Роботи не їдять обіцянок, а дрони — дешевих ракет: підручник виживання від Нафтогазу до Діккенса

Ларрі (зітхаючи): — Як ви не розумієте... Роботів набагато складніше годувати «обіцянками»!

Якщо відкинути жарти, то свіже щорічне послання Ларри Фінка, про яке пише американська преса — це не просто чергове попередження, а констатація тектонічного зсуву в сучасному капіталізмі та війні.

Сучасні військові конфлікти, зокрема операції США та Ізраїлю, ознаменували перехід до нової ери — першої масштабної війни штучного інтелекту. Ключовим поняттям тут стає «ланцюжок знищення» (kill chain), який за допомогою ШІ перетворюється з повільного бюрократичного механізму на миттєвий автоматизований процес.

Крейг Джонс, старший викладач політичної географії в Університеті Ньюкасла, автор книги «Військові юристи: Сполучені Штати, Ізраїль та юридична війна» у інтерв'ю для Емі Гудмен зазначає ключові аспекти трансформації: прискорення «ланцюжка знищення» – використання ШІ дозволяє скоротити час обробки розвідданих з десятків тисяч людських годин до лічених секунд. Як зазначають експерти, ШІ автоматизує прийняття рішень щодо цілей, виходячи за межі можливостей людського пізнання.

• Сигнальна розвідка (мобільний трафік, SMS, інтернет).

   

• Відстеження пересувань та соціальних зв'язків.

   

• Виявлення «підозрілих» взаємодій, які людина-аналітик могла б не помітити.

Ключова інновація тут двояка, – говорить Крейг Джонс. – Це використання ШІ для аналізу розвідувальних даних.

Розвідка, військова розвідка, є багатоформатною. Вона збирає те, що вони називають сигнальною розвідкою, тобто мобільні телефони, інтернет-трафік, SMS , відстеження мобільних телефонів, усілякі речі. І системи ШІ використовуються для виявлення того, що військові називають закономірностями життя — знаєте, хто з ким зустрічається, хто з ким розмовляє, який характер повідомлень, як вони взаємодіють підозрілим чином. І системи ШІ шукають ці закономірності та надають рекомендації, що є другою інновацією, щодо цілей.

 

Це пояснює, чому з неймовірною ефективністю США та Ізраїль знищують як верхівку іранського режиму, так і вчених-атомників та секретні військові об'єкти.

А ось в Газі системи ШІ номінували до 35 000 осіб як потенційні цілі в межах «банку цілей». Це включає не лише бойовиків, а й елементи цивільної інфраструктури, що створює величезні ризики для некомбатантів.

Головною проблемою залишається так званий «людський нагляд». Коли система видає сотні або тисячі рекомендацій на день, людина-оператор часто стає лише формальною ланкою, не маючи фізичної можливості перевірити кожну ціль.

Це відкриває небезпечні питання щодо юридичної відповідальності за помилки ШІ, етичності делегування рішення про життя та смерть алгоритму та політичних наслідків «цифрової війни».

Генеральний директор BlackRock Ларрі Фінк вважає, що ШІ може посилити нерівність, сконцентрувавши багатство в руках невеликої групи компаній та інвесторів, які фінансували зростання цієї галузі.

Величезне багатство, створене за останні кілька поколінь, в основному дісталося людям, які вже володіли фінансовими активами. Штучний інтелект загрожує повторити цю модель у ще більших масштабах, цитує мільярдера Financial Times.

Більш широке питання полягає в тому, хто отримує вигоду. Коли ринкова капіталізація зростає, а частка власності залишається невеликою, процвітання може здаватися все більш далеким для тих, хто перебуває поза цією сферою, 

— вважає Фінк.

Він також зазначає, що досягнення у сфері штучного інтелекту цього року перевернули фінансові ринки та спровокували гонку озброєнь серед великих технологічних компаній, таких як Meta, Microsoft, Alphabet та Amazon, оскільки вони прагнуть створити власні моделі, які можуть конкурувати з OpenAI та Anthropic.

«Штучний інтелект створить значну економічну цінність. Забезпечення того, щоб участь у цьому зростанні розширювалася разом із ним, є одночасно викликом і можливістю», – написав він.

OpenAI Foundation, некомерційна організація, яка контролює компанію зі штучного інтелекту OpenAI та її флагманський продукт ChatGPT, пообіцяла виділити 1 мільярд доларів наступного року та розширити свій потенціал як благодійного фонду, повідомляє Associated Press.

Ми прагнемо зробити використання штучного інтелекту можливим для пошуку рішень найскладніших проблем людства, трансформації того, на що здатні люди, та забезпечення реальних переваг у житті людей, водночас наполегливо працюючи з партнерами, щоб бути готовими до нових викликів та допомагати суспільству ставати стійким у міру розвитку штучного інтелекту, 

– йдеться у заяві OpenAI.

Нове фінансування підтримуватиме дослідження в галузі наук про життя та охорони здоров'я, а також буде спрямоване на пом'якшення деяких наслідків технологій штучного інтелекту для робочих місць, економіки та психічного здоров'я, особливо дітей.

У свіжому репортажі The New York Times Ендрю Крамер аналізує, як українська компанія «Нафтогаз» перетворилася на піонера нової моделі промислової безпеки, яка тепер критично необхідна країнам Близького Сходу.

Автор розглядає Україну як «лабораторію» антидронової оборони. За роки війни Росія здійснила понад 400 атак на газову інфраструктуру України (більше половини з них — за останній рік). 

Це змусило «Нафтогаз» інвестувати близько 180 млн доларів не лише у фізичний захист (бетонні бар'єри, підземні бункери), а й у фінансування військових систем: РЕБ (радіоелектронної боротьби) та дронів-перехоплювачів.

На тлі загострення між Ізраїлем та Іраном, енергетичні гіганти Перської затоки (Exxon Mobil, Shell, TotalEnergies) зіткнулися з тією ж загрозою — дешевими дронами-камікадзе типу «Шахед».

Голова «Нафтогазу» Сергій Корецький зазначає, що традиційні ППО (дорогі ракети) безсилі проти «роїв» дешевих безпілотників: «Неможливо захиститися від сотень "Шахедів" ракетами по 2 мільйони доларів».

Досвід України став настільки затребуваним, що понад 200 українських фахівців уже направлені або готуються до відрядження в Саудівську Аравію, Катар, ОАЕ та Кувейт для консультування з питань захисту об'єктів.

Видання підкреслює, що ера «дешевої безпеки» закінчилася. У майбутньому вартість кожного галона бензину або кубометра газу в світі включатиме витрати на системи глушіння та перехоплення дронів.

Висновок NYT: Україна сьогодні не просто захищає власні надра, а формує «підручник виживання» для світової енергетики в епоху воєн нового типу.

 У глибокому інтерв'ю для NZZ один із найавторитетніших військових істориків Європи Дітер Лангевіше аналізує природу поточних воєн в Україні та на Близькому Сході. Його головна теза невтішна: історія вчить, що компромісні світи — рідкісне виключення, а справжній кінець війні зазвичай кладе тільки капітуляція однієї зі сторін.

Лангевіше розглядає війну в Україні як «національну війну в стилі XIX століття». Він зазначає, що агресія Путіна спрацювала як потужний каталізатор: регіональні відмінності (навіть на Донбасі) стираються, а українська нація консолідується з безпрецедентною швидкістю. «Війна — це найпотужніший архітектор національної держави», — стверджує історик.

Всупереч поширеній думці, Лангевіше вважає риторику Путіна не імперіалістичною, а націоналістичною. Путін не просто хоче розширити кордони, він заперечує існування українців як окремого народу, претендуючи на них як на «частину російської нації». Це робить конфлікт екзистенціальним і виключає легкі переговори.

Аналізуючи конфлікт на Близькому Сході, Лангевіше називає атаку США та Ізраїлю на Іран «кабінетною війною» (прийнятою урядами без формального оголошення). Перемога над Іраном може послабити Росію, але якщо увага Заходу повністю переключиться на Тегеран, Путін може опинитися у виграші. Також історик підтверджує обґрунтованість страхів країн Балтії: у разі успіху в Україні, Путін може перевірити НАТО на міцність саме там.

На думку Лангевіше, мирна угода в Україні без зовнішнього тиску або чиєїсь капітуляції стала б «порушенням історичної закономірності». Європа ж перебуває на порозі довгострокового переозброєння.

У статті WP йдеться про те, що співробітники спецслужб РФ запропонували «фундаментально змінити всю парадигму виборчої кампанії» в Угорщині, змістивши фокус з економіки на емоційну сферу державної безпеки.

За даними американської газети, наративи Кремля поширює Тігран Гарібян, аташе-радник російського посольства в Будапешті. Він регулярно зустрічається з проурядовими угорськими журналістами для надання інструкцій.

Парламентські вибори в Угорщині призначені на 12 квітня, і наразі партія «Фідес» Віктора Орбана поступається в популярності опозиційній партії «Тиса» Петера Мадьяра.

У колонці для Bloomberg Марта Гімбел радить звернутися до класичних англійських романів, щоб зрозуміти майбутнє ШІ.

• «Ширлі» Шарлотти Бронте: про впровадження «нового обладнання» під економічним тиском.

   

• «Північ і Південь» Елізабет Гаскелл: про руйнування старих соціальних норм технологіями.

   

• «Різдвяна пісня» Чарльза Діккенса: про моральний вимір бідності та байдужість капіталу.

Хоча революція ШІ масштабніша за промислову, людські реакції — паніка та боротьба за статус — залишаються незмінними. «Чим довше ви можете озиратися назад, тим далі ви можете дивитися вперед», — підсумовує авторка словами Черчилля.

Замість анекдоту…Генеральний директор ЕКСМО Євген Кап'єв повідомив, що штучний інтелект, який використовується видавництвом, заборонив письменника Дениса Драгунського через його прізвище, повідомляє The Insider.

 «ШІ визначив, що Драгунський підпадає під заборону згідно із законом про пропаганду наркотиків. Через "Драг" ("drug" - може перекладатися з англійської як "наркотик").

Все це доводиться перевіряти та вичищати вручну», - написав Кап'єв.

75-річний Денис Драгунський - син письменника Віктора Драгунського та прототип головного героя його «Деніскиних оповідань». Кандидат філософських наук.

Швейцарська NZZ опублікувала репортаж про кричущий соціальний розрив на Кубі. У центрі уваги — Сандро Кастро, онук Фіделя, чий розкішний спосіб життя став символом заходу кубинської революції.

Поки на острові майже немає електрики та води через нафтове ембарго, Сандро Кастро публікує іронічні відео, розважаючись на гольф-карі.

Джерелом багатства клану є гігантський холдинг GAESA, контрольований військовими та родиною Кастро.

Конгломерат контролює до 70% зовнішньої торгівлі та 35% ВВП країни. NZZ називає GAESA «сімейним бізнесом», який викачує валюту, тоді як державні магазини порожні. Яскравим прикладом неефективності стало будівництво 42-поверхового розкішного готелю за 500 млн доларів, який закрився через відсутність електрики.

Земля близька до подолання ключового порогу потепління в 1,5°C. Енергетичний дисбаланс планети досяг нового максимуму у 2025 році, повідомляє Sky News з посиланням на Всесвітню метеорологічну організацію (ВМО).

Рівень парникових газів зріс до найвищого рівня щонайменше за 800 000 років.

Читайте також:

Топ ІПсО тижня (16.03.– 22.03.2026): пух і прах у Затоці — хто перемагає; істерика бєлгородського губернатора; Дмитрієв з’явився з… путінською повинною, РФ вимагає анулювати «Оскар»