Російська мова втратила особливий захист: що змінив підписаний Зеленським закон і чи вплине це на повсякденне життя українців

Насправді зміст закону значно вужчий і стосується насамперед міжнародно-правового статусу російської мови в Україні.

На думку авторів, Закон №4699-IX приводить українське законодавство у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, який МЗС України підготувало у 2024 році. Однією з ключових змін стало вилучення російської мови з переліку мов, щодо яких Україна бере на себе спеціальні зобов’язання із підтримки та захисту.  

Водночас дія Хартії збережена для мов національних спільнот і корінних народів України, зокрема кримськотатарської, польської, угорської, румунської, словацької, чеської, караїмської, кримчацької, ромської, румейської, урумської, їдишу та інших мов. 

Що таке Європейська хартія регіональних або міноритарних мов? 

Хартія Ради Європи була створена для підтримки мов, які перебувають під загрозою зникнення або використовуються порівняно невеликими мовними спільнотами. Її головна мета — збереження мовного різноманіття, а не захист мов, які мають потужну державну підтримку в інших країнах.  

Саме на цій підставі автори законодавчих змін аргументували, що російська мова не потребує спеціального захисту як міноритарна, оскільки є державною мовою Російської Федерації та однією з найпоширеніших мов світу.  

Чи означає це заборону російської мови? 

Теоретично Ні. 

Новий закон: 

• не забороняє спілкуватися російською мовою у побуті;  

• не вводить штрафів за використання російської мови;  

• не змінює правил приватного спілкування;  

• не встановлює нових обмежень для громадян.  

Фактично йдеться про припинення спеціального міжнародно-правового захисту російської мови в Україні, а не про обмеження прав людей, які нею користуються.

Які практичні наслідки можуть бути?

Юристи звертають увагу, що найбільш відчутні зміни стосуватимуться правозастосування та державної політики. 

— Раніше під час судових спорів або політичних дискусій прихильники особливого статусу російської мови могли посилатися на зобов’язання України за Хартією. Після набуття чинності законом така аргументація щодо російської мови фактично втрачає підстави, — пояснює експерт з конституційного права Євген Дорошенко.

Також, за його словами, державні та місцеві органи влади більше не матимуть міжнародно-правового обов’язку впроваджувати спеціальні заходи підтримки російської мови саме на підставі Хартії. 

Водночас чинне мовне законодавство України залишається незмінним. Українська мова й надалі є єдиною державною мовою, а правила її використання у сфері освіти, державного управління, медіа та послуг регулюються іншими законами. 

Процес тривав понад півтора року. 

Спочатку Міністерство закордонних справ здійснило новий офіційний переклад Хартії. Після цього уряд підготував законодавчі зміни, Верховна Рада підтримала їх у грудні 2025 року, а тепер документ підписав Зеленський. 

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав рішення важливим кроком для захисту українського мовного простору, наголосивши, що інструменти підтримки міноритарних мов мають застосовуватися до мов, які дійсно потребують такого захисту.