Скрипки і пуанти захищає бетон укриття, а музика береже глядачів і митців Харкова від зневіри

Харківське літо війни – це не тільки про випробування смертельним металом, руйнування людських життів і будівель,  а й про світлі моменти творчості в укриттях.

Коли  у пристосованому приміщенні  з голими бетонними стінами музиканти починають налаштовувати свої інструменти, на мить виникає ілюзія, що  відкриється завіса і сцена виявиться великою, як у головній залі Харківського національного театру опери і балету. 

Але ось вона – жовто-блакитна стрічка на скрипковій голівці грифа в руках молодої жінки. Стрічка доточена зеленою, як колір прапора нашого міста. Такі майже невагомі, але  сповнені важливості символи роздавали на центральному вокзалі в Харкові 2022 року. Кому мовчки, кому зі словами «Повертайтеся», бо на коліях стояли  евакопоїзди. 

Він повернувся – традиційний літній театральний фестиваль у стінах оперного.

3 липня у безпечному просторі Харків Опера вечором одноактних балетів «Inside the Music» на музику Джорджа Гершвіна та «Bolero I.R.» Моріса Равеля відкрився традиційний Summer Opera Fest, який, за традицією, об'єднав найяскравіші прем'єри театрального сезону.  Балетмейстер-постановник обох вистав – заслужений артист України Ярослав Ткачук. Асистентка режисера та авторка загальної концепції – народна артистка України Тетяна Льозова.

«Всередині музики» - дуже точна формула для балету майже «під землею».

 Балет «Inside the Music» створений на матеріалі Концерту фа мажор для фортепіано з оркестром Джорджа Гершвіна, одного з найяскравіших творів композитора, де органічно поєдналися академічна традиція і джазова стихія.

У Гершвіна 1920-з років класичний оркестр та джазовий піаніст зазвучали як одне ціле. Ось так відеозображення нот на сценічному заднику  перегукувалися з костюмами і рухами танцівників і танцівниць.

Другий балет вечора — «Bolero I.R.» — присвячений легендарній Іді Рубінштейн (1883–1960), чиє ім'я пов'язане з історією Харкова, де вона народилася. Так, Рубінштейни були однією з найбагатших родин Харкова початку кінця ХІХ століття. Донька банкіра, промисловця  і почесного харків’янина Льва Рубінштейна обрала сцену. Завдяки капіталу, успадкованому після смерті батьків, Іда могла  фінансувати власну театральну кар'єру та замовляти твори у найкращих авторів світу.Вона не мала класичної балетної підготовки, але володіла унікальною пластикою, екзотичною зовнішністю та високим зростом, що руйнувало тогочасні стереотипи про балерин. Були і злостивці, які говорили про її фігуру: «Довга, як день без хліба».

У 1928 році танцівниця і меценатка заснувала власну трупу «Балет Іди Рубінштейн». Вона замовила композитору Морісу Равелю музику для нового балету. Так народилося знамените «Болеро», прем'єру якого Іда Рубінштейн сама і станцювала на сцені Гранд-опера в Парижі  1928 року.Історія створення «Болеро» Моріса Равеля — це історія унікального музичного експерименту, який створювався як короткий балетний номер, але став одним із найвідоміших шедеврів світової класики. Болеро́— іспанський парний народний танець та музичний жанр, що виник наприкінці XVIII століття.

Існує історія, що перед поїздкою на відпочинок Равель підійшов до піаніно, награв одним пальцем просту мелодію та запитав друга: «Тобі не здається, що в цій темі є щось нав'язливе? Я спробую повторити її багато разів без жодного розвитку, поступово збільшуючи оркестр». Равель створив радикальну для свого часу структуру: Протягом майже 15–17 хвилин малий барабан безперервно відбиває один і той самий чіткий ритм традиційного іспанського танцю болеро. Мелодія (дві схожі теми) не змінюється, не розвивається і не переходить в інші тональності. Єдине, що змінюється — це інструменти. Твір починається ледь чутно з однієї флейти та барабана, а кожне нове повторення додає нові інструменти, створюючи колосальну за потужністю звукову лавину у фіналі.

Під музику Моріса Равеля на харківській сцені розгорнулася історія внутрішнього пробудження. Образ вільнолюбної нестримної Іди створила заслужена  артистка  України Олена Шевцова. 

Війни вривалися у долі митців ХХ століття. Моріс Равель через малий зріс і надмірну худорлявість не став новобранцем війни 1914 року, але  таки домігся служби як водій. Тобто «Болеро» могло б ніколи не народитися, але композитора  комісували через поранення.

Іда Рубінштейн під час Другої світової війни рятуючись від нацистів, покинула Францію і переїхала до Великої Британії, де разом із мільйонером Волтером Гіннесом відкрила шпиталь для поранених.

Повернімося до лікувального ефекту музики. Хочете переконатися в ньому? Тоді  придивіться до афіші  Summer Opera Fest, який розпочався 3 липня та триватиме до 10 липня.

 «Схід Опера» (Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка) представляє вісім вистав і концертів — від балетів до музичних перформансів. Опери «Шукачі перлів», «Гензель і Гретель» та концерт GRANDE AMORE, концерт-перформанс «Берлін. Симфонія великого міста», балет «Маленький принц», опера «Тоска», балет «Собор Паризької Богоматері» .

Французам приписують афоризм: «Музика подвоює, потроює армію». У Харкові можуть додати: «Класична музика, що виросла з експериментів,  зміцнює нерви у прифронтовому місті». Спробуйте перевірити на Summer Opera Festі.