Рецепт Китайгорода: чому про нього говорять в ООН і де опиниться громада за 5 років?

Про це розмова журналіста Олександра Швеця у новому випуску «Голосу громади»  – спільного проєкту мережі місцевих медіа Gromada Group та Харківського прес-клубу, гостем якого став Юрій Безродний, голова Китайгородської сільської ТГ Хмельницької області.

Китайгородська громада — одна з найперших в Україні, у серпні 2026 року вона відзначила своє 11-річчя. Свого часу місцева преса називала її однією з найпроблемніших: розкинута територія (13 населених пунктів, 5 старостатів), населення трохи більше 3700 мешканців, відсутність великої промисловості та суттєва віддаленість від рекреаційних центрів. Проте за понад десятиліття громаді вдалося перетворити свої мінуси на конкурентні переваги.

Першим нестандартним кроком Китайгорода стало рішення розмістити адміністративний центр не у самому Китайгороді, а в селі Вихватнівці. Це природне роздоріжжя, де сходяться логістичні шляхи з усіх сіл громади. Людям зручно діставатися транспортом, і саме на цей комфорт орієнтувалася місцева влада.

Війна завдала важкого удару по демографії та місцевій економіці. Втім, якщо у 2020 році власні доходи громади складали лише 7 млн грн, то у 2025-му ця цифра сягнула майже 21 млн грн.

Потрійне зростання — результат гнучкості: громада надає пільги та залучає бізнес, релокує підприємства (зокрема, підприємство із Запоріжжя, яке створює близько 100 нових робочих місць) та робить рішучу ставку на туристичну галузь.

Маленький Китайгород став одним із п’яти українських сіл-кандидатів на участь у міжнародній ініціативі ООН Best Tourism Villages. І тут дійсно є чим пишатися: унікальні Китайгородські відслонення, замок Потоцьких, мальовничі каньйони та узбережжя Дністра, яке омиває більшу частину території громади.

Бюджет потрібно наповнювати, а оскільки наш регіон не є промисловим, ми зробили ставку саме на розвиток туризму. За п’ять років туристичний потік у нас виріс у 2,5 раза, а туристичний збір перетнув позначку в 100 тисяч гривень. Для нас це лише початок,

— наголошує Юрій Безродний.

Громада не працює в ізоляції. За ініціативи народного депутата та суміжних громад створено спільне комунальне підприємство чотирьох ТГ (Кам’янець-Подільська, Староушицька, Китайгородська та Хотинська), яке залучатиме гранти та інвестиції під спільні туристичні маршрути, велосипедні та водні сплави Дністром.

Не менш вражаючим є соціальний блок. Усі 205 школярів громади харчуються в школах абсолютно безкоштовно за рахунок місцевого бюджету.

Громада запустила мережу безкоштовних соціальних послуг: соціальну перукарню та швачку, які виїжджають до стареньких у віддалені села, соціальне таксі для військовослужбовців, ВПО та людей з інвалідністю, а також готує до відкриття Центр гігієни з пральними та душовими кабінами.

Паралельно Китайгород формує побутову культуру. Для боротьби зі стихійними сміттєзвалищами на стовпах та деревах у проблемних місцях громада встановлює приховані камери-ловушки.

Фотофіксація порушників та притягнення їх до адміністративної відповідальності дали миттєвий результат — мешканці масово переходять на офіційну здачу сміття за символічним тарифом у 50 грн/місяць.

Прикладом партнерства під час війни є співпраця з Олексіївською громадою Харківської області: попри відстань та виклики фронту, діти з Харківщини вже два роки поспіль приїжджають на відпочинок та оздоровлення на мальовниче Поділля.

Особливою гордістю та пріоритетом Китайгородської громади є оперативна й безбюрократична допомога Силам оборони України. Реагування на запити захисників тут відбувається миттєво — без жодних черг чи тяганини.

Показники другої половини 2024 року це яскраво підтверджують: лише за пів року громаді вдалося залучити та передати у військові частини 5 автомобілів.

У громаді діє масштабна благодійна традиція — щорічний ярмарок-фестиваль «Мій ангел має крила ЗСУ», який проходить у селі Колодіївка на березі Дністра.

У програмі: автентичні частування, ярмарок, майстер-класи, виставка крафтових виробів та виступ військового оркестру 36-го Подільського полку Нацгвардії України.

Мешканці збирають значні кошти для закриття нагальних потреб земляків на фронті: якщо минулого року на ярмарку зібрали понад 185 000 грн, то під час нещодавнього заходу скарбничка допомоги поповнилася ще на 161 000 грн.

У селах громади організовано збір гуманітарних вантажів, виготовлення окопних свічок, плетіння маскувальних сіток та заготовку продуктів харчування для передової.

Крім того, громада взяла під особливий патронат родини військовослужбовців, зниклих безвісти та загиблих Героїв, забезпечуючи їх соціальним таксі, пільгами та персональною допомогою.

Попри труднощі, у громаді розвивається партисипація. Будь-які ініціативи погоджуються з мешканцями, а самоорганізація дає конкретні результати.

Місцеві проєкти: у селі Демшин жителі власноруч прочистили ставок та облаштували парк за комунальної та фінансової підтримки сільради.

Місцева громада неодноразово влаштовувала громадські толоки, під час яких мешканці власними силами та засобами зробили чимало корисного для свого села.

Інтеграція переселенців: внутрішньо переміщені особи активізують життя громади, купують будинки для постійного проживання та виступають з власними соціальними й благодійними ініціативами.

Оцінюючи 11-річний шлях на посаді очільника, Юрій Безродний згадує часи до реформи, коли сільські ради функціонували фактично як статисти.

До децентралізації: відсутність реального бюджету, робота зводилася до видачі довідок чи вивантаження двох машин щебеню на весь населений пункт.

Після децентралізації: кардинальне розширення можливостей. У громаді відремонтовано майже всі заклади культури, збудовано нову сучасну амбулаторію, ведеться масштабна робота над ліцеєм, а старости на місцях надають увесь спектр послуг жителям без потреби їхати до центру.

Розмірковуючи про необхідні зміни до законодавства, очільник громади наголосив на потребі подальшого розширення повноважень органів місцевого самоврядування. За його словами, на рівні малих громад (3–5 тисяч населення) загрози «місцевого авторитаризму» немає, адже керівник і депутати постійно звітують перед виборцями особисто.

Проте гостро постає інша проблема — дефіцит депутатського корпусу через війну та міграцію.

У нашій громаді 4 депутати вже склали повноваження, зараз на черзі п'ятий (хтось за кордоном, хтось з інших причин). Через це важко збирати кворум для прийняття критично важливих рішень,

— підкреслив Юрій Безродний.

Громада покладає надії на законопроєкт №14405 (щодо ухвалення рішень від фактичної кількості обраних депутатів у громадах до 10 тисяч населення).

На запитання про те, що тримає в тонусі протягом років керівництва, очільник відповів: «Надійна команда апарату, яка вірить в ідеї, та довіра людей».

Серед головних поточних завдань — енергонезалежність (встановлення сонячних панелей на всіх соціальних об'єктах на випадок блек-аутів) та ремонт доріг.

Китайгород через 5 років — це туристична візитівка Поділля та всієї України,

 

— підсумував Юрій Безродний.

Дивіться та слухайте наш ефір:

Сподобався матеріал? Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

Читайте також:

«Обітниці Яна Казимира»: пророцтво, написане на межі життя і вічності