурного центру Олександра Крутас багато років послідовно й зацікавлено співпрацює з харківськими письменниками і журналістами. Тож охоче допомогла мені, авторці подкастів, у пошуку матеріалів про Івана Шкварка, автора перших статей  межі 1980-90-х років  про нагальну потребу реформ в армії, становлення війська українського. Спільно з вінницькими бібліотекарями і заступницею головного редактора журналу «Вінницький край» письменницею Валентиною Сторожук  ми розшукали  родину поета-військового, яка змушена була евакуюватися із Північної Салтівки  на Поділля – батьківщину Івана Петровича. Онлайн-зустріч та мої записи лягли в основу подкасту. «Полковник з харківської вулиці Дружби народів». Випуск можна слухати за посиланням:

https://gromada.group/news/podkast-gradusnik/28891-polkovnik-z-harkivskoyi-vulici-druzhbi-narodiv

Скріншот афіші онлайн-кінозустрічі  «Життя як кіно, кіно як життя» до 100-річчю від дня народження відомого режисера – новатора, сценариста і художника Сергія Параджанова

Особливість  кінозустрічі полягала не тільки у багатому ілюстративному матеріалі від доповідачів, а й цитування подкасту, в якому доктор філологічних наук, поет Ігор Лосієвський  розповів про свою давню зустріч у Тбілісі із Сергієм Параджановим, про намір режисера знімати фільм «Слово про похід Ігоря». Задум перервала смерть режисера, який міг би знімати епохальну картину у місцях походу, тобто і на Харківщині також.

«Сергій Параджанов після  тюрем не зняв фільму під Харковом». Випуск подкасту «Градусник» можна слухати за посиланням:

https://gromada.group/news/podkasti/sergij-paradzhanov-pislya-tyurem-ne-znyav-filmu-pid-harkovom

Скріншот запису онлайн-кінозустрічі, на якій цитувався подкаст «Градусник», присвячений темі «Параджанов і Харків»

Отже, форми протистояння книговбивству під час війни різні. Справді, багатьом зараз не до книжок. Доводилося чути, що люди за багаторічною звичкою продовжують купувати за рік хоч кілька книжок, але вони так і лежать нечитаними. Дехто не може дочитати художню книжку в умовах хронічного стресу. Подкасти про книжки, письменників (зокрема і тих, які воюють чи пережили окупацію) можуть компенсувати  відсутність регулярного звичного читання у наші дні. Наприклад, подкаст «Градусник» від початку 2024 року уже запропонував кілька таких зустрічей. Долучайтеся! Пишіть у коментарях власні пропозиції.

Знаєте, що зігріває, коли читаю відгуки після чергової своєї аудіосерії? Наші земляки, розкидані війною по всіх усюдах, починають писати учасникам розмови: «Зустрінемося після війни у Харкові під градусником».  Хтось уточнює: «І щоб табличка була над ним та сама – «Харків – місто героїв». І ще хтось долучається лаконічно: «Обов’язково!»

 

Попередні подкасти Ірини Мироненко можна переглянути тут:

https://www.youtube.com/playlist?list=PLm4oYbleTj4P1egl59EcqEldvPKwouxQ5

Січневі випуски про літературу під час війни:

1.   Книжка біженки з Харкова вийшла іспанською  в Мадриді

https://gromada.group/news/podkasti/knizhka-bizhenki-z-harkova-vijshla-ispanskoyu-v-madridi

11.01.2023

2.    Доброволець Хорей: «Війна краде життя, але втома переводиться у лють»

https://gromada.group/news/podkasti/dobrovolec-horej-vijna-krade-zhittya-ale-vtoma-perevoditsya-u-lyut

13.01.2024

3.   «Тримаюсь за Харків». Нові книжки В’ячеслава Романовського

https://gromada.group/news/podkasti/trimayus-za-harkiv-novi-knizhki-vyacheslava-romanovskogo

16.01.2024

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту